На щиті: Полтавщина втратила на війні ще вісьмох захисників
Війна забрала життя ще вісьмох воїнів з Полтавщини. Трагічні новини повідомили в громадах, звідки воїни були родом.
21 січня 2024 року в районі населеного пункту Вербове Пологівського району Запорізької області, внаслідок ураження за допомогою систем скиду БПЛА противником, загинув Олександр Кано.
Народився він 20 лютого 1989 року в Маріуполі. Навчався у місцевій школі №68, далі закінчив механіко-металургійний технікум. Працював прокатником на комбінаті "Азовсталь".
Після повномасштабного вторгнення росії, у 2022 році, разом з родиною Олександр Кано приїхав до Пирятина, тут влаштувався на роботу на Пирятинський сирзавод. 10 січня 2023 року був мобілізований на захист батьківщини. Служив навідником розвідувальної роти.
26 січня у Миргородській громаді попрощалися із воїном Володимиром Воловіченком.
Старший лейтенант Володимир Юрійович загинув на Донецькому напрямку 21 січня 2024 року. Володимир Воловіченко народився 16 серпня 1999 року в селі Дібрівка. У грудні 2021 року Володимир Юрійович отримав диплом інженера-механіка в університеті залізничного транспорту в Харкові та звання молодший лейтенант. Уже 13 березня 2022 року Володимир став на захист Батьківщини.
Володимир Воловіченко став воїном окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького, був командиром роти, отримав звання старшого лейтенанта.
На передовій, мужньо захищаючи нашу державу, загинув решетилянин Андрій Корнієнко, 1973 року народження.
З першого дня повномасштабного вторгнення Андрій Григорович приєднався до Роти Охорони. З лютого 2023 року захищав Батьківщину під Вугледаром у складі 72-ї окремої механізованої бригади Чорних Запорожців.
24 січня солдат, гранатометник 3-го мотопіхотного взводу 2-ї мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону, Андрій Корнієнко потрапив під танковий обстріл та отримав травми, несумісні з життям.
24 січня, у Міському палаці культури Кременчука відбулося прощання з Ткаченком Олегом Петровичем. У 51-річного воїна залишилися син і донька.
Ткаченко Олег був призваний на військову службу під час мобілізації 26 січня 2023 року Кременчуцьким РТЦК та СП Полтавської області, служив сержантом, командиром відділення взводу управління розвідувальної роти.
Загинув 13 січня 2024 року, виконуючи бойове завдання по захисту України, її суверенності та територіальної цілісності, відданий Військовій присязі та Українському народові, мужньо виконавши військовий обов’язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність в районі населеного пункту Синьківка, Куп’янського району, Харківської області.
Панахиду за загиблим бійцем відслужили у Свято-Миколаївському соборі. Поховали воїна на Свіштовському кладовищі поруч з іншими військовослужбовцями, які загинули в російсько-українській війні.
23 січня, відбулася церемонія прощання з Ігорем Парасочкою. Військовослужбовець з с. Веселий Поділ Семенівської громади.
Народився Ігор Парасочка 2 жовтня 1986 року. Військову службу проходив на посаді солдата, номер обслуги гаубичного самохідно-артилерійного дивізіону.
Загинув Ігор Парасочка 17 травня 2022 року в смт. Десна Чернігівської області. Але лише зараз рідні Ігоря Парасочки змогли його поховати в рідній громаді.
У боях за Україну загинув фотограф Ігор Калугін, який був родом з Кременчука. Він віддав своє життя за нашу незалежність у районі села Табаївка Куп’янського району Харківської області.
Про це повідомляє "Кременчуцький Телеграф", посилаючись на рідних військовослужбовця. Ігор Калугін, 1973 року народження, навчався у Миколаївському кораблебудівному інституті. Також проходив навчання у Київському училищі зв’язку.
До війни він захоплювався фотографією, зокрема знімав весілля.
Не одразу зміг потрапити в армію: у боях за Україну загинув фотограф із Кременчука. Фото
Коли Росія напала на Україну, Ігор хотів одразу стати на захист Батьківщини. Проте на службу його одразу не взяли, оскільки служив на флоті. Лише у п’ятій хвилі мобілізації військовому вдалося потрапити до лав ЗСУ.
21 січня 2024 року героїчно загинув, захищаючи територіальну цілісність України під час агресії військ російської федерації в районі населеного пункту Сіверськ, Донецької області, вірний син та люблячий батько, відданий захисник Батьківщини – Шевченко Станіслав Валерійович з Кременчука.
Станіслав проходив військову службу з 01 березня 2022 року і був старшим солдатом.
У полеглого воїна лишилися батьки, дружина, донька та сестра.
У Скороходівській громаді повідомили про загибель Малька Вадима Юрійовича 1994 року народження.
Життя молодшого сержанта старшого оператора-вогнеметника обірвалося 21 січня внаслідок прямого контакту з противником, отримання поранення несумісним з життям біля н.п. Авдіївка Покровського р-ну Донецької обл.
Читайте також: Навіки 29: у боях за Україну загинув Володимир В’язун з Полтави








Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь