Плоскошовні та в’язальні машини для дому

1. >
2. Суспільство >
3. Плоскошовні та в’язальні машини для дому

Швейна машина шиє, оверлок обшиває край, але для трикотажу та в’язаного полотна вдома нерідко потрібна більш спеціалізована техніка. Мова йде про розшивальні та в’язальні машини. Звичайна швейна машина погано справляється з їхніми завданнями, а то й зовсім не справляється, залишаючи розтягнуті підгини та криві петлі. У кожної з цих машин є свій чіткий спектр роботи, і плутати їх не варто, щоб не переплатити за можливості, які вам не знадобляться.

На що здатна плоскошовна машина

Плоскошовна, або розшивальна, машина призначена лише для одного – але робить це ідеально. Вона прокладає плоский еластичний шов на трикотажі – той самий, який ви бачите на підгині футболок і низу спортивних штанів. Важливий момент полягає в тому, що вона не обрізає край і не сточує полотно, а саме настрочує підгин двома або трьома голками, залишаючи лицьову сторону акуратною, а виворіт – із характерним переплетенням. Якщо у роботі багато трикотажу, окрема плоскошовная машина позбавить від розтягнутих і хвилястих підгинів, які майже неминучі на звичайній машинці.

Кількість голок тут визначає ширину та вид шва. Двоголкова розшивальна машина дає класичний подвійний шов, триголкова додає ще одну строчку для ширшого та міцнішого підгину. Шов при цьому залишається еластичним і розтягується разом із тканиною, тому строчка не розривається, коли ви натягуєте футболку через голову. Саме цього ефекту від звичайної прямої строчки не досягти, як не намагайся.

Коли оверлок достатньо, а коли ні

Тут легко переплатити. Оверлок і коверлок теж працюють із трикотажем, але розшивальна машина потрібна саме для рівного плоского шва на видному місці. Для домашнього ремонту її беруть рідко, адже підшити одну річ можна й звичайною подвійною голкою. А ось для регулярного пошиття трикотажного одягу вона економить і час, і нерви, надаючи виробам фабричного вигляду.

Як вибрати в’язальну машину

В’язальні машини влаштовані зовсім інакше і до шиття майже не мають стосунку, адже вони не з’єднують тканину, а створюють полотно з пряжі з нуля. Вони поділяються за кількістю фонтур, тобто голкових пластин. Однофонтурна в’яже одностороннє полотно та різні візерунки на його основі, а двофонтурна додає подвійні переплетення, на кшталт резинки, фанга та напівфанга, які на одній фонтурі просто неможливо отримати.

Ще один важливий параметр – це клас машини, він показує, з якою товщиною пряжі вона працює, і чим вищий клас, тим тонша нитка. Новачкам зазвичай радять перфокарткову модель п’ятого класу під пряжу середньої товщини. Перфокарта – це пластина з пробитим візерунком, яка вставляється в каретку, і машина в’яже візерунок автоматично. Такий варіант дешевший за електронний і прощає помилки, тому машины вязальные цього типу найчастіше й обирають для початку. Електронні моделі дають більше свободи з візерунками та пам’яттю на візерунки, але й коштують помітно дорожче.

Що вибрати відповідно до своїх завдань

Логіка проста. Якщо ви часто шиєте трикотаж і хочете, щоб підгин мав фабричний вигляд, зверніть увагу на розшивальну машину. Плануєте в'язати полотно з нуля – обирайте в'язальну машину за кількістю фонтур і класом, що відповідають вашій пряжі. А якщо завдання поки що разові, почніть із надійної швейної машини та оверлока, а спеціалізовану техніку докупіть пізніше, коли точно зрозумієте, чого саме бракує у роботі.