10 питань до засновниці полтавського бренду «Лови Лева» Нато Мікеладзе

«Лови Лева»– новий бренд, як кажуть «щойно з печі», від Нато Мікеладзе, відомої полтавської художниці, дизайнерки, громадської активістки, скульпторки і викладачки.
Коло: Це Ви придумали назву? «Лови Лева» для мене особисто звучить як відголосок філософа Сковороди «Світ ловив мене та не впіймав», або як «Впіймати Кайдаша». Є у моїх здогадах щось близьке до істини?
Нато Мікеладзе: Назву придумала я. Потрібно було щось динамічне, нестандартне, зрозуміле і хотілося ще гру слів. Як натхнення для всього цього бренду була народна кераміка з Опішні, зокрема і керамічні леви. Тому і назва обралася така. Були ще варіанти: «Звірі», «Звірі і лісі», «Півень» і ще похідні від цих слів. Обрала «Лови Лева», бо тут є динаміка, гра слів і це не важко вимовляти.
Коло: Скульптура це новий вид творчості для Вас?
Нато Мікеладзе: Я займаюся давно керамікою, роблю це в колаборації з Юліаною Бесмертною. Мої ідеї та ескізи — її втілення у кераміці. Раніше ми робили настінний декор, голови пташок, тварин. Зараз перейшли на свистунці та підвіси.
Коло: Телята, баранці та курочки – чому домашні тварини, а не дикі наприклад вовки, лисиці, зайці?
Нато Мікеладзе: Всі ці тварини, домашні, зображувалися вже давно в українському народному мистецтві. Люди бачили цих тварин у себе на подвір’ях – і зображували їх. Основою мого бренду є саме українське народне мистецтво центральної України, але вироби нові і з осучасненим дизайном.
Коло: Скільки часу триває робота над 1 фігуркою?
Нато Мікеладзе: Насправді багато. Спочатку малюється ескіз, потім ліпиться форма з пластиліну, потім знімається гіпсова форма. Вона набивається глиною, підсихає, глина дістається і всі частини з‘єднуються. Після цього наноситься ангобний розпис, сохне, випалюється. Потім дістається з печі, наноситься полива і знову випалюється. На те, щоб зняти форму і задекорувати йде півтори-дві години. Потім ще два випали. І на цьому робота не закінчується, адже ще потрібні фотографії, опис, відео, сторіс, комунікація з клієнтами, відправка.
Коло: Де берете глину, в Опішні?
Нато Мікеладзе: Глину використовуємо білу, зі Слав’янську ще лишилася. Вона гарно підходить для зняття з форми. Опішнянку дуже хотіла, але з неї краще просто гончарити чи ліпити.
Коло: Оскільки мова про свистунці й дітей, то обов’язково мушу спитати про безпечність фарби і лаку і глини для дітей.
Нато Мікеладзе: Ми покриваємо свистунець харчовою поливою, яка є безпечною. Нею покривають посуд, який можна нагрівати, наливати гаряче і все таке. Тому вироби повністю безпечні і не токсичні.
Коло: А можна мити скульптури?
Нато Мікеладзе: Так, їх можна обережно мити з миючим засобом, чи просто водою.
Коло: Ви малюєте, робите анімацію, ліпите, організовуєте заходи – яке найнезвичніше творче завдання Ви виконували?
Нато Мікеладзе: Найважче було робити розписи на фасаді будинків. Колись працювала на лісах, під дощем і морозом. Це мабуть найнезвичніше і найважче було.
Коло: Чи є у Вас найулюбленіша робота і що це?
Нато Мікеладзе: Зараз я займаюся цифровою ілюстрацією плюс маю свій бренд, який розвиваю. Ще я викладаю в університеті та розписую дерев’яні іграшки для іншого полтавського бренду The Tree. Все це мені дуже подобається. Подобається змінювати рід діяльності. З цифрової графіки, переходити на ручний розпис, займатися розробкою своїх виробів, вести SMM для своєї ілюстраторської сторінки та сторінки свого бренду. І ділитися знаннями зі студентами також класно.
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь