Безпека: чому варто навчити дітей не довіряти чужим

06 березня 2018, 08:00   0

Останнім часом у Полтаві ширяться повідомлення, особливо в соціальних мережах, що нібито чоловіки машиною їздять вулицями міста і заманюють дітей. Ми перевірили, наскільки інформація відповідає дійсності, чи були заяви до поліції та дізнались, чого треба вчити дітей, аби убезпечити їх.

– До нас такої інформації не надходило, підозрюю, що вона йде з «Вайбера», як і багато іншої, якій не треба йняти віри, – розповідає Юрій Сулаєв, речник обласної поліції. – Усі неповнолітні з Полтавщини, які зникали, у нас розшукані на сьогодні. Вони йшли з родин переважно через сварки з батьками. 

Сулаєв пригадує, що кілька років тому була подібна заява від мешканки Горішніх Плавнів (тоді – Комсомольськ), нібито до її дитини біля магазину чіплявся чоловік. Але ні жінка, ні дитина не змогли описати та надати інформацію стосовно цього випадку. Інших свідків теж не знайшли.

Отже, представник обласної поліції запевнив, що таких заяв від громадян не надходило дуже давно.

Однак мами в мережах діляться тим, які довірливі діти і непокояться за їхню безпеку. Зокрема, відома журналістка і авторка книги «Я не боюсь сказати» Настя Мельниченко, днями написала про нещодавній досвід, коли вона чекала дітей, переживала, а сини пішли до чужої жінки в гості.


Полтавська тренерка з безпеки Анна Ганжа також знає приклади, як батьки після історій з незнайомцями приводять хлопчиків і дівчаток на заняття до неї та її колеги. Анна разом із психологинею Вікторією Сідненко навчають юних полтавців правил безпеки. 

– Час від часу батьки дітей різного віку діляться історіями про те, як після безкінечних розмов про небезпеку незнайомців, їх син або донька сміливо і довірливо спілкувалися, щось брали і, навіть, кудись йшли з незнайомими людьми, – розповідає Анна Ганжа. – Більше того, на відчай та негативну реакцію батьків в такій ситуації можуть просто знизувати плечима або ображатися. Мовляв, що такого – це ж була мила, приємна людина, яка пообіцяла щось цікаве. Це ж не був якийсь страшний злочинець, який мене ображав.

– Для запобігання таким ситуаціям, навчаючи дітей безпеці, одразу розповідайте про те, що небезпечні незнайомці дуже хитрі, вони можуть прикидатися добрими, щоб потім заманити дитину в страшну пастку. Згадуйте казки з подібними сюжетами, зауважуйте такі випадки при перегляді сучасних мультиків і кіно. Навчайте, що насправді, кожен незнайомець, який без відома батьків щось дає, пропонує, про щось просить або кудись кличе дитину є неввічливим і недобрим Незалежно від того, як він виглядає.

Навіть, якщо припустити (бо ми ніколи не знаємо напевне про незнайому людину - добра вона чи зла), що незнайомець не має злих намірів  в будь-якому разі, він НЕ МАЄ ПРАВА чіпати чужу дитину.

Тож наближення незнайомця має стати своєрідним сигналом небезпеки, незалежно від того як він виглядає і що говорить. Тому найкраще нічого у нього не брати, не спілкуватись і взагалі якнайшвидше піти – цього варто навчати дітей.


– Чому батьки приводять дітей до вас: не впоруються самі чи були якісь історії і тому це спонукало?

– Різні причини, чому приводять: переживають, що діти дуже довірливі, або мають якісь історії, що змусили насторожитись, або бачать, що їх спосіб навчати не дуже працює, або от дитина стає більш самостійною, і треба до цього підготуватися.

– У чому особливість тренінгів?

– Особливість наших тренінгів у тому, що ми не просто розповідаємо чи завчаємо якісь правила, а в тому, що ми в ігровому форматі на практиці вчимося, як діяти в тих чи інших ситуаціях, що говорити, куди тікати, де слід насторожитися, як відмовляти тощо, – додала тренерка з дитячої безпеки.

У нас є тренінги про незнайомців, про безпечну прогулянку, що робити, якщо загубилась/-вя, сам/-а удома, моє тіло - прості пояснення про особисті кордони та захист від насилля, це для 5-7 років. Для 7-10 років ми, окрім цього, вже говоримо про безпеку на дорозі, про булінг у школі, тобто матеріал більш глибокий, розрахований на старший вік. Плануємо тренінг для дівчат-підлітків.

Тренерів уже запрошують у школи із заняттями, хоча в садках та школах також проводять бесіди з дітьми на ці теми. Та діти знову повторюють помилки, тому тема варта уваги і треба говорити про це навіть із малечею.

Більше про такі тренінги дізнаєтесь на сторінці Анни.

Автор: Ніна Король

Суспільство 06 березня 2018, 08:00

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь
Вибір редакції