На війні загинули шестеро воїнів з Лубенського району

1. >
2. Суспільство >
3. На війні загинули шестеро воїнів з Лубенського району

1 січня 2025 року, після важкого поранення, відданий військовій присязі на вірність Українському народу, у лікарні міста Києва помер молодший сержант Горбатенко Олександр Васильович.

Олександр Васильович народився 27 листопада 1984 року у місті Лубни. Навчався у загальноосвітній школі №2, а спеціальність технолога молока та молочних продуктів здобув у технікумі міста Біла Церква. Строкову військову службу проходив у бригаді охорони Генерального Штабу ЗСУ.

У 2000-их роках він вирішив переїхати жити до Києва, де працював монтажником, водієм, менеджером у рекламній компанії «Мегаполіс» та в охоронній фірмі «Шериф».

Восени 2022 року Олександр Горбатенко добровольцем мобілізувався до Сил спеціальних операцій Збройних Сил України і став на захист держави. Мав псевдо «Шериф».

Службу у війську Олександр починав водієм групи операторів БПЛА, з якими гідно давав відсіч ворогу у Бахмуті (у 2022 році).     Пізніше перекваліфікувався і сам став талановитим, сертифікованим оператором FPV-дронів та брав участь у бойових діях на Курщині (у 2024 році).

Окрім служби у війську Шериф постійно підтримував ЗСУ в соцмережах, репостив збори та активно поширював правду, яку намагались приховати росіяни.

Зі слів побратимів, він постійно вдосконалювався як спеціаліст. Багато речей у військовій справі йому давалось легше за інших, а його обізнаність у зброї не один раз рятувала життя бойовим товаришам.

Прощання з Горбатенком Олександром Васильовичем відбулося сьогодні, 9 січня, о 12 годині на Володимирському майдані у Лубнах.

25 грудня 2024 року у стрілецькому бою, відданий військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконуючи військовий обов’язок із захисту України, загинув кулеметник стрілецької роти військової частини, солдат Шандир Ігор Володимирович.

Ігор Володимирович народився 15 серпня 1984 року в Лубнах. Навчався у загальноосвітній школі №2, а професію водія-тракториста здобув у професійно-технічному училищі села Войниха.

Трудову діяльність розпочав на підприємстві «Лубнифарм», а згодом його «золоті руки», що не боялися будь-якої роботи, дали можливість працювати у різних будівельних організаціях м. Києва та Лубен.

Прощання з Шандиром Ігорем Володимировичем відбудеться 10 січня о 13 годині на Новаківському цвинтарі.

Під час захисту Батьківщини, у бою з ворогом, 5 січня 2025 року загинув Захисник України, син, чоловік, батько Охріменко Вадим Григорович. Кадровий військовий, офіцер Національної гвардії України Охріменко Вадим до останнього подиху боронив Україну від російських окупантів та загинув як Герой. Про це повідомили в Оржицькій селищній раді.

Народився Вадим 20 квітня 1995 року у селі Золотухи. Закінчивши місцеву школу, продовжив навчання у Полтавському комерційному технікумі. Успішна строкова служба в лавах Збройних Сил України дала зрозуміти хлопцю, що своє подальше життя він хоче пов’язати з армією. Відтак, після навчання у міжрегіональному центрі професійної перепідготовки звільнених у запас військових, пішов служити за контрактом. Уже в якості кадрового військового брав участь в антитерористичній операції на сході України, зокрема, у запеклих боях за Донецький аеропорт. Згодом навчався військовій науці у закордонних фахівців.

Після демобілізації Вадим повернувся до мирного життя та реалізації своїх планів і задумів. Однак, з перших днів повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року патріотично налаштований молодий чоловік добровільно став до лав місцевих оборонців, а згодом мобілізувався до кадрового військового підрозділу.

У різний час Охріменко Вадим брав участь в бойових діях на Донецькому напрямку та Харківщині.

Останній бій сержант Охріменко Вадим Григорович прийняв 5 січня 2025 року в Луганській області.

1 січня, під час виконання військових обов’язків, обірвалося життя Івана Охріменка. Про це повідомили в Пирятинській міській раді.

Народився він 24 грудня 1971 року у селищі Чорнухи. Там же закінчив середню школу. Після проходження строкової служби в армії одружився. Працював охоронником на підприємстві. Проживав у Пирятині. На захист батьківщини від російських окупантів Іван Охріменко був мобілізований 12 серпня 2024 року.

У Захисника залишилися син, сестра, брати, племінники.

Прощання із Іваном Охріменком відбудеться у п’ятницю, 10 січня, о 10:00, біля адмінбудівлі міської ради.

Сумна звітска знову сколихнула Чорнухинську громаду: загинув військовослужбовець ЗСУ Гальченко Руслан Миколайович.

Прощання із загиблим відбудеться 10 січня 2025 року о 10.20 год в церкві с. Мокіївка. Поховання відбудеться на кладовищі с. Піски Удайські.

Прохання до всіх жителів Чорнухинської громади створити живий коридор пам’яті з 10.00 год. по маршруту: селище Чорнухи (вул. Мележика, вул. Центральна, вул. Сковороди) – с. Кізлівка – с. Галяве – с. Мокіївка.

Просимо прийти і вшанувати пам’ять полеглого українського захисника.

На щиті на рідну землю повернувся загиблий Герой, захисник – Водоп’ян Максим Олександрович з Новооржицької громади.

Траурний мітинг прощання відбувся  на майданчику перед Єнківським сільським клубом 5 січня.

Вічна пам'ять Героям, що віддали своє життя за Україну.

Читайте також: Кременчук втратив на війні чотирьох захисників

• #загинув
• #новини Полтавщини
• #війна