У Полтаві галас навколо фрески в оновленому аеропорту. ФОТО

1. >
2. Суспільство >
3. У Полтаві галас навколо фрески в оновленому аеропорту. ФОТО

Ця робота має і шанувальників, і противників. Нині її не видно за рекламним банером. Фото із соцмережі

Нині в обласному центрі зчинився скандал щодо зникнення фрески на стіні аеропорту. Нагадаємо, аеропорт «Полтава» нині відновлюють, триває ремонт і невдовзі вокзал має приймати та відправляти в небо літаки.

Так от, на одній зі стін було зображення – фрагмент Полтавської битви, яка відбулась 1709 року. Автор роботи – художник Володимир Колесников, нині вже покійний (помер 2014 року).  

Коли у соцмережах з’явились світлини, де на на стіні вже немає фрески, полтавці занепокоїлись і зчинили галас у мережі «Фейсбук». Одні вважають роботу історичною і художньою цінністю, а те, що зображено на ній – невід’ємною частиною історії. Інші ж дотримуються думки, що все правильно зробили: в оновленому аеровокзалі не місце зображенню з російським царем Петром І. Однак у Полтаві функціонує Державний історико-культурний заповідник «Поле Полтавської битви», що теж береже частину історії України. Тож є серед містян і ті, хто запитує: може, тоді все знести, якщо нині історія трактує все інакше, ніж колись?   

Палку суперечку можна прочитати за посиланням. А ось деякі скріни з цієї розмови:

Хто і коли вирішив долю фрески, ми запитали в очільника Департаменту будівництва, містобудування та архітектури і ЖКГ Полтавської обласної держадміністрації Тимофія Голбана.  

– Через відсутність опалення зображення на стіні осипалось, зіпсувалось. Це не фреска, а малюнок. Нині на стіні рекламний банер, – говорить Тимофій Голбан.

Керівник Департаменту, який і здійснює реконструкцію аеропорту, додає, що настінний малюнок не знищували, хіба «анкерами  могли пошкодити» під час робіт.

Ми припускаємо, що зображення на стіні аеровокзалу в Полтаві виконано у техніці альфреско  – (з італійської  по свіжому, по вогкому) техніка настінного живопису, яка полягає в нанесенні фарби на вогку штукатурку (визначення з Вікіпедії).

Що відомо про художника

«Енциклопедія Сучасної України» подає такі відомості про автора: Колесников Володимир Григорович (01.05.1951, Луцьк – 28.06.2014, Полтава) – живописець. Батько Володимира та Дмитра Колесникових. Народний художник України (2004). Чл. НСХУ (1987). Закін. Львів. ін-т приклад. і декор. мист-ва (1978; викл. М. Гладкий, В. Манастирський). На твор. роботі. Від 2000 – проф., зав. каф. рисунка, живопису та графіч. дизайну Київ. ун-ту технологій та дизайну. Учасник всеукр. худож. виставок від 1980-х рр. Персон. – у Києві, Москві (обидві – 1989–90), Фільдерштадті (Німеччина, 1989), Полтаві (2008, 2010, 2012). Осн. галузі – монум.-декор. мист-во (розписи), станк. живопис (жанр. картини, портрети, натюрморти, пейзажі), графіка (афіші, соц. і політ. плакати) у стилях реалізму та сюрреалізму. Окремі роботи зберігаються у Полтавському художньому музеї. 
Твори: плакати – «Колоніалізм» (1980), до театр. вистав «Цілуй мене, Кет!» К. Портера, «З коханням не жартують» П. Кальдерона (обидва – 1981), «Сватання на Гончарівці» Г. Квітки-Основ’яненка (1982), «Наталка Полтавка» І. Котляревського, «Майська ніч» за М. Гоголем, «У неділю рано зілля копала» за О. Кобилянською (усі – 1983); розписи – «Онкологічна барокамера», «Майбутня перемога медичної науки над хворобою рак» (обидва – 1982, Укр. мед. стоматол. академія), «Весна» (1984, упр. комун. госп-вом), «Музика квітів» (будинок-інтернат), «Полтавська битва» (аеропорт; обидва – 1985), «Битва під Жовтими Водами», «Возз’єднання», «Маруся Чурай», «Слов’яни» (усі – 1987, автовокзал; усі – Полтава), «Івана Купала» (1984, Будинок культури с. Мартинівка Гадяц. р-ну Полтав. обл.); живопис – «Автопортрет» (1988), «Вічний поклик» (1981), «Дочка Марина» (1984), «Полин – трава гірка», «Драматург (А. Пундик)», «Печаль» (усі – 1986), «Зрілість» (1987), «Раїса» (1988), «Зимова дорога» (1991), «Виноградники», «Горіхи», «Пустеля» (усі – 1992), «Каміння вічності», «Горіхи на червоному», «Пелюстки», «Алупка», «Танець», «Травнева ніч», «Магнолії», «Персик на заході», «Кримська венера» (усі – 1993) та багато інших.

До слова, у квітні, коли журналістам показували аеровокзал та як ведуться роботи в ньому, фреска ще була на стіні.

Не зникло зображення й на початку травня:

Думка історика

Сергій Сапєгін, вчитель історії обласного ліцею для обдарованих дітей (с. Ковалівка), археолог:

– Це новотвір. Яка історична цінність. Одне погано, що навіть у наших земляків Полтава асоціюється лише з Полтавською битвою.

До теми: в ОДА назвали причини, через які запуск полтавського аеропорту відкладається.

Автор: Ніна Король

• #аеропорт Полтава
• #новини Полтавщини