«Він боровся за правду»: у Миргороді поховали жорстоко вбитого депутата Олега Супруненка. ФОТО

09 серпня 2017, 20:45 0

Фото Ольги Матвієнко

Із портрета яскравими блакитними очима дивиться 29-річний чоловік. Кутик фотографії перетягнутий чорною стрічкою. Олег Супруненко 26 днів боровся за життя в реанімації полтавської лікарні, але 7 серпня його серце зупинилося.

12 липня депутата Миргородської міської ради сильно побитим на узбіччі дороги знайшов його друг Ян Квілінський. До хати, де його чекала дружина із маленьким сином, залишалося близько 200 метрів.

Ян розповідає, що приїхав на допомогу після дзвінка дружини Олега:

– Аніка зателефонувала і сказала, що Олег не повернувся з роботи. Коли я приїхав, тут уже була поліція, склали протокол. Вони поїхали і ми вирушили з Анікою на пошуки самі. Зовсім недалеко знайшли Олега. Він був у дуже важкому стані, але ми були щасливі, що живий. Боялися його переносити, чекали, поки медики приїдуть.

Те, що тоді залишився живим, і дійсно чудо, адже мав численні ушкодження: потрощені ребра, руки, лопатки, черепно-мозкова травма, внутрішня кровотеча. До реанімації його привезли в комі.

У лікарні Олег Супруненко приходив до тями. Зумів розказати, що напали на нього кілька людей – троє чи п’ятеро – у масках. Били чимось металевим – арматурою, трубами. Знайшли його скинутим у траву під невеликим місточком. У тому місці обабіч дороги густі кущі та дерева. Вуличного освітлення немає, та і до будинків далеко. Друзі та родичі говорять: місце для засідки ідеальне.

Чи кожного вечора Олег повертався із Миргородського арматурного заводу, де працював слюсарем, на машині або на велосипеді. Того трагічного вечора їхав саме на велосипеді близько 1-ї ночі.

Нападники забрали речі своєї жертви. Проте побратими, близькі виключають імовірність нападу з метою пограбування.

– Троє-п’ятеро осіб із трубами, в масках – яка ж це випадковість? Випадковість – це біля магазину отримати по голові, а коли чекають і таке роблять, то це вбивство, – переконаний Дмитро Верескун, шурин Олега.

Нині триває розслідування, яке розпочинали за статтею «Розбійний груповий напад із нанесенням тяжких тілесних ушкоджень». Родичам відомо єдине, що пов’язують напад на Олега із його трудовою діяльністю, але вони тому не вірять.

Громадський діяч із непереборним відчуттям справедливості – саме таким був Олег Супруненко ще зі шкільної лави. Таким і прийшов у політику: не боявся говорити правду й ставити незручні питання, відстоюючи інтереси громади, яка його обрала.

– Він відстоював багато принципових питань у міській раді, активно займався політичною діяльністю. Велика втрата для нас людини, яка вірила і творила справедливість, – говорить Ян Квілінський.

Останнім часом депутат-свободівець переймався питанням вартості проїзду в громадському транспорті в Миргороді. Мова про 1,2 млн грн, які щорічно із бюджету виділяють на відшкодування перевезення пільгових категорій громадян. Але, за підрахунками спеціально створеної комісії, такої кількості пільговиків у місті просто немає.

– Куди діваються ці гроші, ніхто не знає. Ми намагалися наполягати на тому, аби точно обліковувати кількість пільговиків, видаючи їм спеціальні квитки в транспорті, але нам відмовили. Питання відкрите, враховуючи, що у нас в місті лише один перевізник допущений. Конкуренції немає, – розповідає Аліна Шаніна, колега Олега Супруненка у депутатському корпусі Миргородської міськради.

Що насправді стало причиною жорстокого вбивства Олега Супруненка, врешті визначить слідство.
Нині ж Миргород прощається зі своїм відданим сином. 9 серпня чоловік востаннє перетнув межу двору. Услід за труною на кладовище, що так само, як і місце нападу, за пару сотень метрів від будинку Олегової родини, ідуть невтішні батьки та дружина.

– Синку, дивись скільки людей до тебе прийшли, – плаче мама над Олегом.

Його батько, ледь стримуючи сльози, дякує за допомогу тим, хто відгукнувся на біду його родини:

– Але, як бачите, кошти не врятували життя мого сина. Хочу сказати: не будьте байдужими. Він боровся за гарні дороги, щоб не було сміття, щоб не крали, за правду. За це і поплатився. Тому прошу: не будьте байдужими!