Влітку планував весілля: на Полтавщині попрощалися з полеглим воїном

1. >
2. Суспільство >
3. Влітку планував весілля: на Полтавщині попрощалися з полеглим воїном

14 березня поблизу Іванівського Донецької області загинув оператор відділення управління командира мінометної батареї 1-го штурмового батальйону Офіцеренко Руслан Сергійович. Про бійця розповіли в Зіньківській міській раді.

Народився Руслан 28 травня 1998 року у Гадячі. До 3-річного віку родина хлопця мешкала у Броварках Гадяцького району. Згодом мама разом із двома синами, Ярославом та Русланом, переїхала у Власівку. Саме там минули його дитячі та юнацькі роки. 

Закінчив Власівську школу, вступив до Зіньківського регіонального центру професійно-технічної освіти, опанував професію електромонтера.

— Руслан, наш Русік, як звали його у школі, пішов, не залишивши по собі жодного лихого, бодай неприємного спогаду. Він був надзвичайно світлою, доброю Людиною з чуйним серцем, не байдужим до чужої біди. Так боляче, що життя його обірвалося так рано, що він навіть не встиг створити сім’ю. Боляче, що не приведе він до школи діток, схожих на себе. Герої, на жаль, вмирають, але, я певна, що пам'ять про Руслана назавжди залишиться у серцях усіх, хто його знав, — написала на своїй сторінці у Facebook вчителька Руслана Оксана Лютик.

Після закінчення училища два роки відслужив у лавах армії. 

Тривалий час Руслан Офіцеренко працював за кордоном. Був у Польщі, Чехії, Данії. Та любов до Батьківщини «взяла верх» і хлопець повернувся до рідної Власівки. Влаштувався на роботу у Зіньківське лісництво.

З 1 квітня 2022 року хлопець добровольцем став на захист суверенітету та територіальної цілісності України. 

— Руслан до нестями захоплювався спортом. Це у нього з дитинства. Вдома у нас висить груша та декілька пар боксерських перчаток. І в школі, і в училищі він виборював першість на спортивних змаганнях. Любив також читати книги. Був сильним, завжди стримував своє слово, підтримував рідних і друзів. Його командир розповідав, що коли давав певне завдання Русланові, то він намагався його виконати надзвичайно оперативно, досконало, відмінно. Був ініціативним та активним, — розповіла мама військовослужбовця, Ірина Михайлівна, яка вже 6-й рік проходить службу у лавах Збройних Сил України.

Руслан Сергійович служив у «Азові». До останнього воював на Бахмутському напрямку.

— Спочатку він був штурмовиком. Потім, коли побачили його спортивні здібності, взяли дронщиком. Його силі, завзяттю, енергії та ентузіазму, здавалося, не було меж. Копав бліндажі, на плечах носив дерев’яні колоди та снаряди, дбав і піклувався про ближніх. Досконало знав тактику. Ніхто й досі не може прийняти загибель мого сина: ані я, ні рідні, ні командир та побратими, — поділилася Ірина Михайлівна.

За роки служби у лавах Збройних Сил України Руслан Офіцеренко був нагороджений Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «За вірність у військовій службі II ступеня» та Почесною відзнакою командира військової частини «Перстень «Вірність і честь».

25-річний Воїн наприкінці червня разом зі своєю нареченою Надією планували весілля.

У Руслана Офіцеренка залишилися мама, брат та наречена

Прощання із Русланом Офіцеренком відбулося сьогодні, 19 березня в Зіньківській громаді.

У зв’язку із загибеллю військовослужбовця Збройних Сил України Офіцеренка Руслана Сергійовича 19 березня у Зіньківській громаді оголошено днем жалоби.

Читайте також: Полтавська громада провела в останню дорогу загиблого Героя Артура Василькова

• #загинув
• #новини Полтавщини
• #Зіньків
• #війна