Усиновлення дитини іноземцями: вимоги та процедура

1. >
2. Суспільство >
3. Усиновлення дитини іноземцями: вимоги та процедура

Усиновлення дитини іноземцями: вимоги та процедура

Дитина, яка позбавлена батьківського піклування є одним із найвразливіших членів суспільства. Компенсувати відсутність турботи рідних людей можливо шляхом усиновлення, адже нова родина здатна створити необхідні умови для повноцінного розвитку. Особами, які можуть стати батьками для дитини, є не лише громадяни України, а й за певних умов – іноземці.

За яких умов іноземці можуть усиновити громадянина України?

Забезпечення інтересів підростаючого покоління є головною метою усиновлення. Тому, задля захисту прав українських дітей, їх передача на виховання до іноземної родини відбувається за умови, що були вичерпані всі можливості щодо влаштування в українську сім’ю. У таких випадках порядок усиновлення регулюється загальними нормами, хоча й має певні особливості.

Дитина може бути усиновлена іноземцем, якщо вона перебуває не менш як 1 рік на обліку в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дітей, і досягла 5 років.

Відступити від цих строків можливо за умови, якщо:
1) усиновлювач є родичем дитини;
2) дитина страждає на хворобу, що внесена до спеціального переліку хвороб, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я;
3) здійснюється усиновлення усіх рідних братів і сестер в одну сім'ю, якщо один з них досяг 5 років і перебуває на обліку в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дітей, не менш як 1рік;
4) іноземці виявили бажання усиновити дитину, яка є братом або сестрою раніше усиновленої ними дитини.

Переважне право на усиновлення дитини - громадянина України мають іноземці, які є:
1) родичами дитини;
2) громадянами держав, з якими Україна уклала договір про надання правової допомоги.

На усиновлення дитини іноземцем потрібна згода центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дітей. Він направляє в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, запит до Міністерства внутрішніх справ України щодо перевірки іноземців на наявність або відсутність інформації компрометуючого характеру в правоохоронних органах інших держав та Генеральному секретаріаті Інтерполу.

Усиновлення іноземцями провадиться за умови забезпечення дитині прав в обсязі не меншому, ніж це встановлено законами України. За малечею зберігається громадянство України до досягнення нею 18 років. Також вона має право на збереження своєї національної ідентичності відповідно до Конвенції про права дитини, інших міжнародних договорів.

Які існують вимоги до особи усиновлювача?

Усиновлення дитини абиким не допускається. Особи, які бажають стати батькам для дитини мають відповідати законодавчо визначеним критеріям, тобто:

- бути дієздатними, не молодше 21 року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини;
- бути старшими за дитину, мінімум на 15 років, а у разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою, ніж 18 років;
- можуть бути подружжям (усиновлення особами однієї статі заборонено).

Разом з тим, якщо особи не перебувають між собою у шлюбі, вони не можуть усиновити одну і ту ж дитину. Така заборона стосується й випадків, коли дитина має лише матір (батька), і вона не може бути усиновлена чоловіком (жінкою), з яким (якою) вона (він) не перебуває у шлюбі. Якщо дитина має лише матір або лише батька, які у зв'язку з усиновленням втрачають правовий зв'язок з нею, усиновлювачем дитини може бути один чоловік або одна жінка.

Усиновлення недоступне також особам, які:
• обмежені у дієздатності або визнані недієздатними;
• позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;
• були усиновлювачами (опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування чи діяльність прийомної сім'ї або дитячого будинку сімейного типу) з їхньої вини;
• мають психічні розлади, зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;
• не мають постійного місця проживання та постійного заробітку;
• є іноземцями, які не перебувають у шлюбі, крім випадків, коли іноземець є родичем дитини;
• були засуджені за злочини проти основ національної безпеки України, кримінальні правопорушення проти життя і здоров’я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи та інші злочини;
• за станом здоров'я потребують постійного стороннього догляду;
• вчинили домашнє насильство, насильство за ознакою статі та до них було застосовано адміністративне стягнення за його вчинення;
• є громадянами держави-агресора та/або держави, щодо якої Україною застосовано секторальні санкції або перебувають у шлюбі з такими особами;
• інші особи, інтереси яких суперечать інтересам дитини.

Як відбувається підготовка документів?

Знайомство та встановлення контакту з дитиною – важливий етап у процесі усиновлення. Після його успішного проходження, іноземні усиновлювачі звертаються до служби у справах дітей за місцем проживання малечі із нотаріально засвідченою заявою, яка складається українською мовою.

Своєю чергою, служба у справах дітей протягом 10 робочих днів від дня надходження такої заяви:
• з'ясовує, чи згодна дитина на усиновлення – це відбувається якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити (в усній або письмовій формі) ;
• готує проєкт висновку про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини.

Щоб пакет документів був повний, керівник дитячого закладу за запитом служби у справах дітей, до якої звернулися кандидати в усиновлювачі із заявою, готує такі документи:
- копію свідоцтва про народження дитини;
- документи, які підтверджують, що дитина може бути усиновленою;
- повідомлення закладу охорони здоров'я або навчального закладу, в якому перебуває дитина, про згоду на її усиновлення. За наявності засвідченої нотаріусом згоди батьків на усиновлення дитини, згода закладу охорони здоров'я або навчального закладу, в якому виховується дитина, не надається;
- висновок про стан здоров'я, фізичний та розумовий розвиток дитини;
- акт про знайомство кандидатів в усиновлювачі з дитиною.

У підсумку, кандидат в усиновлювачі отримує всі ці документи у двох примірниках, один з яких подається до Державної служби у справах дітей, а другий – разом із заявою до суду.

Варто зазначити, що у разі винесення рішення, яке дозволяє усиновити дитину, за батьками буде встановлено контроль. Якщо діти усиновлені іноземцями й проживають за межами України, відповідна консульська установа за дорученням Міністерства закордонних справ України веде облік цих дітей і здійснює нагляд за дотриманням їхніх прав до досягнення ними 18 років.

Отже, усиновлення дитини іноземцями є багаторівневою процедурою, яка спрямована насамперед на захист прав і найкращих інтересів дитини. Законодавство України встановлює чіткі вимоги до кандидатів в усиновлювачі, порядок оформлення документів та контролю за подальшою долею дитини. Такий підхід гарантує, що навіть у разі виховання за кордоном дитина зберігає свої права, громадянство та національну ідентичність.

Ірина СВИСТУН, начальник Східного міжрегіонального управління