Серед сотень будинків, які руйнуються в Україні, – кадетський корпус: у Полтаві показали фільм про занедбані споруди
Учора, 28 лютого, у зеленій залі ОДА полтавцям презентували стрічку «Зберегти не можна залишити», яка порушує проблему збереження архітектурних пам’яток.
Фільм знімали в межах ініціативи «Ctrl+S Закон на захисті культурної спадщини», яка має на меті привернути увагу до будинків-привидів, які поступово руйнуються. Творці стрічки спонукають замислитися, що треба зробити, щоб це припинити.
– Наш фонд «Харків з тобою» зараз реалізує проект на захист архітектурної спадщини України. Основна мета – розроблення пропозицій щодо внесення змін до законодавства про культурну спадщину, – розповідає керівниця проекту «Ctrl + S. Закон на захисті культурної спадщини України», спадкоємиця Бекетових і Алчевських Олена Рофе-Бекетова. – У цьому фільмі ми говоримо про системну проблему, яка стосується майже всіх українських міст. Боротися з нею теж треба системно.
Зйомки тривали півтора місяця, монтували роботу близько двох місяців. Режисер Павло Сіроменко й сценаристка Тетяна Омельченко побували в Києві, Дніпрі, Полтаві, Одесі, Львові, Ужгороді, Івано-Франківську, Запоріжжі та Харкові й зафільмувати 150 архітектурних пам’яток. Але їх виявилося так багато, що не всі ввійшли до стрічки.
– Спочатку в нас з’явилася ідея зняти фільм про проблемні пам’ятки Харкова. Її підхопила депутат Харківської міської ради Олена Горошко, яка допомогла втілити проект про пам’ятки всієї країни. Побували у дев’ятьох містах, у кожному місті обійшли по 15-20 об’єктів, – розповідає Павло Сіроменко. – Кожного знімального дня ми проходили по 12 кілометрів пішки, щоб оцінити масштаби руйнування.
Із полтавських величних споруд, які можна було побачити на екрані, – Петровський кадетський корпус.
– Будинок має жити. Будь-який будинок, особливо такий, у серці міста, треба не просто реставрувати, а повернути до життя, – говорить пані Олена.
Творці фільму поговорили з 50 експертами, серед яких – мер Львова Андрій Садовий, міністр культури України Євген Нищук, експерти з Німеччини, Польщі, Росії. Серед полтавських спікерів, які діляться своїми поглядами на ситуацію в місті, – архітектор, член ГО SavePoltava, голова ГО «Незалежна асоціація архітекторів» Ірина Особік та Борис Тристанов, краєзнавець, автор сайту «Історія Полтави».
– У Полтаві нам допомагали місцеві активісти – ГО SavePoltava, – розповідає режисер. – Також ми спілкувалися зі свободівцями, Національним корпусом. Оглянули близько п’яти об’єктів, але основний – це кадетський корпус, схожий за станом на Палац Ілліча в Дніпропетровську, теж масштабний занедбаний об’єкт, на який не виділяють кошти на реставрацію.
Уперше подивитися фільм прийшов член правління ГО SavePoltava Ігор Кіянчук, який возив Полтавою знімальну групу під час створення фільму.
– Ви бачите, що коїться з кадетським корпусом і в якому стані будинок дворянського зібрання? Ці добудови – жахіття, «шанхай» у центрі міста. І так руйнуються архітектурні пам’ятки по всій Україні. – Взагалі це тривалий проект, фільм показує проблему, а потім ми приходимо до висновку, що треба змінювати законодавство, адже, як бачимо, чинне не захищає пам’яток архітектури та історичного середовища.
Власне, зміна законодавства України – один із перших кроків, які допоможуть зберегти надбання українців, на думку творців фільму.
Проблема в тім, що в законі шукають лазівки: забудовники намагаються домовитися стосовно добудов, отримати узгодження, але ж насправді це значні порушення.
Часто пам’ятки позбавляють статусу національного значення або ж піддають якомусь нібито випадковому впливу, щоб споруда свій статус втратила, говорить Павло Сіроменко. Дім спеціально підпалюють, доводять до аварійного стану, а потім зносять тощо.
Виробники фільму пропонують свої шляхи вирішення проблеми. На їхню думку, слід удосконалити закон, випрацювати чітку систему без двозначності, яка б не дозволяла ні забудовникам, ні чиновникам маніпулювати положеннями закону, і таким чином зменшити корупційні ризики.
Крім того, треба консервувати будівлі, залучати інвестиції, зацікавлювати бізнес вкладати капітал у ці споруди.
– Слід спонукати сісти за стіл переговорів забудовників, владу, представників культури, архітекторів, реставраторів і спілкуватися, як разом вирішити цю проблему. Щонайменше кожне місто має ухвалити для себе стратегію розвитку, – резюмує режисер фільму.
Закон має не лише карати, а й заохочувати, переконані творці стрічки. За кордоном власникам таких архітектурних споруд скасовують податки, тож держава повинна подумати, як стимулювати людей реставрувати старі будинки.
Так уже систематично складається, що насамперед забудовників цікавить земля, а не скільки років споруді, яка на ній розташована.
Засилля МАФів, тьма вивісок геть зовсім змінили обличчя Полтави за останні роки.
Зі сльозами на очах виступала після фільму Ірина Особік, начальник Управління містобудування та архітектури Полтавської ОДА. Вона висловила сподівання, що люди, яким справді не байдужа доля міста, не дозволять сплюндрувати надбання наших предків.
Колосальне значення має також просвітницька робота з молоддю, треба підвищувати культурний рівень нового покоління, доносити йому важливість збереження таких споруд.
– У нас проблема – байдужість до міста, у якому ми живемо, тих вулиць, якими ходимо. Ми спостерігаємо мовчки, втрачаючи ті речі, які в більшості випадків реставрувати буде неможливо або не реально з фінансового погляду, – говорить координатор ГО SavePoltava Віктор Трофименко. – Цей фільм робили насамперед для того, щоб показати, що це проблема більшості українських міст.
Після Полтави стрічку побачать у Києві, Дніпрі, Одесі, Львові та Івано-Франківську.
Читайте також: Добудова до кінотеатру Котляревського в Полтаві виросла














Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь