Вчора
На шляху до перезаснування держави
Реклама
27 вересня 2018, 18:30 0
Вже два місяці я їзджу по Україні з дискусією «Якої ми хочемо України». Саме так, у стверджувальній формі. І я радий, що ця дискусія збирає повні зали в кожному місті. Це показує, що українці готові і хочуть працювати над спільним баченням майбутнього, щоб створити нові принципи у стосунках між державою та суспільством. Те, що я описую словами «вільна людина і сильна держава».
26 вересня така зустріч відбулася у Полтаві. Формат дискусії вибраний не випадково. Основною вадою української політики завжди було те, що вона не «замовлялася» громадянами. Зазвичай це було чиєсь суб’єктивне бачення, спущене згори. Але сьогодні суспільство суттєво обігнало державу в своєму розвитку, і люди вимагають від держави іншого ставлення до себе, інших правил гри. Люди вимагають того, щоб їх слухали і чули.
Загалом, можна підсумувати проблеми, які хвилюють суспільство, у декількох ключових пунктах.
Завершення війни
У Мінському форматі це питання не може бути вирішене, Мінськ сьогодні фактично «мертвий». Я виступаю за те, що нам потрібно виходити на прямі переговори з Путіним. Так, це може бути неприємно, але політик повинен вміти поставити потреби держави вище особистих антипатій. Зрештою, Трамп і Меркель спілкуються з Путіним напряму, і тільки ми, країна, по якій проходить війна, досі не беремо участі в таких переговорах. З Росії на окуповані території потрапляє зброя і боєприпаси, там знаходяться наші полонені, а значить саме з нею потрібно говорити. Я багато разів підкреслював, що міжнародна спільнота здатна схилити Москву до переговорів, але наповнити їх конкретним змістом може лише сама Україна.
Крім того, нам необхідно вести діалог з мирними мешканцями окупованих територій. Там три мільйони українців і сорок тисяч бойовиків. Зрештою, саме ці три мільйони, а не сорок тисяч, будуть вирішувати хід безпечної реінтеграції.
І, звісно, нам потрібна сильна боєздатна армія. Не «совкового типу», а нова, в якій пріоритети будуть зміщені у бік солдата. Саме солдати і офіцери є основною цінністю армії, а не техніка чи зброя.
На жаль, питання війни для багатьох кандидатів в президенти потрібне як «фон» для їхньої виборчої кампанії. В першу чергу – для діючого президента. Для влади вигідно мати таку постійну загрозу, на яку можна списувати все.
Розрив між державою та людьми
Сьогодні українці не відчувають потреби у державі. Люди і держава живуть ніби в паралельних вимірах. Ми намагаємося не перетинатися з державними органами, знаючи, що нічим добрим такий перетин зазвичай не завершується.
Людина сьогодні не існує для держави як цінність, вона скоріше існує як ресурс. І це в корні вивернуте уявлення про роль держави. Держава – не самоціль, вона є похідною від інтересів людини.
Існуючий розрив не може бути «зашитий». Хтось говорить про зміну повноважень, але сама по собі така зміна нічого не дасть. Нам потрібне повне перезаснування держави. Легітимний спосіб це зробити – прийняти нову Конституцію, в якій права та потреби людей – а не повноваження органів держави! – будуть стояти на першому місці.
Фактично, у нас залишилося лише два шляхи: або перезаснування держави, або чергова революція. Революція в умовах війни може завершитися катастрофою. Тому прийняття нової Конституції є, по суті, єдиним безпечним шляхом таке перезаснування зробити.
Земля
Питання ринку землі актуальне скрізь. А для Полтавщини це природно є одним із найважливіших питань. Переконаний, що нам необхідно починати перехід до цивілізованого земельного ринку. Це непросто зробити в ситуації, коли громадяни не довіряють державі. Тому виходом я бачу делегування частини функцій держави недержавним профільним інституціям. Наприклад, це може бути асоціація фермерів.
Головна небезпека, якої треба уникнути, - це створення великих земельних монополій. Тому пріоритетом має бути дрібне та середнє землеволодіння, створення рівних конкурентних умов для учасників ринку.
Перехід до цивілізованого ринку землі дозволить «докапіталізувати країну», вливаючи в неї потужні інвестиції. Адже через відсутність ринку, земля сьогодні вилучена з прозорого обігу, і ні власники паїв, ні держава не отримують тих переваг, які вони могли би отримати. Від цивілізованого ринку землі виграють всі, але ключове слово тут – цивілізований.
Розвиток економіки
Єдиний відомий економістам спосіб піднімати зарплати, пенсій і загалом соціальні стандарти – давати зростати економіці. В Україні сьогодні цього не відбувається, тому що скрізь забагато держави. Часто здається, що в уряду надто багато вільного часу і він скеровує свою енергію туди, куди не потрібно. Наприклад, на втручання у бізнес.
Я виступаю за те, щоб держава стосовно бізнесу виконувала свою непомітну роль «нічного сторожа», створюючи та підтримуючи єдині для всіх правила гри. Тут ми знову повертаємося до перезаснування держави і зміни принципів її функціонування. Без дерегуляції і демонополізації нічого не буде, оскільки сьогодні саме чиновники, які сидять «на потоках», найменше зацікавлені в зміні існуючої моделі.
Монополізація породжує і зростання тарифів. Національна комісія з питань регулювання енергетики і комунальних послуг має бути інституцією, що організовує діалог між споживачем послуг і їх постачальником. Натомість зараз це орган, який конкретно діє в інтересах невеликого кола осіб.
Отже, мета дискусій «Якої ми хочемо України» полягає в тому, щоб започаткувати серйозну суспільну розмову, в якій ми відділимо причини від наслідків. Соціальні, економічні, політичні проблеми, які ми спостерігаємо сьогодні, є наслідком фундаментального збою в роботі державної машини, її переорієнтацією на обслуговування власних інтересів. Змінити цю ситуацію можна лише перезаснуванням держави, зміною принципів і цінностей, якими вона керується в своїй діяльності.
Роман БЕЗСМЕРТНИЙ, політик, віце-прем’єр-міністр України (2005 р.), претендент на посаду Президента України
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь