Керамічна рама для дзеркала і самогонний апарат: у Полтавському краєзнавчому музеї представили нові експонати. ФОТО

1. >
2. Суспільство >
3. Керамічна рама для дзеркала і самогонний апарат: у Полтавському краєзнавчому музеї представили нові експонати. ФОТО

Апарат для самогоноваріння кінця XVIII століття. Фото Ольги Матвієнко

18 травня, в Міжнародний день музеїв, у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського відбулася презентація проекту «Один день в музеї». У його рамках відкрили дві виставки.
У великому виставковому залі на першому поверсі – експозиція «Між минулим і майбутнім».

Тут презентовані експонати із нових надходжень музею, відреставровані артефакти різних періодів, а також природничі колекції.
– Експонати від найдавніших часів, які ми бачимо у відділі «Археологія», і до сучасності, ХХ століття, із різних куточків нашої області. Ці предмети раніше не експонувалися, бачимо поділ на два блоки – нові надходження та відреставровані предмети, – розповіла Наталія Кондратенко, старший науковий співробітник науково-дослідного відділу фондів краєзнавчого музею.
Представлені речі – із отриманих музеєм протягом останніх п’яти років. Загалом фонд поповнився 6 тисячами нових експонатів за цей час. А всього у сховищах та залах краєзнавчого музею більше 300 тисяч предметів.
– Нові надбання потрапили до нашої колекції різними шляхами – це і подарунки полтавців, і закуплені речі за рахунок фінансування, а головне – підсумок наукової роботи, археологічних розвідок, природничих та етнографічних експедиції тощо, – розповіла Тамара Кондратенко, головний зберігач фондів краєзнавчого музею. – Цього року ми отримали гарне фінансування. Полтавська обласна рада нам виділила до 70 тисяч гривень. Ми отримали можливості, наприклад, придбати документи ХІХ-ХХ сторіччя.
Серед нових надходжень музею – цілий комплекс предметів, які складають старовинний польовий ректифікатор, тобто самогонний апарат, датований кінцем 1640-х – початком 1650-х років. Цікаві й речі більш сучасні – радіоприймач, телевізор, пилосос 1960-років, кінопроектор середини ХХ сторіччя, посуд радянської доби, який ще донедавна прикрашав серванти чи не в кожному помешканні.

  Із протилежного боку зали – відреставровані речі. Аби не кропітка робота працівників музею спільно з реставраторами Харківської філії Національного науково-дослідного реставраційного центру України, їх можна було вважати втраченими. За 30 років співпраці повернули до життя близько 200 предметів. Відновлюють вироби зі скла, кераміки, металу.
Один із найцікавіших – унікальна керамічна рамка для дзеркала.
– Рамка датується кінцем ХІХ століття, вона виготовлення відомим опішнянським майстром Іваном Гладиревським. Її доля складна, адже вона постраждала у пожежі, яка повністю знищила наш музей у роки Другої світової війни. Оскільки рамка побувала у вогні, то і реставраційні роботи були складними у зв’язку з цим: потрібно було стабілізувати вихідний матеріал, склеїти разом вісімнадцять фрагментів і доповнити за допомогою спеціального гіпсополімера елементи, які були втрачені. Потім симетрично відновили декоративне покриття та законсервували захисним лаком, – розповіла Наталія Кондратенко.

На стендах, розміщений у залі, можна побачити фото предметів, якими вони були до реставрації.
Об’єднують та доповнюють композицію виставки «Між минулим і майбутнім» портрети відомих історичних постатей, написані музейними художниками Валерієм Побоковим та Олегом Подрєзовим.

Відвідати виставку можна ще протягом двох місяців до 18 липня. Музей працює в усі дні, крім середи та четверга, із 900 до 16.00.
У професійне свято музейники не залишилися без подарунків. Колекціонер те меценат, директор видавництва «Асмі» Олексій Петренко, презентував у фонд музею керамічну тарілку з портретом Василя Кричевського.
– Переконаний, що в День музеїв потрібно приходити із подарунком, адже правда є у вислові: «Життя коротке, а музеї вічні». Таріль виконана миргородським художником. Вона символічна, адже на ній портрет Василя Григоровича Кричевського, ім’я якого носить музей, – пояснив Петренко.

Директор музею Олександр Супруненко представив гостям ще одне надбання від колективу Інституту археології Національної академії наук України.
– Це – одне з унікальних видань, яке виходило в Німеччині, з працями українських та колишніх ермітаж них співробітників, яких уже немає, бо репресовані. Але унікальність її в тому, що її 1948 року привіз Домонтович, або Віктор Петров. Їх залишилося три книги, і їх розділили між музеями. Тепер вона буде фондовим експонатом, а Петров у нас в музеї бував, – розповів Супруненко.
Не з пустими руками приїхали гості з Горішніх Плавнів. Директор Краєзнавчого музею із міста на Дніпрі Марина Безсмольна передала у полтавські фонди колекцію зразків гірських порід та мінералів.

Ще більше зразків представили на другій виставці – «У світі гірських порід», яка відкрилася на другому поверсі краєзнавчого музею. Її привезли за обміном із Краєзнавчим музеєм м. Горішні Плавні та музеями Єристівського та Полтавського гірничо-збагачувальних комбінатів.
Тут під склом можна побачити 121 зразок гірських порід та мінералів, які зустрічаються на Полтавщині. Це – залізистий кварцит, різновиди кварцу, вугілля, сланці, щітки та ооліти, граніт, сланці і навіть бурштин.

Автор: Ольга Матвієнко