Завершився конкурс «Мій балкон» («Моя клумба»): усі учасники

28 вересня 2016, 12:10 0

vitebsk.gas.by

23 вересня завершився прийом фото від учасників конкурсу «Мій балкон» («Моя клумба»). Незабаром редакція оголосить переможця!

Олена Дубина, Полтавський район:

– Ми з чоловіком дуже любимо квіти. Свій садок створювали більше 20 років. Тепер це сад з багаторічними та однорічними квітами, кущами, що красиво квітують, екзотичними рослинами. Усього приблизно 300 видів і форм на 7 сотках. Є в нас і альпійська гірка та водойма. Люблять приходити помилуватися квітами наші численні друзі та їхні діти.

Олександр Петренко:

– Як добре поринути у прекрасний світ квітів, підслухати, про що вони говорять! Ці чарівні дивовижні троянди, пишні та гордовиті майори, тендітні різнокольорові айстри, ніжні петунії. Мабуть, сумують за швидкоплинним літечком. А, може, так гарно вбралися, щоб зустріти яскраву золоту осінь! Люблю заховатися у нашому квітнику і мріяти, мріяти серед такої краси! А ось мама говорить, що найкраща квіточка тут – я!

Світлана Торчило, м. Гребінка:

– Квіти – це моє хобі. Із ранньої весни і до пізньої осені моя клумба квітне крокусами, тюльпанами, нарцисами, примулами, півоніями, згодом – трояндами, ліліями, клематисами жоржинами, ірисами, ромашками, енотерами, дельфініями, гібіскусами, гладіолусами, айстрами, хостами, хризантемами, різними хвойними тощо. Більшість перелічених рослин на моїй клумбі періодично поповнюю новими сортами. Лише троянд – більше 35 кущів, приблизно стільки ж і лілій.

Маренич Світлана, село Солонці Миргородського району:

– Наше подвір’я має свій неповторний шарм сільської садиби. Ми любимо свій маленький і зелений куточок, який з ранньої весни і до пізньої осені потопає у морі квітів, які розквітають, змінюючи одна одну, тим самим перетворюючи наше подвір’я на маленький рай на Землі, – написала пані Світлана.

Махоріна Людмила Михайлівна, село Круподеринці Оржицького району:
– Дуже полюбляю квіти та садовий інтер’єр, тож вирішила зробити таку красу і вдома. Маю багато видів різних квітів: троянди, хризантеми, лілії, жоржини, юкка, папоротники та багато інших, які милують та праваблюють жителів села.

Ольга Гаврилова-Касян, село Сухоносівка Машівського району:
– Ця невелика клумба радує око кожного разу як я приїжджаю до себе на малу Батьківщину в село Сухоносівка Машівського району Полтавської області. Садили садок разом із братом, який зараз перебуває в АТО, тож тепер доводиться доглядати за ним самій. Дивлячись на квіти, можна відпочити як серцем, так і душею, а зірвавши яблуко з яблуні поблизу, ще й потішити себе смачненьким. До цієї клумби веде безліч стежок з усіх куточків садиби. На ній, як і колись, в дитинстві, ростуть півонії, чорнобривці, петунії, хризантеми та айстри.

Олена Гончаренко, м. Полтава:
– А у мене клумби немає, але є лоджия 5 метрів завдовжки, на якій просто неможливо було не влаштувати невеличкий «зимовий» сад. На фото, зроблених з різних боків, – мої доньки. А ще в мене є невеликі вазони із сурфінією (на вулиці за склом), – написала пані Олена.

Наталія Калюжна, м. Полтава:
– Обожнюю квiти... Як же без них... Вони дарують радiсть i натхнення. На жаль, вирощувати в Полтавi нiде, тому займаюся цим (по можливостi) в селi, де народилася i де зараз проживає моя мама – с. Тарасiвка Зiнькiвського району. Разом з мамою i милуємося красою кожної квiточки. А iнколи i сусiди заглядають, побачити таку красу та сфотографуватися на згадку. Квітів дуже багато та найбільше в цьому році порадували ті, що на фото - лаватера, льон декоративний, ромашки та декоративні соняхи.

Тарас Токар, м. Полтава:
«Моя дружина Оксана дуже любить вирощувати квіти. Вона їх обожнює. Їх стільки різновидів, що я навіть не беруся рахувати. У нашому дворі існує такий закон: квіти мають квітнути протягом усього сезону – від ранньої весни до пізньої осені. Цей закон існує вже кілька років. Все менше залишається площі земельної ділянки під овочеві культури :)».

Оксана Сулима:

«Це наш маленький квітковий рай, який ми створюємо самі. Поступово, з року в рік садимо нові кущі троянд та висіваємо квіти. Люблю експериментувати».
«Хочеться ще дуже багато-багато різноманітних трав та квітів. Люблю їх, це моє хобі! Багаторічних та однорічних рослин у дворі чимало, але окраса, я вважаю, – озерце, обрамлене квітами і травами».
«На фото мої донечки Зорянка та Злата у дворі, біля нашого озерця», – написала Оксана Сулима. До речі, Оксана створила і майданчик для квітникарів: групу у соціальній мережі, де любителі квітів діляться досвідом та можуть дарувати-продавати саджанці, насіння тощо.

Ганна Гайдаш, село Переліски Зіньківського району:
– Доброго дня! Дякую за таку цікаву ідею - розповісти про кращі квітники господинь і господарів Полтавщини.
Квіти на нашому подвір’ї цвітуть з ранньої весни до пізньої осені, чи не в кожному кутку маємо клумби, але зараз розповімо про ті, що найяскравіше квітують в ці перші серпневі дні».
«На фото є клумба-барабан, на якому колись відбивали ритми вальсів, а коли спровадили на сміття, нам вдалося подарувати йому друге життя у вигляді оригінальної клумби.
Біля двору за невисоким тином нас радують цвітінням чорнобривці, айстри, агератум, сальвія та інші квіти, які пахнуть не заморською екзотикою, а самим дитинством».
Зовсім поруч в затінку від красивого гілля сумаху оленерогого (оцтове дерево) інша клумба, що ніби підперезана поясом із очитку.
Навіть на городі, перш ніж пірнути в картопляне, бурячне, гарбузяче та багато інших «морів», потрапляємо в озерце краси та ароматів – це невеличка клумба, на якій розкошують цього року цинія та амаран.

Оксана Лазаренко, м. Полтава:

– Перші квіти надворі посадила коли встановили новий паркан,щоб прикрасити смужку землі між тротуаром і парканом. Потім захотілось якось задекорувати будівельне сміття та бетонні захисні блоки між тротуаром та дорогою. Так виникла альпійська гірка. Квіти садила невибагливі: іриси, лілейники, очитки, хости, підсівала однорічники: чорнобривці, ромашки та майори.

З кожним роком квітів ставало більше – хтось дарував, обмінювались. Тому площа клумб теж зростала.

Спочатку сусіди та перехожі сміялись, що я займаюсь марною справою, яку ніхто не оцінить, а зараз приходять просто прогулятись і сфотографуватись, особливо навесні, коли квітнуть вісім сортів ірису.

Світлана Дудецька:

– Доброго дня шановна редакція. Прочитавши оголошення про ваш конкурс «Моя клумба», вирішила взяти у ньому участь. Звати мене Світлана, мешкаємо ми з чоловіком за містом у Полтавському районі. Світлин наших квітів у нас дуже багато, але ми відібрали найкращі. Для прикрас наших клумб в хід ідуть старі каструлі та чайники, автомобільні покришки, все розмальовується і милує зір. Є у нас навіть маленьке водоймище та млинок біля нього – і все це зроблене своїми руками. Старі вулики також пішли в хід - один – то будиночок Баби Яги, а в другому навіть живуть бджілки. Є чудові ромашки, які милуть своїм виглядом увесь рік. Для дорослих висить гамак, на якому весною приємно слухати соловейків, а для діточок гойдалка.

Юлія Смірнова:

– Три роки назад мені було нічого робити і я вирішила створити альпійську гірку. Вициганила у знайомого каміння… Тоді все й почалося. В мене прокинулося нестримне бажання саджати і сіяти прекрасне. Спочатку чоловік сміявся з моїх зусиль перетворити захаращену ділянку в квітучу клумбу, але тепер він мною пишається, та й мені вже починає подобатися те, що в мене виходить. В мене з рідкісних для нашого регіону рослин ростуть едельвейси та пасифлора (страстоцвіт або маракуйя).