У лютому індекс гендерної чутливості полтавських районних ЗМІ був найнижчим в Україні – 34%

1. >
2. Суспільство >
3. У лютому індекс гендерної чутливості полтавських районних ЗМІ був найнижчим в Україні – 34%

Фото – pressclub.poltava.ua

У лютому, квітні та червні 2022-го року провели другий етап гендерного моніторингу матеріалів районних видань Полтавщини (перший відбувся 2020-го). Загалом проаналізували 1808 матеріалів у інтернет ЗМІ та 594 публікації в друкованих виданнях.

Три моніторингові періоди 2022-го року можна розділити два етапи – час до повномасштабного вторгнення і воєнний. Ці етапи кардинально різняться не лише темами, які висвітлювали ЗМІ і відсотковим співвідношенням жінок/чоловіків. Великих трансформацій зазнали й самі ЗМІ Полтавщини. Одні згодом адаптувалися до часу й відновили випуск, інші перейшли на онлайн-версію, ще інші взагалі закрилися.

За час моніторингу-2022 через реальні обставини, в яких опинилася преса, змушені були змінити перелік ЗМІ, що моніторили: замість «Козельщинських вістей» та «Гадяцького Вісника» – «Прапор перемоги» та «Промінь». Одне з онлайн-видань змінилося у зв’язку з адміністративно-територіальною реформою та провело ребрендинг, таким чином «Лохвиця NEWS» стало «Миргородщиною».

У лютому індекс гендерної чутливості районних ЗМІ Полтавщини був найнижчим в Україні – 34%. Така ситуація склалась через нерівномірне вживання фемінітивів (якщо у «Гадяцькому віснику» цей показник становить 86%, то у «Пирятинських вістях» – 25%), а також через обмеженість тематик, в яких представлені експертки (ті, кого цитують, хто «говорять») та героїні (ті, про кого згадують).

Однак саме в лютому у ЗМІ часто присутні місцеві політикині – Ольга Усанова з Кременчука та Анастасія Ляшенко з Лубен, а не тільки представниці загальноукраїнського політикуму. Окрім того, саме в лютому бачимо жінок як експерток у темі війни (наприклад, в інтернет-виданнях їх 40%).

Кардинально змінилася ситуація в квітні та червні. Полтавщина належить до тих областей, де, на щастя, немає активних бойових дій. Однак війна внесла свої корективи як в інформаційне поле загалом, так і в загальний інформаційний контент.

Деякі районні газети Полтавщини перестали виходити у світ або ж змінили періодичність. Також були складнощі з доставленням газет у районах, про що читаємо, наприклад, у статтях «Сільських новин» та «Променя».

Основною темою у ЗМІ була війна. Зокрема, у друкованих ЗМІ зафіксували 346 публікацій, в інтернет-виданнях – 191. До того ж їхня кількість зросла в червні (80 і 191) порівняно з квітнем (39 і 156). Характерним моментом є те, що у червні змінилася форма подачі матеріалів. Якщо у квітні вони переважно були безособові, з посиланнями на профільні офіційні установи, то у червні здебільшого мали експертів чи експерток. Окрім того, повідомлення воєнної тематики стосувалися усіх аспектів суспільного життя у період війни.

Загальна тенденція квітня та червня: як у друкованих, так і в інтернет-медіа Полтавщини події, явища, пов’язані з війною, жінки коментують дуже мало. Майже немає матеріалів, де жінки виступають як героїні. У ЗМІ Полтавщини бракує розповідей про жінок на війні, про тих, хто воює за Батьківщину чи рятує бійців, про волонтерок.

Жіночий голос на воєнну тематику мало присутній у інформаційному полі воєнного часу.

Власне, й в інших суспільно-важливих темах не представлені достатньо думки та позиція жінок. Протягом моніторингового періоду чоловіків-експертів на шпальтах газет і в інтернет-виданнях бачимо частіше, ніж жінок. У тому числі й в матеріалах про роботу місцевих органів влади. Як відомо, в місцевих радах всіх рівнів уже понад два роки, після виборів 2020-ого, перших виборів, коли враховувався гендерний баланс, успішно працюють багато активних та яскравих політикинь. Однак в матеріалах їх зовсім мало.

Підсумкові дані щодо гендерної чутливості друкованих ЗМІ Полтавщини мають такий вигляд.

Газети «Вісті» та «Сільські новини» – лідери за результатами усіх трьох моніторингових періодів. Обидва видання активно послуговуються фемінітивами, однак не завжди достатньою мірою представляють на шпальтах видань жінок у своїх громадах.

Найменший індекс гендерної чутливості у видання «Прапор перемоги» – тут знаходимо чимало жінок як експерток, однак досить низький рівень вживання фемінітивів. Варто зазначити, що працівниці редакцій і себе здебільшого називають «журналіст».

До слова, усі п’ять видань очолюють жінки, однак лише у «Вістях» вказано: «Редакторка Юлія Шабля».

Що ж стосується інтернет-видань, то вони доволі часто оприлюднюють точку зору фахівчинь з тих чи інших питань. Однак здебільшого експертками є посадовиці державного рівня, а не місцевого.

Загальний індекс гендерної чутливості онлайн ЗМІ має такий вигляд.

Аналізуючи контент інтернет-видань, варто зазначити, що тут досить високий рівень вживання фемінітивів. Однак як героїнь, так і експерток катастрофічно мало. Видання про своїх землячок практично не розповідають і їхній голос як фахівчинь-експерток мало присутній в інформаційному полі.

Протягом моніторингового періоду щодо всіх галузей політики, економіки, суспільного життя бачимо і читаємо в більшості думки експертів-чоловіків. А в темах політики та економіки жінок взагалі немає.

Найбільш гендерночутливим виданням є «Гадяч.City» (40%). Воно є лідером щодо вживання фемінітивів. Наприклад, у червні журналістки видання не вжили жодного маскулінітиву. Якщо сайт залучатиме експерток та більше писатиме про фахівчинь свого краю, видання може досягти найвищого показника гендерної чутливості.

Загальні тенденції моніторингу-2022

ЗМІ все частіше послуговуються фемінітивами. Діапазон вживаних фемінітивів розширюється. Поряд з традиційними – вчителька, лікарка, зустрічаємо достатньо нові як для Полтавщини форми – поетка, фахівчиня, політикиня. Однак часто фемінітиви вживаються щодо експерток чи героїнь загальнодержавного рівня, а не місцевого. Для всіх районних ЗМІ звичніше називати своїх землячок директорами, керівниками, начальниками тощо. Назви посад “міністерка” чи “прокурорка” продовжують бути мало вживаними у власних матеріалах видань.

Тенденція до постійної присутності так званих безособових повідомлень та посилань зберігається: «міністерство заявляє», «прес-служба інформує», «прес-центр повідомляє», без посилання на конкретних експертів.

Жінки є експертками та героїнями здебільшого в матеріалах соціальної та культурно-освітницької тематик. Рідко – економічної, ще рідше – політичної. У гостро-суспільних темах зазвичай читаємо експертну думку чоловіків. Так було на початку пандемії, так відбувається і в час війни. Однак у темі війни маємо тенденції щодо покращення ситуації у зв’язку з присутністю в загальнодержавному інформаційному полі експерток: генеральної прокурорки Ірини Венедиктової та міністерки з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірини Верещук.

Результати трьох етапів моніторингу 2022-го року свідчать про те, що журналісти/журналістки гіперлокальних ЗМІ недостатньо послуговуються фемінітивами, як того вимагає час, в означенні посад та професій жінок переважають маскулінні форми, хоча, порівняно з 2020 роком, їхня кількість зросла із 42 до 57%. Нечасто у газетах та онлайн-виданнях звучать експертні думки жінок. Однак, хоч і не настільки швидкими темпами, але роблять кроки до гендерного балансу в контенті регіональних ЗМІ.

Проглядаються позитивні тенденції, в стимулюванні яких є і частка роботи загальноукраїнської команди експерток з гендерного моніторнгу – оприлюднення результатів роботи трьох хвиль гендерного моніторингу-2022 має важливе суспільне значення.

Експертка з моніторингу – голова Полтавського прес-клубу Ірина Курочка

Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” в рамках реалізації грантового проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів