Полтавські депутати пересіли на візки

1. >
2. Влада >
3. Полтавські депутати пересіли на візки

Фото Ольги Матвієнко

Представники міської та обласної влади відчули на собі «доступність» Полтави для людей з інвалідністю.

Сьогодні, 6 травня, у Полтаві провели незвичну акцію.

Представникам влади, а в першу чергу архітекторам, запропонували проїхатись центром міста на візках для людей з інвалідністю. У такий спосіб полтавці з інвалідністю вкотре нагадали про те, що місто малодоступне для такої категорії населення.

– Наша Полтава увійшла до пілотного проекту по комфортному проживанню людей, – розповіла Ірина Твердохліб, регіональний представник Національної Асамблеї інвалідів України. – На першому плані – екологія, на другому – архітектурна доступність. До Міжнародного дня захисту прав людей з інвалідністю команда «Рідного міста» запропонувала мені провести якийсь захід в місті. Оскільки ініціатива прийшла від депутатського корпусу, вирішили запропонувати представникам влади долучитись до акції. Бачу поки що одного представника з «Рідного міста», багато зі «Свободи», а також чимало представників громадських організацій. Дуже чекаємо на органи місцевого самоврядування. Запрошували і архітекторів та проектантів, на них найбільше чекаємо, оскільки від них у першу чергу залежить наша доля. Примушувати нікого не будемо, але нехай спробують, що таке візок. Проїдуть центром містом, спробують щось купити, зняти гроші чи сходити до вбиральні. По закінченню всі поділяться враженнями, напишемо резолюцію з пропозиціями і відправимо нашому міському голові.

На акцію прийшли і полтавці з вадами слуху та зору. Останні роздали тростини, аби учасники дійства відчули, як ходити містом, коли погано або зовсім нічого не бачиш. Для цього зав’язували очі. Помітні на акції чорнобильці та учасники АТО.

Учасників заходу розділили на дві групи. Половина мала пересуватись вулицею Леніна, інша частина – вулицею Жовтнева. Стартували від Монумента Слави, зустрітись всі мали біля театру Гоголя. Кожну групу супроводжували досвідченні візочники, яким щодня доводиться їздити містом.

Журналісти «Кола» відправились з групою, яка мала подолати дистанцію вулицею Жовтнева.

Перший бар’єр – підземка «Злато місто»

Стартувала група першопрохідців доволі бадьоро й впевнено. Найшвидше – Анатолій Ханко, заступник Полтавської обради, учасник АТО. За ним, зокрема, Роман Чабановський, голова Октябрської районної в місті ради та Тетяна Микуця, депутат обласної ради.

Доїхавши до підземки, учасники акції пригальмували. Їх насторожив різкий та незручний пандус. Анатолій Ханко спробував першим спуститись, зміг подолати лише перший проліт, але з великими зусиллям.

Спуститись підземкою змогла лише одна пані на візку, яку фактично знесли двоє чоловіків. Решта команди вирішила об’їхати підземний перехід студентським парком. Попутно вирішили навідатись до міськради.

Другий бар’єр – центральний вхід до Полтавської міськради

Східці будівлі міськради не облаштовані пандусом. Проте супроводжуючий групи Юрій Кохно, який тривалий час уже живе прикутим до візка, підказав, в адмінбудівлі є ліфт і кнопка виклику. Знаходяться вони неподалік спуску до підземки. Проте жодного орієнтиру, який би вказував як знайди їх немає. Про існування такої послуги не знав і депутат міськради Юліан Матвійчук, який трішки згодом також долучився до акції. Учасники акції кілька разів натискали кнопку виклику, проте протягом 7 хвилини до групи ніхто не спустився і не відчинив дверцята, які ведуть до ліфту.

На східцях до головного входу в міськраду зустріли охоронця міськради. З його слів, виклик не спрацював. Тому ніхто й не відчиняв. Запевняв, що ще вчора все було гаразд, а сьогодні, імовірно, щось вийшло з ладу.

Третій бар’єр – бордюр та плитка

Заїхати до студентського парку теж вдалось нелегко і лише з допомогою супроводжуючих. Потрапити на стежку заважав бордюр. А далі емоцій у віз очників-першопрохідців викликала плитка, по якій було дуже не зручно пересуватись. Зі слів Юрія Кохна, така плитка створює вібрацію коліс. У нього від цього трусяться ноги й беруть судоми, що може призвести до падіння з коляски. Така ж плитка небезпечна і для людей з вадами зору, які можуть перечепитись.

До речі, ця доріжка парку веде до входу в міськвиконком, що облаштований пандусом. Знову ж таки незручним для візочників. По-перше, гладке покриття, а має бути шершавим. У відлигу він стає дуже небезпечним – слизьким. По-третє,він занадто широкий, людина не може обпертись одночасно об обидва поручні. Може триматись лише однією рукою.

Учасники акції, які вперше сіли на візки, не всі змогли самостійно піднятись ним нагору.

Далі команда подолала проїжджу частину, яка веде до Галереї мистецтв. Знову ж таки з перепонами через бордюри. Далі їх пригальмували на доріжці ринви для стоку води і кам’янка, яка веде від «Злато місто» до кінцевої точки – театральної площі.

Заїхати в магазини учасники акції навіть не пробували. Говорять, це виявилось надскладне завдання, та й часу на маленьку дистанцію витратили вони занадто багато. Приїхавши до театру Гоголя, на них уже чекала інша команда, яка рухалась вулицею Леніна.

– Руки болять, мозолі натер, – ділиться враженнями Роман Чабановський. – Я знав, що це тяжко, що наше місто не пристосоване для людей з обмеженими можливостями, але не думав, що настільки. Немає ніде пандусів та з’їздів, також плитка робить страшенні перешкоди. Ми навіть до магазину не змогли заїхати, витратили понад годину для подолання якихось 300 метрів. З одного боку відчуття гнітюче, з іншого – ми отримали розуміння того, що при будь-якому будівництві чогось у місті має ставитись відразу питання, а як цим будуть користуватись люди з інвалідністю.

– Було дуже важко, заїхати неможливо навіть в ті установи, які повинні піклуватись людьми. Аби мені не допомагали сьогодні супроводжуючі, знаєте, можливо б і змогла я самостійно, але витратила на це б ще,мабуть, годину, – додала Тетяна Микуця, депутат обласної ради.

Вислухавши всіх учасників акції, організатори написали резолюцію, адресовану очільнику обласного центру.

До слова, така акція у Полтаві відбулась уперше.

Автор: Юлія Обелець