Cьогодні
«Заходь не хочу»: у кадетському корпусі в Полтаві гуляють навіть школярі, хоч його і «консервували». ФОТОРЕПОРТАЖ
27 жовтня 2017, 17:00 0
У Полтаві на початку травня працівники ЖЕО № 2 почали закривати будівлю кадетського корпусу. Комунальники встановили закрили центральний вхід та вінка, на яких не було решіток, змонтували сітку на рівні другого поверху, що повинна захищати перехожих від уламків цегли, що летять з-під даху.
Попри зроблене для того, щоб закрити доступ в кадетський корпус, який через свій стан є небезпечним, процес його консервації так і не розпочався. Мова про те, аби зберегти будівлю принаймні в тому стані, що є зараз, зупинити подальше руйнування – відновити дах, встановити водовідводи, аби дощ не руйнував стіни, повністю унеможливити перебування в корпусі людей.
Ще на початку цього літа міський голова Олександр Мамай відхрестився від обіцянки 2015-го законсервувати будівлю, апелюючи до відсутності проекту та коштів у бюджеті. За його підрахунками на це потрібно близько 50 мільйонів гривень.
Нагадаємо, що влітку у кадетського корпусу, краєзнавчого музею та будівлі екс-кінотеатру Котляревського намагалися забрати статус національних пам’яток архітектури.
До теми: Незаконну забудову в центрі Полтави перевірила прокуратура: чи будуть результати
Тим часом, з кількох вікон вже зірвали ґрати. Із внутрішнього двору залишається чимало шляхів, які ведуть у середину понівеченої будівлі. Зайти може кожен охочий. Імовірно, не без участі любителів полазити в покинутій будівлі, влітку виникла одна з найбільших пожеж кадетського корпусу за останні роки – вигоріло близько 500 метрів покрівлі. Її не відновили й досі.
Ми вирішили відвідати кадетський корпус. По-перше, щоб дізнатися, наскільки легко туди потрапити крізь встановлені ґрати, а по-друге, з’ясувати, чи хтось приглядає за покинутою спорудою.
Отож виявилося, що залізти в середину зовсім просто.
Перше, що впадає в очі – це великі купи сміття на території корпусу, шматки битого скла та уламки цегли. На вікнах можна побачити залишки пошкоджених залізних листів, якими ще під час перших громадських прибирань намагались закрити доступ до будівлі. Та ж історія із входом.
У будинку гуляють протяги, ніс забиває їдкий сморід. Під ногами тріскаються залишки скла. Найпопулярніше місце серед «паломників» кадетського корпусу – центральна галерея, яка виходить чималий зал, куди впали риштування скляного куполу.
Прямуючи туди, почули гучні звуки – у будівлю хтось зайшов. Виявилося – пара дівчат та хлопець, школярі. Сказали, що привели сюди подругу, яка жодного разу не бувала в кадетському. Аварійний стан споруди підлітків не злякав, не бачать нічого поганого, щоб сюди ходити.
Ще одне місце в корпусі – особливо небезпечне і тим особливо привабливе для неповнолітніх екстремалів – дах.
Дорогою до верхнього поверху знайшли закуток, де, ймовірно, часто бувають наркозалежні. А де вживають, там і рекламують.
Дах зустрів нас обгорілими дерев’яними балками, чималими дірками в підлозі і, звичайно, купою брухту. Гості не лінуються залишати «скарби», які нагадують про їхнє перебування тут.
Коли підіймаєшся сходами, то зовсім не помічаєш, що вони розтріскалися та ледве тримаються на арматурі.
Покинуті приміщення із більше ніж 2-метровими розмальованими стінами наповненні сміттям. Видно, що у кімнатах палили багаття. У деяких майже відсутня підлога, вандали не лінувались висмикнути навіть залишки металевих труб. Така ж доля спіткала залізні балки, які колись тримали купол. За словами школярів, яких зустріли на початку, тут постійно зустрічають людей, які виносять метал.
За той час, поки ми знаходились у середині кадетського корпусу, недалеко від входу влаштувались на обід будівельники, які працюють неподалік. Коли виходили, то у наш бік не пролунало жодного зауваження – відвідувачі покинутої будівлі мало кого дивують.
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь