Що нам готує новий Трудовий кодекс

1. >
2. Суспільство >
3. Що нам готує новий Трудовий кодекс

Фото – gurt.org.ua

На Україну чекає новий Трудовий кодекс – законопроект, розроблений Кабінетом Міністрів, ухвалили в першому читанні. Комітет із питань соціальної політики вже підготував документ до другого читання. У найближчі сесійні тижні Верховна Рада України має розглянути оновлений законопроект. Серед приємних для українців нововведень – довша відпустка (28 замість 24 днів), але менше державних вихідних. Як новий Трудовий кодекс може позначитися на житті українців – далі в матеріалі.

Заборона дискримінації

У першому читанні одним із каменів спотикання була поправка про дотримання прав сексуальних меншин. Із боєм її ухвалили. Змінений кодекс забороняє звільняти або застосовувати інші санкції до працівників через їхні расові, національні, релігійні, статеві й сексуальні особливості.

«Забороняється будь-яка дискримінація в галузі праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров’я, вагітності, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов’язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому об’єднанні громадян, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їхніх прав, за мовними або іншими ознаками, не пов’язаними з характером роботи або умовами її виконання», – ідеться у пункті 1 статті 3 офіційного документа.

Стан здоров’я, вік і рівень освіти не входять до списку мотивів, які можуть вважатися дискримінаційними під час звільнення, скорочення тощо.

ВИПРОБУВАЛЬНИЙ ТЕРМІН

Тривалість випробувального терміну не повинна перевищувати трьох місяців (для працівників за робітничими професіями – одного місяця), протягом яких людину можуть звільнити з попередженням за три дні.

Строк випробування до півроку може тривати для керівників юридичних осіб, їхніх заступників, головних бухгалтерів та їхніх заступників, керівників відокремлених підрозділів юридичних осіб тощо.

Без випробувального терміну на роботу приймають випускників вишів, вагітних, матерів дітей до 3 років, неповнолітніх, демобілізованих військовослужбовців, переможців оголошених конкурсів працевлаштування.

ДИСТАНЦІЙНА РОБОТА

Вперше КЗпП визнає існування осіб, які працюють удома.

Про це йдеться в пункті 4 статті 32 документа:

«Умови трудового договору можуть передбачати виконання працівником роботи дистанційно (поза приміщенням роботодавця), зокрема з можливістю віддаленого доступу за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій».

Також у законопроекті зазначають, що такий вид роботи можливий лише за цивільно-правовим договором. Працівникові доведеться йти у відпустку й на лікарняний за власний рахунок.

ТРИВАЛІСТЬ РОБОЧОГО ДНЯ

Трудовий кодекс зберігає норму про 40-годинний робочий тиждень. Щоправда, за рішенням колективу, тривалість робочого дня може бути збільшена до 12 годин.

На етапі розгляду передбачили поправку про захист прав працівників передпенсійного віку. Пропонували ускладнити процедуру звільнення осіб, яким залишилося менше трьох років до виходу на пенсію.

ЗА ЩО МОЖУТЬ ЗВІЛЬНИТИ:

• незадовільний стан здоров’я;

• незадовільна кваліфікація працівника (доводиться атестацією або іншими методами);

• втрата права на керування транспортними засобами або інших дозволів, потрібних для виконання обумовленої трудовим договором роботи;

• відмова працівника від щеплення або медичного огляду;

• втрата працездатності.

Попереджати про своє звільнення, згідно з новою редакцією закону, працівник має так само за два тижні. Якщо ж він на випробувальному терміні й хоче його достроково завершити, письмовою заявою можна повідомити роботодавця за три дні. При цьому роботодавець зобов’язаний прийняти заяву на звільнення. Таку заяву можна надіслати поштою. Протягом трьох днів після подання працівник може відкликати заяву й продовжити роботу.

Звільнення у зв’язку зі скороченням штату. Якщо в організації є профспілка, за три місяці до звільнення роботодавець повинен провести консультації з профспілкою. При цьому, якщо профспілка рекомендувала конкретного працівника не звільняти, або ж перенести й переглянути умови та терміни скорочення, роботодавець зобов’язаний виконати ці вимоги.

Попереджати, що працівника скорочують, потрібно щонайменше за два місяці письмово. Крім того, якщо є вакансія в штаті, її повинні цій людині. Після попередження про скорочення працівник має право в робочий час шукати собі роботу, ходити на співбесіди тощо. При цьому на його зарплату це не повинно впливати.

Звільнення через призов в армію. Якщо хлопця або чоловіка призивають в армію, наступного дня після подавання заяви його повинні звільнити.

ВИХІДНІ ДНІ

У законопроекті пропонують скоротити додаткові вихідні дні, коли понеділок стає неробочим, якщо свято припадає на вікенд. Норма стосується всіх святкових днів. Відсутній у документі вихідний на 2 травня.

Свята, на які українці, за законопроектом, не працюватимуть:

– державні:

• 1 січня – Новий рік;

• 8 березня – Міжнародний жіночий день;

• 1 травня – Міжнародний день солідарності трудящих;

• 9 травня – День Перемоги;

• 28 червня – День Конституції України;

• 24 серпня – День Незалежності України;

• 14 жовтня – День захисника України.

– релігійні:

• 7 січня – Різдво Христове;

• один день (неділя) – Пасха (Великдень);

• один день (неділя) – Трійця.

Варто відзначити, що 2017-го з урахуванням усіх вихідних, свят і стандартної відпустки, українці відпочивають 140 днів – це 38% від усього року. Частина економістів вважає, що значна кількість неробочих днів шкодить економіці країни.

ТРИВАЛІСТЬ ВІДПУСТКИ

Оплачувану відпустку збільшено на 4 дні – до 28 днів. Основна частина відпочинку повинна тривати не менше двох тижнів.

Чоловікові, дружина якого перебуває у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, після пологів надається оплачувана відпустка у зв’язку з народженням дитини тривалістю до 14 календарних днів.

Після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами жінка може за бажанням взяти відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Така відпустка надається також усиновлювачам та опікунам дітей. На підставі довідки з місця роботи (навчання, служби) матері дитини або іншої особи, зазначеної в цій частині, що вона працює до досягнення дитиною трирічного віку, таку відпустку може взяти батько чи інший член сім’ї, який фактично доглядає дитину. Таку норму впровадили для усиновлювачів.

Відпустку за власний рахунок за сімейними обставинами можна взяти найбільше на 30 днів протягом року. Під час звільнення невикористаний період відпустки оплачується, або працівнику пропонують піти в оплачувану відпустку, а днем звільнення буде зазначений останній день відпочинку.

«Гарантовані виплати за невикористану працівником відпустку здійснюються в день його звільнення», – ідеться в документі. На вибір працівника замість грошей йому можуть дати відпустку. Тоді офіційна дата звільнення вважається з останнього дня відпустки. До речі, відпусткою тривалістю 28 днів користуються в багатьох європейських країнах. Наприклад, у Великобританії та Естонії. У Франції відпочивають 30 днів, а в Німеччині – всього 20.

Автор: Наталка Сіробаб