До Дня захисту дітей у Полтаві відбулась акція «Мій тато герой»

01 червня 2017, 17:30   0
фото Анни Чапали

Сьогодні відбувся захід під назвою «Мій тато герой» для діток, татусі яких учасники бойових дій з Полтавської області. Свято розпочалося сніданком у МакДональдсі. Після цього було продовження екскурсією у Краєзнавчий музей, музей авіації, ляльковий театр де показали виставу «Котигорошко». На завершення заходу кожна дитина отримала солодкий подарунок. Дітям подарували значки з надписом «Мій тато герой». Вони з гордістю тримають ці значки у руках. Помітно було,що дітки у захваті від свята. Для малечі з районів поїздка у Полтаву це вже подія, яка запам"ятовується і вони пишаються тим, що їх тато захищав Україну.

– Наша огранізація існує вже третій рік. Вона об’єднує родини учасників бойових дій Афганістану та АТО, а також небайдужих громадян, які підтримують своєю діяльністю нашу організацію. На сході України досі війна і там хлопці захищають нас. На привеликий жаль третій рік війни і створюється таке відчуття спокою, наче нас це не стосується. Нажаль ми продовжуємо втрачати наших захисників. Але ми робимо все для того, щоб родини відчули підтримку, – Іван Петренко голова ГО «Сім"ї загиблих учасників богових дій».

Багатодітна родина загиблого бійця АТО не може отримати пільги


Наталія Кошлата привезла на захід семеро дітей із чотирьох родин загиблих бійців із Кобеляцького району. Про свою ситуацію розповідає з болем.

– Якщо по документах, то ми вже й не сім’я загиблого в АТО, просто дівчата-волонтери мене з доньками наодинці з бідою не лишають, скрізь беруть із собою…

Родина мешкає у Василівці Кобеляцького району. Чоловік Наталії Григорій Кошлатий прослужив під Маріуполем 10 місяців. Загинув 25 лютого 2016 року. За словами Наталії, спочатку родина отримала відповідне посвідчення, пільги на оплату електроенергії (газу у помешканні немає, топлять дровами), пенсії за загиблого батька і чоловіка. Та коли подали документи на отримання одноразової допомоги, відповідь військового відомства після розслідування обставин загибелі бійця приголомшила: виплата «не положена». Більше того, зняли й пільги, анулювали й посвідчення. Залишилися тільки пенсії у осиротілих доньок – 6-річної Влади та 17-річної Тані. При цьому і сільська, й районна, і обласна ради прийняли рішення на користь родини і свої виплати зробили. Держава ж вирішила, що загинув боєць «не за тих обставин». Попри це на грудях у дівчат – такий значок, як і у всіх інших учасників розважальної програми: „Мій тато – герой”. От тільки виживає сім’я тяжкою працею: корова, бички, поросята, кози, кролі, птиця, город. Впоруватися допомагає мама Наталії. Такий собі «жіночий батальйон». Очі Наталії під час розмови зрадливо червоніють.


Оксана Аранчій приїхала зі своїм сином з Пирятина. Розповідає про свого чоловіка спокійним голосом, але туги в очах не приховати.

– Наш тато Максим Аранчій призвався у першу мобілізацію 2014 року. Загинув у передеслокації військової частини по дорозі на службу. Призвали 25 березня, а 13 квітня вже його не було з нами.

Жінка говорить,що всю допомогу від держави отримала. Підтримка для неї її син Дмитро та вся родина. Коли Максим загинув Дмитрові було майже 5 років.

  – Наш тато робив масаж. А син говорить, коли виросте, то буде такий як тато.



До теми: Книгу українця, який вижив у полоні на Сході, надрукували в Росії

Автор: Анна Чапала

Суспільство 01 червня 2017, 17:30

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь
Вибір редакції