Скандальна екс-вечірня школа у Полтаві: в якому стані та що буде з будівлею далі. ФОТО
Колишня вечірня школа на вулиці Павленківській у Полтаві – напівзруйнована: там вигорілий дах, перекриття, практично знищений фасад. Все це – наслідки кількарічного недбальства та десятка пожеж. Зараз будівля в епіцентрі скандалу, і зовсім не через занедбаність. Підприємець та віднедавна новий член виконкому Полтавської міськради Олег Хардін претендує на право власності – хоче приватизувати приміщення, яке зараз орендує. Замість розвалюхи планує зробити хостел.
На перший погляд будівля нібито не виглядає занедбаною чи зруйнованою, якщо не дивитися на неї із внутрішнього двору та не заходити всередину.
Але уже з іншого ракурсу бачимо наслідки пожеж, причини та винуватці яких, до слова, так і не були з’ясовані. Нагадаємо, будівля горіла до 20 разів. Олег Хардін не пов’язує випадки пожеж із собою та своєю дружиною (нагадаємо, саме ФОП Олена Хардіна отримала від міської ради в оренду приміщення), а вбачає вину безхатьків, які узимку розпалювали там вогнище, щоб грітися та готувати їжу.
– Потім безхатьки випивали, певно, не гасили вогнище. Я уже бачу, що випадки пожеж намагаються пов’язати із нами. Це приміщення було взяте в оренду уже після того, як були пожежі.
Замість розвалюхи – хостел
Журналістка «Кола» побувала на території колишньої школи та поспілкувалася із орендарем будівлі Олегом Хардіним. Підприємець, перш ніж завести до приміщення, вхід до якого тепер під замком, показує розвалюху, що поряд, аби продемонструвати, в якому стані будівлю колишньої школи він отримав.
– Будівля, я якій знаходилася школа, була аналогічно засмічена. Ми вивезли багато сміття, серед якого і і биті унітази, і шприци, і фекалії, чого лише не було. Будівля стояла без вікон, двері були вибиті. В приміщенні жили безхатьки, вони зносили різний непотріб. Хтось поблизу, схоже, робив ремонт. і скидав непотріб – биту плитку тощо, – розповідає Олег Хардін.
За його словами, з будівлі вивезли 140 кубічних метрів сміття. На це, говорить, знадобилося 24 вантажівки.
– Хочемо зберегти і відновити будівлю, якій понад сто років, зробити в ній хостел, – говорить Хардін – В неї цікавий фасад, і мені здається, це було б цікаво для людей, які відвідували б Полтаву, для молоді, туристів.
«Коло» поцікавилося, за скільки років підприємець планує «відбити» капіталовкладення, направлені на відновлення будівлі. На це, говорить Олег Хардін, знадобиться до 10-12 років. Підприємець налаштований оптимістично: говорить, має надію, що Полтава буде розвиватися як туристичне місто, відтак, потреба у хостелах (а вони, як правило, дещо дешевші, аніж номери у готелях, відтак, мають шанс на широкий попит) буде.
Роботи по відновленню уже почали: не лише вивезли сміття,а встановили металеві решітки та частину вікон, перекрили вхід до будівлі.
– Ті 125 тисяч гривень, які вклали у поліпшення – це те, що ми показали, виконали роботи, подали документацію, – пояснює витрати Олег Хардін. – Вивіз сміття до поліпшення не можна віднести, але це потрібно було зробити. Бо будівля уже і в такому стані не стояла б.
Чи знесуть будівлю і навіщо потрібна приватизація
Олег Хардін наполягає, що зносити будівлю не будуть, і що мета – зберегти стиль приміщення, відреставрувавши його. Розповідає, що будівля має чотири капітальні стіни, і що фахівці, які оцінювали приміщення, вважають, ці чотири капітальні стіни можна зберегти. Говорить, стіни загалом виглядають надійними, отже, шанси на збереження будівлі є.
Також пояснив, чому хочуть приватизувати руїни.
– Потрібно хоча б відремонтувати дах, щоб морози і вода не пошкодили стіни, які можна зберегти. І уже наступної вести розпочати демонтаж того, що не годиться, й розпочати ремонтні роботи, щоб за рік справитися, – говорить Олег Хардін. – Багато хто говорить про будівництво багатоповерхівок, то це неможливо. Коли ми брали приміщення в оренду, до речі, тут не було ні електрики, ні води, ні каналізації. Проект на воду і каналізацію ми зробили, електрику провели, поставили вікна.
– Коли я звертався до «Полтававодоканалу» стосовно отримання технічних умов на водопостачання, ми з їхнім фахівцем лазили по люкам, які тут є. Проблема в тому, що вони перевантажені. Має виїхати бригада і все це почистити, – пояснює Олег. – По пропускних потужностях не має бути взагалі проблем. Нам порадили будувати власний люк, щоб не було ніяких перетоків із будинків.
Мовою цифр
Площа першого поверху близько 230 м кв, другого – практично так само. За словами орендатора, приміщення мінімум 5 років стояло без догляду, і ніхто не претендував на оренду, хоча оголошення про це були.
– 125 тисяч гривень витратили на невід’ємні поліпшення, на заміну вікон, електрику, заміну металевих щитів, перекриття доступу, проекти на водовідведення та водопостачання, каналізацію. Плюс були витрати на машини, бригади, які працювали, вивозячи сміття. Щомісяця платимо майже 10 тисяч гривень оренди. 7600 гривень приблизно – це оренда приміщенні і близько трохи більше двох тисяч гривень – оренда землі, яка під приміщенням, – говорить Хардін, наголошуючи, що зберегли будівлю, вивезли смітник в центрі міста. Хвалиться, говорив із жителями будинку неподалік, і ті раділи, що стихійного звалища більше не буде.
Ще одна перешкода, на яку вказує чоловік, пояснюючи, що ніякої багатоповерхівки будувати не планує – парковка для авто біля торговельно-розважального центру, який знаходиться практично за кілька метрів та житловий будинок навпроти.
– Говорити про те, що на цьому місці можна щось звести, не дозволять будівельні норми: зліва і справа – заїзд. Можливо, коли питання вивчать архітектори, дах буде із мансардними вікнами, – говорить.
За приватизацію будівлі підприємець готовий заплатити, як говорить, трохи більше чотириста тисяч гривень.
– Плата розраховується у відсотках, згідно оціночної вартості. Ліцензовані експерти оцінили будівлю в суму близько 460 тисяч гривень. Ми цю суму готові сплатити, – сказав Хардін.
Поки що ідеї підприємця, який обіцяє не менше 15 робочих місць, відкривши хостел, виглядають дещо ідеальними. Він мріє, за можливості, зберегти зовнішній вигляд двоповерхівки – елементи фасаду. Нагадаємо, раніше в будівлі була українська гімназія, одна з найкращих за часи УНР. Цьому посприяв в 1917 році полтавець Іван Стешенко, український громадський і політичний діяч, педагог, літературознавець і письменник, перекладач, організатор і голова Товариства шкільної освіти, член Української Центральної Ради; генеральний секретар освіти (з червня 1917 року, у січні — лютому 1918 року — міністр), саме він здійснив українізацію шкільництва.
Чи вдасться реалізувати ідею з хостелом та створити дійсно достойний заклад із претензією на туристичний осередок Полтави і повернути будівлі звання кращої – побачимо згодом.
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь