Трійця, або П’ятидесятниця: українські звичаї й традиції

26 травня 2018, 12:00 0

Фото – bogoslov.org

Зелені свята – це час, коли весна стає на порозі літа й природа святкує своє відродження.

Згідно з Євангелієм, у день, коли з небес на Ісусових апостолів зійшли вогненні язики Духу, послідовники Христа заговорили різними мовами, щоб іти до народів і проповідувати його вчення. Сходження Святого Духу обіцяв Христос у день Свого Вознесіння. Обіцянка виповнилася через десять днів, на 50-й день після Воскресіння. Тому свято Трійці ще зветься П’ятидесятницею.

Українці називають ці дні Зеленими святами, бо гілками й квітами на Трійцю прикрашають подвір’я, оселі тощо, а священики освячують зілля, яке люди приносять до церкви.

Ще в дохристиянські часи в наших предків був культ природи, дерева, яке з’єднувало три світи: небо, землю й підземний світ. Вважалося, що Дід-Ладо – добрий дух предків – разом з гіллям-клечанням приходив до господи і оберігав людину та її житло від недобрих сил.

Образ Трійці в українській символіці присутній і в різдвяному трисвічнику, що зветься «трійця», у колядках про створення світу, гаївках-веснянках та троїстому знаку на писанках.

В Україні ще у ХVIII столітті у середину трав на свято Трійці ставили потрійну свічку, що теж називалася «трійцею» і повинна була горіти протягом усієї обідні. Потім трави, освячені у церкві, використовували як оберіг від різних хвороб.

Язичницькі традиції тісно проникли в християнство, тому й свята відзначають з дотриманням різних обрядів, які корінням сягають часів до хрещення Русі. Згідно з народними звичаями, Свята Трійця починається за сім днів до самого свята. Цей тиждень називається в народі Зеленим. Дівчата, виходять у поле на 2 і 3-й день цього тижня і збирають різні трави і квіти (барвінок, любисток, полин, ромашку) і плетуть вінки для кожного члена сім’ї. Заносять вінки в будинок і спостерігають, якщо до неділі вони зберігають свою свіжість і красу, значить їхнім власникам жити довго і в міцному здоров’ї. Якщо дівчина мріє про заміжжя, про багатого нареченого, вінок треба плести з волошок, конвалій, незабудок і постаратися його закинути на дерево, яке росте поряд з річкою, водоймою. Якщо русалка його «забере», значить бажання здійсниться, дівчина обов’язково цього року вийде заміж. З давніх-давен символом Трійці вважали березу. Це дерево першим стає зеленим і, за народними повір’ями, має хорошу енергію, силу зростання. На свято прикрашали гілочками берези вікна, двері, ворота. Підлогу встеляли травою, будинок оздоблювали польовими квітами. Дівчата вбиралися, прикрашали волосся вінком з квітів і гілочок берези, і йшли водити навколо берези, прикрашеної стрічками, хоровод. З настанням вечора берізку розряджали і йшли до річки пускати по воді віночки, за якими дізнавалися про своє майбутнє: потонув – не чекай нічого хорошого; прибився до берега – закохаєшся; далеко поплив – вийдеш заміж. Плетіння вінка було таємним ритуалом.

Березові гілочки після Трійці використовували як оберіг, а з листя варили лікувальні чаї. Святковий букет з польових квітів і трав, зібраний на День Святої Трійці, сушили і зберігали за іконами. Потім використовували як оберіг від пожежі й хвороб.

Підготувала Наталка Сіробаб