Полтавцям показали, як впровадити в місті електронний квиток і чим це вигідно.ФОТО

1. >
2. Суспільство >
3. Полтавцям показали, як впровадити в місті електронний квиток і чим це вигідно.ФОТО

У Полтаві обговорювали перспективи введення електронного обліку пасажиропотоку та електронного квитка. Кілька десятків людей вислухали, як діє така система, скільки коштів економить, чим це краще для самих пасажирів та міста загалом. Не обійшлось без гарячих баталій та звинувачень. 

Отже, вчора, 31 січня, відбулось публічне громадське обговорення проекту рішення міської ради – регуляторного акта «Про впровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті м. Полтава».
Дійство відбувалось в офісі Інституту розвитку міста, серед присутніх – представники перевізників, студенти-транспортники, викладачі.

Сама ж подія розставила багато крапок над і та залишила чимало запитань для вивчення.
Як повідомив на початку обговорення начальник відділу транспорту і зв’язку Юрій Сябро, громаду зібрали для обговорення перспектив впровадження автоматизованих систем оплати проїзду (АСОП) у міському транспорті та електронного квитка. Для цього до Полтави приїхав Олег Трелецький, представник компанії, яка вже втілила і втілює такі ініціативи в інших містах України. 

Олег Трелецький, керівник компанії «Сімбол транспорт», яка є розробником програмної частини АСОП. Із 2013 року ця компанія займається впровадженням електронних систем у транспортній галузі. До цього займались розробкою в паливних системах, розробки «Сімбол транспорт» використовують найбільші автозаправні станції в Україні. Нині «Сімбол транспорт» впроваджує електронний квиток у таких містах України: Житомир, Тернопіль, Луцьк, Хмельницький, Чернігів, Запоріжжя, Харків.

Олег Терлецький розповів про особливості системи, зазначивши, що вдалось впровадити АСОП і в комунальному, і приватному транспорті.

 АСОП покликана, щоб фіксувати фактичний пасажиропотік у транспорті та прибрати готівковий розрахунок, адже таким чином буде видно реальну кількість пасажирів.

Однак не всі пасажири мають банківські картки, звикли до готівки. Тож все-таки спочатку буде і готівка, і безготівковий розрахунок.

Міський транспорт для АСОП обладнують терміналами (валідаторами). Для розрахунку за проїзд, варто прикласти до нього транспортну або банківську карту. Термінал видає паперовий квиток, де вказані час і місце поїздки, маршрут. Розробник зазначив, що квиткова система логічна для першого етапу втілення АСОП, адже люди звикли до квитків. А от згодом оплата проїзду фіксуватиметься у самій картці.

Квиток може бути разовим чи покривати певний час. Також можливе запровадження диференційних тарифів. Це робиться для того, аби пасажир міг їздити з пересадками, при цьому не платити двічі чи тричі.

До слова, картка для оплати купується лише раз, коштує 20-30 гривень. Пасажир поповнює її баланс у спеціальних терміналах і через інтернет. У місті будуть точки, де люди можуть придбати картку на проїзд.

Для пільговиків передбачене отримання проїзних квитків безкоштовно (вони будуть іменні, з фото). За потреби система може дистанційно змінювати умови проїзду (наприклад, безлімітні поїздки для пенсіонерів, але не в години пік, а після 10-ої).

Розробники не обіцяють швидкого втілення АСОП, бо все залежить від влади й організації перевезення пасажирів, бо одна з умов в ідеалі – єдиний перевізник, таким може бути комунальне підприємство. У Полтаві перевізників багато, одного вчора піймали на хабарі.

Тож для повного запровадження системи треба років 5. Доки триватиме цей процес, то в транспорті буде кондуктор і термінал, тобто кондуктор зможе видати квитки і за готівку, і через термінал (однак буде контроль пасажиропотоку). 

Надалі кондукторів не буде, оплату проїзду моніторитимуть контролери, вони ж штрафуватимуть тих, хто їде зайцем.

Перевізники отримуватимуть плату за проїзд так, як домовляться з менеджерами системи.

Власники карток матимуть електронний кабінет, а також змогу переглянути маршрути та витрати на проїзд. Місто ж матиме точні дані про навантаження на маршрути та змогу коригувати їх.

У скільки це обійдеться місту?

Ціна втілення АСОП – кілька мільйонів, залежно від того, як буде запроваджено це: оренда системи чи купівля її. Якщо ідеться про купівлю, то всі кошти отримуватиме місто. Якщо ж оренда, то розробник системи матиме відсотки (близько 10%).

Житомир купив таку систему, це обійшлося місту 20 мільйонів.

Олег Терлецький відповідав на запитання присутніх, адже багато кого цікавили нюанси. 

Аби опонувати Олегу Терлецькому, до слова попросився полтавець, що назвався Віталієм Панасенком, про рід діяльності та досвід не сказав. Він розкритикував запропоновану систему, але власної альтернативи не навів, тобто намагався довести, що ніяких посередників-розробників не потрібно, що все можна втілити, підписавши угоди з банками. Але його ідею присутні взяли на кпини.

Там, де вже запроваджена система, зарплати кондукторів та водіїв зросли, дохід у бюджет від перевезень збільшився на 10%. 

Під час обговорення виявилось, що фахівці з відділу транспорту не бували ще в тих містах України, де вже працює система АСОП та не могли розповісти враження.

– Я бачив таке лише у Європі, але це не були робочі відрядження, я мало на цій посаді, лише півроку, – уточнив Юрій Сябро, начальник відділу з питань транспортних перевезень та зв’язку Полтавського міськвиконкому. – Також переконався, як електронний квиток працює в Білорусі.

У відділі транспортних перевезень та зв’язку чекатимуть на пропозиції полтавців до 11 лютого. Потім займуться опрацюванням. Та гарантувати, що саме 2018-го року у Полтаві запровадять систему АСОП, наразі ніхто не може. Очільник відділу транспорту наголосив, що це залежить від конкурсних процедур і виділених грошей. 

– Я приємно вражений рівнем презентації, у цілому те, що нам показали, має вирішувати проблеми полтавського транспорту. З досвіду скажу, бо маю багато знайомих у Тернополі, там система повільно, але впроваджується. За наявності рушійної сили, якою має бути влада, це все може впровадитись, – поділився думками після обговорень Євген Асауленко, транспортний блогер. 

Автор: Ніна Король