«На щиті» до Хоролу повернувся військовослужбовець Роман Вакуленко

06 листопада 2025, 17:00 0

5 листопада «на щиті» у рідну громаді повернувся військовослужбовець Вакуленко Роман Вікторович, уродженець села Штомпелівка Хорольської громади. Про це повідомили в міській раді.

Траурна церемонія прощання відбулася 5 листопада на площі скорботи біля пам’ятника Тараса Шевченка в місті Хоролі. До жалобного заходу долучилося бойове братерство Нацгвардії.

Роман Вікторович Вакуленко народився та певний час проживав із родиною у селі Штомпелівці, що нині входить до складу Штомпелівського старостату Хорольської міської територіальної громади. Згодом сім’я переїхала на Сумщину, де Роман провів юнацькі роки. Там він здобував неповну середню освіту, закінчивши дев’ять класів у місцевій школі села Гудими Роменського району (нині – Гудимівська гімназія).

Вступив до професійно-технічного училища №32 у місті Червонозаводське Лохвицького району Полтавської області. Тут опанував фах маляра, штукатура та лицювальника-плиточника. Після закінчення навчання розпочав трудову діяльність за спеціальністю, працював на будівельних і ремонтних об’єктах у різних куточках України.

Після початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну Роман Вакуленко долучився до волонтерського руху: допомагав у плетінні маскувальних сіток у Хорольській гімназії, підвозив дрова та пісок на блокпости, підтримував військових та місцеву тероборону. 22 березня 2022 року став на військовий облік, а вже 28 березня був призваний по мобілізації до лав Національної гвардії України.

Військову службу проходив у званні рядового солдата на посаді стрільця (помічника кулеметника) батальйону оперативного призначення (на бойових машинах піхоти) Нацгвардії.

У січні 2023 року Роман боронив Україну на фронтових рубежах Донецької області, поблизу населеного пункту Велика Новосілка Волноваського району. З червня того ж року проходив службу в Кременчуці, охороняючи об’єкти критичної інфраструктури. А з 6 березня 2024 року був направлений на Запорізький напрямок, який став останнім пунктом на його Воїнському шляху.

13 березня 2024 року, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Роботине Пологівського району Запорізької області, Роман Вікторович отримав тяжкі поранення внаслідок удару ворожого FPV-дрона вибухову травму та опікову хворобу. Разом із ним у тому ж окопі перебував його побратим і земляк із села Штомпелівка – Ковшов Володимир Петрович.

Того дня обох військових накрила ворожа атака. Отримавши тяжкі поранення, вони намагалися вибратися до своїх позицій і допомогти один одному. Роман загинув на місці. Володимир, проявивши надзвичайну мужність, зміг вибратися з-під обстрілу, однак його поранення виявилися несумісними з життям. Після тривалого лікування у військових госпіталях, зокрема в Польщі, він помер. 12 травня 2024 року Володимира Ковшова поховали на рідній землі.

Повернення Романа Вакуленка додому тривало значно довше. Лише через рік і сім місяців після загибелі, завдяки результатам ДНК-експертизи, вдалося встановити його особу. Тепер Герой повернувся на рідну землю, щоб знайти вічний спокій поруч із побратимом і другом — на Алеї Слави центрального кладовища міста Хорола.

Вічна пам'ять і шана Герою Роману!

Читайте також: У Полтаві попрощались із загиблим Захисником – Сергієм Потапенком