У Решетилівці відкрили сучасний спортивний комплекс зі скелелазним стендом. ФОТО

1. >
2. Суспільство >
3. У Решетилівці відкрили сучасний спортивний комплекс зі скелелазним стендом. ФОТО

Фото Ольги Матвієнко

У Решетилівці відкрили спортивний комплекс Решетилівського професійного аграрного ліцею імені І. Г. Боровенського. Відкриття знакового не тільки для міста чи району, а й для усієї області об’єкту відбулося 24 серпня, у День Незалежності України.

Споруда була довгобудом, адже розпочата ще 1991 року, вона так і не була завершена і здана в експлуатацію. За півтора року будівлю перетворили на сучасний спорткомплекс, обладнаний усім необхідним для занять різноманітними видами спорту.

Вартість проекту – 14 мільйонів гривень, які виділили із обласного бюджету.

Старий каркас повністю утеплили, зробили новий дах, провели комунікації, опалення.

Для зручності у просторих роздягальнях персональні шафки, полиці, а також підведена вода.

У спортзалі є волейбольна сітка, ворота для фут залу, баскетбольний майданчик, тренажери, гімнастичні снаряди, столи для тенісу, вже чекає на початок занять новий інвентар – м’ячі, обручі, скакалки тощо. В одному із кутів залу височіє головна родзинка – скелелазний стенд.

– Наш навчальний заклад є найбільшим серед закладів аграрного напрямку. У нас навчаються близько 350 учнів. І наші вихованці завжди показували високі результати на змаганнях. Саме у нашому закладі вперше у Решетилівці почали займатися воркаутом, тепер у новому залі ще й маємо скелелазний стенд, на ньому займатимуться туристи, які пропагуватимуть цей вид спорту. Ми раді, що тепер наші спортсмени мають, де покращувати свої результати, – розповіла Ніла Спільна, директор ліцею.

До речі, скеледром, споруджений фахівцями із Полтави, не має рівних у області. На його будівництво пішло близько півтора місяця. На стіні заввишки 9 метрів можна проводити й етапи всеукраїнських змагань.

– У багатьох країнах Європи не рідкісне явище – скелелазний стенд у навчальному закладі. У деяких скелелазіння навіть введене у навчальну програму і є окремою дисципліною, – розповів Дмитро Біляєв, який разом з командою займався спорудженням скеледрому. – Скелелазіння 2018 року стане олімпійським видом спорту, тому дуже важливо, що в області проводиться робота в цьому напрямку. Цей стенд розрахований і на новачків, і на більш досвідчених спортсменів.

Читайте також: Діти від шести років змагалися у скелелазінні в Полтаві

Займатимуться у залі не лише учні аграрного ліцею. Тут будуть раді бачити вихованців інших решетилівських гуртків та секцій, запевнила Ніла Петрівна. Про це є домовленість із обласною владою. Перевагу надаватимуть секціям, які тренують дітей на безкоштовній основі.

Нині ж в області продовжується робота по завершенню будівництва довгобудів.

– Головна задача зараз – завершення туберкульозного диспансеру, будівництво якого триває понад 23 роки. Уже завершили діагностичний комплекс та приступимо до спорудження палатного корпусу, – говорить Тимофій Голбан, начальник управління капітального будівництва Полтавської ОДА. – Ми продовжуємо роботу з інвентаризації усіх довгобудів області. Наприкінці листопада ми матимемо повний перелік таких об’єктів і вирішуватимемо з місцевими органами влади: або ми їх завершуватимемо, або ми їх демонтуємо, аби вони не висіли ніде на балансі.

За словами Олександра Біленького, голови Полтавської обласної ради, цьогоріч на будівництво в обласному бюджеті заклали близько 100 мільйонів гривень. Наступного року ця сума буде не меншою. Значне фінансування будівництва саме спортивних об’єктів.

– Зараз ми активно спрямовуємо кошти у спорт. Наприклад, збудовані 20 футбольних майданчиків зі штучним покриттям у районах. Ми готові розглядати будь-який проект і на умовах фінансування з обласного бюджету, і на умовах спів фінансування, – говорить Олександр Юрійович.

Масштабне будівництво в області та його фінансування зараз можливе за рахунок нових джерел поповнення бюджетів.

– Це стало можливим, зокрема, завдяки децентралізації. Збільшилися надходження до місцевих бюджетів. Це дає нам змогу трохи вільніше дихати, витрачати субвенції не тільки на зарплати, а й вкладати в розвиток. Сподіваємося, запрацює закон, за яким отримуватимемо додаткові надходження з користування надрами, що дасть ще більше можливостей вкладатися у подібні об’єкти, – наголосив Олександр Біленький.

Автор: Ольга Матвієнко