Що знають та думають полтавці про 8 і 9 травня: опитування. ВІДЕО

1. >
2. Суспільство >
3. Що знають та думають полтавці про 8 і 9 травня: опитування. ВІДЕО

Три роки тому Законом України «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років» в Україні встановлено День пам’яті та примирення 8 травня. Отже, Україна розпочала нову традицію святкування 8 та 9 травня в європейському дусі пам’яті та примирення.

8 травня в історії – день капітуляції нацистської Німеччини (цю подію прийнято розглядати як символ перемоги над нацизмом). Відповідно до Указу Президента України, підписаного 2015 року, метою відзначення є «гідне вшанування подвигу українського народу, його визначного внеску в перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні та висловлення поваги всім борцям проти нацизму».

Про 9 травня досі точаться баталії: традиційно його відзначали як День Перемоги, в останні роки – і як День скорботи. 

Тож ми запитали в полтавців, що вони знають про ці дати та що як зазвичай відзначають. 

(Мова інтерв’юерів збережена)

Лідія Гавриленко, пенсіонерка:
– День Перемоги називали ми раніше, а тепер слухаю ці всі спори по телевізору. А сьогодні, 8 травня – День примирення. 9 травня – для мене ніколи не було святом, бо мій батько не вернувся з фронту. Завтрашній день я проведу, як і всі інші – буду дивитись передачі. До пам’ятників не ходжу, мені невесело, ніколи як свято не відзначала. Коли була мала, зразу після війни мені було 9 років, ми жили в землянках. Наше село тоді було спалене, ніяких свят тоді не було, хіба що баланду роздавали. Коли я вчилась в інституті, мабуть, кудись ходили ми на покладання. Жили ми важко дуже. А нині дискутують, що дітей залучати на масові заходи. Яких дітей? Я дитина війни, 9 років виповнилось, коли була перемога, де ж ті ветерани, які виходять на демонстрації. Де вони? Їх уже немає. Мені вже 82 роки… А щодо дітей, то неправильно, я колись була піонервожатою, виганяли при совках на піонерські свята, 19 травня, то діти падали в обморок у таку спеку… І взагалі вони нічого цього не повинні робити.

Леонід Булава, викладач педуніверситету:
– 8 травня – в усьому світі вважають Днем Перемоги, аналогом нашої перемоги, яку ми святкували 9 травня. Святкується воно на Заході, а з недавніх пір святкується і в нас. 9 травня – день пам’яті моїх двох дідів, які пройшли війну від початку до кінця. Один дід – кавалер двох Орденів Слави, був призваний на війну в 1940 році, маючи трьох дітей. Це значить війна готувалася Сталіним. Був кинутий на кордон з Румунією, по Дунаю. Пройшов зі своєю військовою частиною (я відслідковую його шлях спеціально), відступав від Дунаю до Одеси, захищав Одесу, був по морю евакуйований на Севастополь, захищав Севастополь, з Севастополя вивезли їх під Воронеж, розформували. Потім брав участь в Курській дузі, звільняв Харків, Київ, Ригу. Дійшов до Праги, був поранений кілька разів. І вже після війни, будучи 45-річним всього-на-всього, помер від ран. Другий дід у перші місяці війни потрапив у полон, пройшов німецькі концтабори, пройшов радянські концтабори, вернувся лише в 1949 році. Це пам’ять про них, пам’ять про моїх бабусь які весь цей час виходжували своїх дітей, моїх маму і тата теж. Це і сумний день, перш за все. Це і день пам’яті. Я застав той час. Коли ветерани війни ходили в тому, в чому прийшли з війни, вони ніколи не святкували цей день, бо був парад Перемоги лише в 1945 році і все, лише в 1965 році почали святкувати, коли усунули Хрущова від влади і прийшов Брежнєв. А ветерани розказували нам, пацанам, як вижити на війні. Казали, мовляв не відставай, але не лізь уперед, будь десь посередині – така от історія моя особиста, ту яку я застав.

Залучення дітей до урочистостей – це залишки совка. Це піонервожаті та завучі по позашкільній роботі, які більше нічого не знають. На жаль, у нас поки що не відбулося корінного оновлення поколінь. Я категорично проти, щоб залучали дітей до цього свята, виховували їх фактично в радянських традиціях. І для українців, які найбільше постраждали в цій війні, це День пам’яті, скорботи, день згадок про індивідуальний героїзм. Тому я поставлю, наприклад, свічки у пам’ять про своїх дідусів та бабусь та вже й про батьків, які вже відійшли у вічність. Не можна не відзначити, що це все-таки була перемога, але перемога на крові, війна, яка завдала великого збитку нашому народові. Ми не повинні піддаватися російським сценаріям, російській вакханалії святкування цього дня. Може бути індивідуальне свято, що твої родичі вижили у війні. А в цілому це День пам’яті, світлої і доброї пам’яті.

Тетяна:
– Не знаю, що 8 травня. А 9 травня – День Перемоги. Відзначаємо з батьками, в сімейному колі, згадуємо дідусів, бабусь, прабабусь. До пам’ятників ходили у школі, в університеті відбувається також покладання квітів. Але все таки це День скорботи, бо загинуло багато людей на війні. Вони не повинні гинути, бо так сталось в країні чи так вирішила влада.

Станіслав, студент педуніверситету: 
– Сьогодні все ж таки фактично завершилася війна в 1945 році. А 9 травня вже було підписано капітуляцію. Вважаю його святом, бо завершення будь-якої війни – свято. Раніше в цей день я завжди ходив зі своєю прабабусею до пам’ятника загиблим воїнам і був там на урочистостях. Прабабуся була ветераном війни, і я ходив з поваги до неї, без примусу. Примусово ні в школі, ні в університеті не було жодного разу, щоб ми йшли до пам’ятників 9 травня. 

Олександр, студент аграрно-економічного коледжу: 
– А 9 травня – це святкування перемоги, на честь захоплення Рейхстагу, це свято для ветеранів, але й для молоді теж, щоб знали і пам’ятали.

Аніс, перекладач:
8 травня – день світової війни, був дуже важким днем на території західної Європи. Наприклад у моїх рідних країнах Алжир та Бельгія, війна між Францією та Німеччиною. І ля нас це дуже велике свято, треба його відзначати кожного року. Важливо читати побільше та цікавитись цим. А 9 травня – це день також світової війни, але більше для території Східної Європи та Скандинавії. Для мене це теж свято, якщо є концерт, я з друзями відвідаю такі заходи. Для мене 9 травня – день перемоги нової культури для нашого світу і день, щоб пам’ятати людей, які померли та загинули у війні.

Заходи до Дня пам’яті і примирення та річниці перемоги: афіша

До речі, завтра вулиці в Полтаві перекриють, у зв’язку з урочистостями.

Автори: Ніна Король, Ольга Правденко.

• #новини Полтави
• #День Перемоги
• #День пам’яті та примирення