Історія медсестри з Карлівки, яка 5 років на передовій: «Про те, що їду на фронт рідним сказала в останній момент»

13 вересня 2022, 10:00 0

Фото зі сторінки Олега Кулініча

Депутат Верховної Ради України Олег Кулініч на своїй сторінці у соцмережі оприлюднив історію медсестри евакуаційного відділення медроти 28 ОМБр Юлії Назаренко з Карлівки, яка рятує військових з поля бою.

– Коли донька підросла, я зважилася. Спочатку рідним нічого не говорила. Підготувала усі документи, пройшла навчання в Десні, а потім, коли мені сказали виїжджати, в той же день і повідомила. Звичайно, рідні були в шоці. Нервувалися і не вірили, думали, що я пожартувала. Дуже тяжко було їм з цим змиритися. Але уже налагодилося, усі звикли. Хоча хвилюються, звичайно, і кожного дня телефонують, – розповіла наша героїня Юлія, cтарша медсестра евакуаційного відділення медроти 28 ОМБр.

Вона родом з Карлівки, до війни працювала у Полтавському військовому госпіталі та була медсестрою у місцевій лікарні. Ще в ході АТО знала про брак медичних працівників на сході, хотіла туди. Але боялася залишати маленьку донечку. Все ж у 2017-му підписала контракт на три роки, і почала службу у 28 ОМБр.

На війні, близько п’яти років тому, Юлія познайомилася зі своїм нинішнім чоловіком, офіцером оперативного командування «Південь». Вже після початку повномасштабного вторгнення вони одружилися. Спільно виховують доньку Юлі від першого шлюбу.

На другий день вторгенння чоловік поїхав в одну сторону, а вона іншу. Нині Юлія разом з екіпажем медичної роти перебувають у місті Миколаїв. Донька Юлії разом із бабусею перебуває на Полтавщині, навчається у 5 класі.

- Війна ця довготривала. Але рано чи пізно вона закінчиться. До вторгнення ми були готові, що почнеться щось масштабніше. Перемога буде на нами, але тільки після того, як виб'ємо ворогів. Ніякі ультиматуми ворога на нас не подіють, хай хоч ядерною зброєю погрожують, - каже героїня з Полтавщини.

У родині Юлі ще одна воєнна історія, яка змушує всіх родичів щоденно хвилюватися. Її племінник перебуває в полоні, щодня вони чекають на якусь інформацію, не полишають віру в краще.

- Нині хлопці і дівчата роблять надможливе, аби наблизити нашу Перемогу. Для того, аби звільнити землі, подолати ворога. Щоб наші діти більше не боялися, і не чули тривог, сирен, вибухів. Ми уже всьому світу показали, яка ми країна - наскільки могутня, сильна, процвітаюча. І після війни наша країна стане ще кращою! До нас, напевно, будуть їздити більше туристів, ніж раніше, бо нами захоплюється весь світ, - впевнена вона.

Читайте також: На звільнених від рашистів територіях щодня фіксуються злочини, скоєні окупантами

Суспільство 13 вересня 2022, 10:00