Сучасну багатоповерхівку У Полтаві збудують на історичній вулиці замість історичного будинку

1. >
2. Суспільство >
3. Сучасну багатоповерхівку У Полтаві збудують на історичній вулиці замість історичного будинку

Будинок по вулиці Стрітенській, 18. Фото із www.google.com.ua/maps/

29 вересня на черговій сесії Полтавської міської ради депутатський корпус 25 голосами надав згоду на розміщення багатоповерхового будинку по вулиці Стрітенській, 18.

Згідно із цим рішення в історичній частині міста з’явиться будинок до 23 метрів заввишки. Обурення мешканців міста та не погодження проекту рішення на депутатській комісії з питань містобудування ніяк не вплинуло на хід голосування у сесійній залі.
Полтавці рішенням міської влади не задоволені, апелюючи до того, що будувати в історичній частині міста багатоповерхівки – це, передовсім, псування зовнішнього вигляду Полтави, стирання з карти цінних архітектурних об’єктів, які репрезентують історію населеного пункту, а відтак – зменшення її туристичної привабливості.

Прийняття рішення депутатами пропокоментував Артур Ароян, полтавський архітектор:

– Сьогодні сфотографували будинок на Стрітенській, 18. Прекрасний будинок, де жили 6 сімей. Високі стелі з ліпниною, камін старовинний. Усі комунікації теж були. Збереглися дореволюційні вікна і двері. Будинок викупили давно, ще 2008 року, і навіть зараз він зберігся в чудовому стані. Але на його місці дуже потрібно побудувати 8-поверховий житловий будинок, – написав він.

Варто почати з того, що вулиця Стрітенська – одна із найдовших у Полтаві. Але цікавий ще й той факт, що вона збереглася практично в тому вигляді який мала на початку ХХ століття.

Історія Стрітенської бере початок у 1803-1805 роках. Тоді, згідно із планом розбудови нового центру губернського міста, вали та рови Полтавської фортеці повинна була прорізати нова вулиця. Остаточно старі оборонні об’єкти зрівняли із землею 1817 року, за межі Полтави винесли старе кладовище, яке знаходилося в тому районі, й почали будівництво.

Назву вулиця отримала від храму Стрітенння Господнього. Відомо, що стара трибанна дерев’яна церква стояла тут ще до 1706 року посеред кладовища. У 1782-1787 роках її перебудували із каменю. Так і проіснувала вона до руйнації більшовиками у 1937-38 роках.

Отож вулицю Стрітенську розбудовували довкола храму із першої половини XIX століття. Назва її зберігалася незмінною до 1920-х років, коли більшовики перейменували її на честь Ленінського комсомолу. Історичне найменування повернули лише 2016 року відповідно до закону про декомунізацію.

Так от, на вулиці, куди хочуть вписати сучасну багатоповерхівку і досі збереглися сторічні будинки. Як от будиночок по Стрітенській, 23 – це колишня церковно-парафіяльна школа, єдина згадка про зруйнований храм. Далі, після перетину із вулицею Пилипа Орлика ще кілька будинків кінця ХІХ – початку ХХ століття.

Стрітенська, 10а – будинок, де в середині ХХ століття жив і працював архітектор Лев Вайнгорт. У домі на Стрітенській, 4 народився і провів частину дитинства вчений-винахідник Юрій Кондратюк, про що свідчить встановлена меморіальна дошка.

Фасадами на перехрестя із вулицею Соборності виходять будівлі банків початку ХХ століття. В одному із них, щоправда розширений на всю довжину кварталу, і зараз знаходиться відділення Національного банку України.
Перехрестя із вулицею Небесної сотні також прикрашають будинки початку минулого сторіччя. Далі, на розі Пушкіна стоїть музична школа – колишня садиба доктора Гуревича, в якому після звільнення міста 1943 року розташовувався виконком міської ради.

Нижче по Стрітенській доходимо до обласної лікарні – колишніх богоугодних закладів, історія яких пов’язана із долею Івана Котляревського. Будівля нинішньої школи №4 теж дореволюційна, відома як Комерційне училище Байєра. Далі – будинок Полтавського медичного училища, збудований на місці старовинного католицького храму, який, як і Стрітенську церкву, зруйнували більшовики 1937 року.

Про історичне значення будинку по вулиці Стрітенській, 18 достеменно не відомо, але будинок прекрасно зберігся із початку ХХ століття, прекрасно доповнюючи загальний ансамбль споруд історичної Полтави.

Артур Ароян зазначив, що зараз тривають зі спеціалістами в галузі охорони культурної спадщини щодо подання цього будинку як щойновиявленої пам’ятки.

Постає питання, чи не буде знесення однієї будівлі старого міста прецедентом для подібного ставлення до архітектурної спадщини в майбутньому.

При написанні матеріалу використана публікації із сайту Полтава історична

Автор: Ольга Матвієнко