Шахраї активізувались: переконали полтавця і вкрали з картки гроші за хвилини
Днями полтавця ошукали телефонні шахраї, розмовляли так переконливо, що чоловік повірив і сказав три заповітні цифри з банківської картки. А за кілька хвилин побачив, що зникли гроші.
Хто та яким чином виманює гроші у громадян, ми з’ясовували у потерпілих та банку.
– Дзвінок був після роботи ввечері, зателефонував чоловік мені на мобільний і представився працівником технічного відділу «Ощадбанку», – розповідає 35-річний Олег (ім’я змінене з етичних міркувань). – Він називав мої персональні дані, навіть по батькові, залишок на рахунку та номер картки (тільки 2 цифри неправильно назвав) та навіть термін дії картки. Причина дзвінка була у сервері, буцімто. Він стільки говорив про сервери (а на цьому я якраз розуміюсь, бо працюю з комп’ютерами) і про потребу поновити дані клієнтів, так упевнено називав усі мої дані та залишок на рахунку, номер телефону, до якого прив’язана картка, що в мене зникли сумніви, я реально повірив і сказав те, що чоловік у слухавці питав – CV код.
А за кілька хвилин полтавець вже збагнув, що то було таки шахрайство, бо прийшла СМС про зняття двох тисяч гривень із його картки. Цю картку чоловік отримав лише два дні тому і от так позбувся грошей.
Він одразу кинувся телефонувати в банк та блокувати картку, наступного дня звернувся до поліції та відділення банку в центрі Полтави, яке видавало картку.
– І в поліції, і в банку мені надали відповідь, що, мабуть, справа марна, грошей не повернути, – розповідає Олег.
За словами Олега, слідчий з поліції перевірив за кілька хвилин, що номер із якого дзвонили, вказаний як номер аферистів, шахраїв, що з нього кілька місяців вже надходять подібні дзвінки. Номер не зареєстрований. За цим фактом розпочато кримінальне провадження за статтею 190 (Шахрайство) Кримінального кодексу України.
З цим запитом полтавець пішов у банк, там прийняли заяву, відповіли, що такі звернення трапляються нерідко.
– Але і в поліції, і в банку мені розказали і показали, що я повідомив телефоном ту інформацію, яку не мав права розголошувати, бо підписував договір при отриманні картки, – констатує ошуканий чоловік. – Ще додали, що шахраї вдаються до все нових схем, удосконалюються.
Чоловіку ніяково, що він повівся на такий прийом, сказав шахраям код, який дав доступ до власних коштів. Єдине тішить, що грошей на картці було небагато.
Що каже «Ощадбанк»
Управління зв'язків з громадськістю та ЗМІ «Ощадбанку» відповіло на наші запитання:
Телефонні дзвінки та розсилка смс-повідомлень начебто від банку є одними з найпопулярніших видів шахрайства щодо користувачів платіжних карток. В них мова може йти, зокрема, про блокування картки, підозрілі операції з карткою тощо.
Шквал фальшивих повідомлень та дзвінків отримують клієнти різних банків, переважно великих, що випустили найбільшу кількість платіжних карток. Тому що потрапити на клієнта такого банку простіше. Шахраї влаштовують масовані розсилки та дзвінки по телефонних базах безвідносно до категорії абонента, навмання, шляхом підбору телефонних номерів.
За відпрацьованою схемою шахраї, представляючись співробітниками банків, зокрема, служби безпеки, НБУ, соціальних установ, здійснюють психологічний тиск на людину і наполягають повідомити їм конфіденційну інформацію щодо картки, яку категорично не можна розголошувати ні знайомим, ні стороннім, ні особам, які називають себе співробітниками банку. Це так званий соціальний інжиніринг, який здійснюють добре навчені різним психологічним прийомам люди. Розрахунок простий: панічна, рефлекторна реакція людини, яка отримала дзвінок або смс.
Часто шахраї називають перші шість цифр банківської картки для того, щоб переконати людину, що дзвонить саме співробітник банку. Але не всі знають, що вони завжди однакові в рамках певного карткового продукту.До конфіденційної інформації належать: номер картки, термін її дії, CVV2 / CVC2 код, одноразові паролі для операцій в Інтернеті, кодове слово, PIN-код, паролі доступу в «Ощад24 / 7» та інше.
Ми завжди звертаємо увагу клієнтів, що співробітники банку ніколи не дзвонять клієнту з метою отримати будь-яку конфіденційну інформацію, тим більше з невідомих номерів. Радимо людині, яка отримала подібний дзвінок, не відкладаючи, звернутись до Контакт-центру та повідомити про дивний дзвінок.
Що робити, якщо щезли гроші з картки?
• Якщо підозрюєте, що з картки щезли гроші, негайно її блокуйте. Це можна зробити самостійно в веб-банкінгу «Ощад 24/7» або зателефонувавши до Контакт-центру банку за номером 0 800 210 800. Замовте перевипуск картки, обов'язково підключіть SMS-інформування.
• Зателефонуйте до Контакт-центру та повідомте про інцидент.
• Напишіть заяву про зникнення грошей в банк і правоохоронні органи, а також обов'язково залиште відповідне повідомлення на сайті Департаменту кіберполіції Національної поліції.
Щоб не стати жертвою шахраїв, в «Ощадбанку» рекомендують:
• не повідомляти реквізити своїх карток стороннім особам;
• підключити SMS-банкінг, щоб мати можливість доступу до інформації про історію руху коштів на своєму рахунку;
• для онлайн-покупок відкривати віртуальну картку і користуватися перевіреними сайтами;
• встановлювати ліміти на зняття готівки і розрахунки в торговельній мережі, Інтернет;
• для безпечного користування інтернет-банкінгом завжди перевіряти адресу, яка вводиться. Вона повинна починатися з https://, а не з http://
• ніколи не передзвонювати на невідомі номери і не розголошувати дані своїх карток.
Якщо користувач платіжної картки нехтує правилами безпеки і сам розголошує конфіденційну інформацію щодо своєї картки, тим самим порушуючи вимоги Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб «Ощадбанку щодо забезпечення неможливості отримання третіми особами інформації про дані картки, відповідальність покладається на клієнта, оскільки ним розголошено конфіденційну інформацію.
Ілюстрації – kozakorium.com.
До слова, ще 2016 року Нацбанк України повідомляв про зростання кількості випадків нового виду шахрайства – крадіжки даних платіжної картки за допомогою систем зовнішніх інтерактивних голосових відповідей (IVR).
У цій схемі власникам платіжних карток телефонують не самі шахраї, а запрограмовані ними роботи. Вони від імені банку намагаються дізнатись інформацію про платіжну картку або логін/пароль від веб-банкінгу, які необхідні для здійснення платежу. Тож щороку шахраї придумують все нові схеми та маніпуляції.
Читайте також: шахраї вдають із себе не лише працівників банку, а й полісменівта видурюють гроші.
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь