Біля Співочого Поля намагаються створити сад-город

1. >
2. Суспільство >
3. Біля Співочого Поля намагаються створити сад-город

Полтавські теплиці КП «Декоративні культури» стояли всіма забуті не один десяток років. Де вони знаходяться – ви точно знаєте, якщо бували на Співочому полі у Парку Перемоги. Це з боку сцени, за оповитим плющем парканом. Тут, по вулиці Нижньомлинській, ось уже майже місяць намагаються вдихнути нове життя у ділянку теплиць розміром 6 соток.

Перше враження, коли заходиш на територію теплиць КП «Декоративних культур» – гнітюче.Так, збереглись кілька теплиць у пристойному стані, але територія, виділена під міський сад-город – це непролазні хащі, в яких губляться рештки теплиць, залишки грядок, на яких виросли дерева, бите скло, цегла, зарослі і – «оаза», на якій зеленіють помідори і розсада. Придивіться: на фото теплиці у зарослях самосіву.

 

– То ви не бачили, що тут було 3 тижні тому, коли ми починали, – розповідає Тетяна Татаріна, активістка і одна з ініціаторок сад-городу. – Ми перший тиждень просто вирубували тут зарослі. Приїздив навіть заступник міського голови з бензопилкою, допомагати. Розчистили ділянку, висадили першу розсаду. А сьогодні саджаємо лохину, яку нам з фермерського господарства у Пальчиківці передали, садимо «грядку Разума». Це технологія, коли культури саджають навколо рівчака з компостом, і таким чином можна отримати більший урожай і економити на поливі. Ідею з грядкою Разума нам подала родина внутрішньо-переміщених осіб з Харкова, там дружина – вчитель біології, чоловік – вчитель праці, вони запропонували і допомогли зробити компостний рівчак, навколо якого ми садимо кущі. Окрім лохини плануємо висадити смородину, аґрус, малину, але трохи пізніше, у осінь.

Тетяна Татаріна показує мені територію колишніх теплиць і майбутнього сад-городу. Колись тут були і відкриті теплиці, і парники, до них були піведені труби для поливу. Зараз теплиці стоять з вибитими стеклами у хащах, до яких дістатись можна лише з бензопилкою. А труби для поливу, до яких дістались у перші дні на грядках, виявились уже непридатними.

– Щоб цю територію заново відродити треба залучати важку техніку, екскаватор, щоб це все вигребти. Треба перевірити, може у нормальному стані підземні комунікації під теплицями лишились – ми до них ще не добрались, – каже Тетяна Татаріна і показує на хащі: он вони, бачите, там теплиці стоять.

– Дерева, які виросли на грядках і прямо у теплицях за ці роки – теж проблема, ми не можемо їх спиляти без акту обласної екологічної комісії, а вона зараз не збирається, тож невідомо, коли ми зможемо дерева зрубати. І не тільки ж зрубати, ще ж пеньки треба викорчувати.

Ловлю себе на тому, що «охаю» вголос, бо куди не кинь – всюди дуже багато роботи.
– З іншого боку, для нас усіх це великий шанс зняти той стрес, у якому ми жили останні 5 місяців, тут переключаєшся, про інше думаєш, фізична робота,– роздумує вголос Тетяна Татаріна.

Бажаючих долучатись до такого релаксу не багато, з десяток осіб. Люди виполюють траву, збирають бите скло, садять кущі, майструють щось з піддонів. Взагалі, обходяться поки що дуже малими коштами: є маленький грант на насіння і реманент, загалом же працюють з тим що є – гілки перемелюють на щепу і посипають доріжки або використовують для підв’язування рослин, переробляють під потреби саду піддони, які залишились з гуманітарної допомоги, інструмент просять у адміністрації парку, робочі руки – працівники бюджетної сфери, яких сюди направляють на допомогу та внутрішньо-переміщені особи.

– Я забігла сюди перед роботою, – розповідає Ірина Чорна, активістка, директорка БО «Юний Європеєць». – Треба підтримувати одне-одного у таких ініціативах. Минулого тижня жінки з музею приходили, від азербайджанської общини. Колись це буде благоустроєне місце і я знатиму, що була до цього причетна.

Чия ідея?
Ідея належить Інституту розвитку міста. Ще кілька років тому вони планували у одній з теплиць, що збереглись тут у пристойному стані створити простір для соціальної інтеграції людей з інвалідністю. Подавали на грант європейської комісії, але не пройшов відбір. Цієї весни питання теплиць піднялось знову, коли почали ставити питання про забезпечення громади продуктами харчування. Несподівано на початку липня виграли невеликий грант на насіння і реманент і почали роботу. Звісно, масштаб теплиць не дозволить нагодувати багато людей, але принаймні територія буде розчищена і приноситиме якусь користь.

Що буде на цих шести сотках?
Станом на зараз фахівці урбаністи з Інституту розвитку міста пропонують поділити територію на 4 зони:
– Громадський простір з вуличними меблями
– Зона відкритого городу і саду,
– Зона оранжерей,
– Зона компостування і збору дощової води
Також є домовленість зі студентами полтавської політехніки, майбутніми архітекторами, що вони запропонують свої рішення для цієї території.

Плани на літо-початок осені – це не стільки про врожай, а про розчистку хоча б «на чорновик» території, яка ну дуже потребує роботи на ній важкої техніки. Роботи дуже-дуже багато і це видно неозброєним оком. З іншого боку, коли як не зараз, адже населення Полтавської громади збільшується, місця потрібно більше, а тримати практично у центрі міста такий занедбаний шматок землі – це не по-хазяйськи. 

Від редакції:

Це той випадок, коли до роботи треба залучати не так волонтерів, як важку техніку і працівників комунальної сфери. Якщо ці теплиці належать Зеленбуду і Декоративним культурам - то нехай вони й виходять на суботники, раз дозволили, щоб їхнє господарство отак занедбалось, а не бюджетників на допомогу викликати. 

Автор: Тетяна Цирульник

• #парк Перемога