У Полтаві на протезно-ортопедичному підприємстві роблять протези та реабілітують людей. ФОТО

1. >
2. Суспільство >
3. У Полтаві на протезно-ортопедичному підприємстві роблять протези та реабілітують людей. ФОТО

Олексій Бойко демонструє динамічність нового протеза Фото – Ольги Правденко

Олексій Бойко займається на тренажері у спортивному залі стаціонарного відділення Полтавського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства. Уже 15 років він ходить з допомогою протеза. Він розробляє новий сучасний протез, який йому установлюють. Чоловік не натішиться: дуже зручний, не натирає кульшу. Каже, завдяки сучасним технологіям, люди, які пересуваються на протезах, можуть вести повноцінний спосіб життя. Наприклад, Олексій працює, любить відпочивати з друзями.

– Зараз протези стали більш функціональні, зручніші. Коли я ходжу, то багато людей, які мене не знають, навіть не здогадуються, що в мене протез. Раніше, люди, які пересувалися на протезах, сильно шкутильгали, старі шкіряні протези давали запах, нині такого немає. Звичайно, що навантаження трохи відчувається, але не заважає. Ось зроблю новий та піду в гори, – розповідає Олексій Бойко.

Протез йому встановили державним коштом, тому він не знає навіть його точну вартість. У розмову втручається Олександр Проскурін, заступник директора по медичній роботі, який зазначає, що коштує Олексіїв протез 90 тисяч гривень, комплектуючі виготовляли за кордоном: стопу в США, вузол – у Німеччині.

Сьогодні, 28 квітня, на базі Полтавського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства мали відкрити реабілітаційне відділення стаціонару первинного та складного протезування і ортезування. Тут будуть реабілітуватимуть пацієнтів зі травмами хребта, ДЦП, постінсультних хворих та інших. Проте відкриття, на яке мав прийти Валерій Головко, перенесли на травень. Схоже, про це знали не всі гості, які прийшли на захід. Серед них і журналісти. Тому для тих, хто прийшов, провели екскурсію на підприємстві, показали стаціонарне відділення, протезну дільницю, спортивні зали та інші кабінети, де реабілітують пацієнтів.

На підприємстві виготовляють протези та інші ортопедичні вироби, застосовуючи сучасні матеріали, серед яких багато комплектуючих виготовлених за кордоном.

Спочатку зліпок майбутнього протезу роблять з кульші пацієнта, а вже потім повторно роблять модель кульші, звіряють розмір, вибудовують схему протезу, до якого адаптується людина.

– Якщо пацієнт повторний, то адаптація до протезу відбувається швидше, увесь процес включно із «розходжуванням» триває 2-3 тижні. Якщо ж вперше ставлять протез, то все набагато складніше. Спочатку триває підготовка пацієнта до протезування, з ним потрібно регулярно займатися, іноді на ЛФК тренувати певну групу м’язів, щоб кульша нормально працювала. Тільки вже потім робимо гіпсовий зліпок, сам протез і зрештою навчаємо людину користуватися цим протезом. Все залежить від стану пацієнта та складності протезування, гомілку протезувати простіше, стегно складніше; займає приблизно 4-8 тижнів, – каже Олександр Проскурін.

Україна також виготовляє колінні вузли та штопи, але вони менш функціональні, підходять для пацієнтів 1-2 мобільності.

Загалом виділяють 4 групи мобільності пацієнтів:
– перша – пацієнт практично не ходячий, пересувається по залу із ходунками або милицями;
– друга – пацієнт із ходунками чи милицями може не лише пересуватися по залу, а й спустися зі східців, пройтися по вулиці.
– третя – пацієнт може активно пересуватися на вільному просторі;
– четверта група мобільності – це пацієнт, який працює, займається спортом.

Саме від мобільності пацієнта і залежить комплектація протеза.
– Тому для пацієнтів першої групи мобільності виготовляють більш прості протези, бо там важлива не динаміка ходи, а стійкість під час неї, – зазначив Олександр Сергійович.

Нині на підприємстві збільшилася кількість роботи з двох причин:
– роблять більше ампутацій через судинні захворювання
– у зв’язку із ситуацією на Сході.

Дмитрові Кравчуку, військовому пенсіонерові, підполковнику запасу, протез установили місяць тому.

– Привели мене сюди мої колишні підлеглі, бо я сам ходити вже не міг. Нині вільно рухаюся. Завдяки цьому персоналу багато людей стали на ноги, – каже чоловік. – Звісно, протез установили за державні гроші, бо я військовий пенсіонер, який отримує пенсію 3200 гривень, не в змозі сам все оплатити.

У стаціонарі люди отримують не лише фізичну, а й психологічну реабілітацію.

Читайте також: Два-три кілограми власних бактерій керують поведінкою та здоров’ям людини

Автор: Ольга Правденко