Для «перезавантаження» влади Гройсман пропонує Українську стратегію

Парламент потребує «перезавантаження» – наразі це очевидно. Однак протистояння новообраного президента й парламенту зберегло стару неефективну виборчу систему. Окрім того, президент Зеленський з трибуни Верховної Ради закликав уряд подати у відставку.

Коли ж народні обранці справді представлятимуть інтереси українців?

Вікно можливостей

Комплексна виборча реформа має вирішальне значення для демократичних інституцій країни. На цьому ще на початку минулого року наголошував голова представництва Європейського Союзу в Україні Хюг Мінгареллі.

«Я хотів би закликати всіх народних депутатів завершити роботу над цією критичною реформою та якнайшвидше ухвалити узгоджене й збалансоване виборче законодавство. Цю основну реформу потрібно здійснити завчасно до початку важливого виборчого циклу 2019 року для забезпечення рівних умов для всіх учасників перегонів», – заявив дипломат у січні 2018-го року.

Однак сьогодні маємо виходити з можливостей нинішніх. Згідно з ними, у виборчому законодавстві майже нічого не змінилося. А ефективність Верховної Ради щодо змін в Україні залишається низькою: з 35 цьогорічних законопроектів, визначених урядом пріоритетними для розвитку економіки, народні депутати ухвалили лише кілька. Тож те, що парламент потребує «перезавантаження», наразі є цілком очевидним. Якщо робити це за чинними правилами (з розбалансованими гілками влади, за старою виборчою системою), то якісно нових людей пройде небагато, а ті, що потраплять, змушені будуть працювати всю каденцію за старими законами. Тож про нову якість політики за таких умов не йдеться.

Тим часом президент Зеленський не лише розпустив Верховну Раду України, а й з парламентської трибуни закликав уряд подати у відставку.

«Ця вимога новообраного президента, як на мій погляд, була дуже нераціональною, тому що ми маємо уряд, в якому працює дуже багато професіоналів і реформаторів. Кабмін Володимира Гройсмана зміг забезпечити зростання економіки і розвиток соціальної сфери за дуже непростих умов. І тому набагато кращим рішенням було би дати можливість допрацювати представникам уряду свою каденцію. Так само і протистояння президента і Верховної Ради вилилося в те, що парламент не підтримав зміну виборчих правил в піку президенту Володимиру Зеленському, який в обхід Конституції вирішив достроково припинити повноваження Верховної Ради України. Як наслідок маємо стару виборчу систему. Але будемо сподіватися, що до парламенту таки зайде більше нових облич і прогресивних політичних сил, зокрема, сила, яку очолює прем’єр-міністр України Володимир Гройсман», – каже медійник Євген Лопушинський.

Що далі?

Подавши у відставку, чинний прем’єр Володимир Гройсман дав шанс новообраному президенту зайнятися формуванням нового уряду. І закликав зробити його це якнайшвидше.

«Я вважаю, що президент має негайно внести кандидатуру прем’єр-міністра і нового уряду, і я вважаю, що це має відбутися за найкоротший термін», – наголосив Володимир Гройсман.

На роботі чинного кабінету міністрів це не позначиться. Нинішній склад уряду повноцінно працюватиме до призначення наступного.

«Я переконаний, що Володимир Гройсман не залишить своїх обов’язків, адже він – людина відповідальна, посадовець, який виконує те, що обіцяє. Наведу один із прикладів: коли Закон про ренту відтермінували до 2018-го року (бо його застосування у 2017-му могло розбалансувати Державний бюджет), складалося враження, що на цьому все і закінчиться. Однак, як і було анонсовано, з 2018-го року так звана децентралізація ренти відбулася! І це не єдиний випадок відповідального ставлення до розвитку країни з боку Прем’єра. Володимир Гройсман, маючи досвід керівництва обласним центром, досконало знаючи проблеми на місцях, застосовує його і в державницьких рішеннях. І це великий позитив, коли до потреб областей, районів прислухаються і формують такі механізми на рівні держави, за допомогою яких проблеми вдається розв’язувати», – зазначає заступник голови Гадяцької райдержадміністрації Олександр Шаповал.

Отож, аби змінити систему, яка стримувала стрімке реформування держави бюрократичними застарілими парламентськими процедурами, «Українська стратегія», не об’єднуючись з іншими кандидатами, йде до парламенту. Вочевидь, нова партія Гройсмана має всі шанси на успіх, адже її рейтинг почав стрімко рости, щойно прем’єр заявив про свою участь у виборах. Імовірно, рейтинг новоствореної «Української стратегії» зросте в рази, коли партія презентує якісно нову першу п’ятірку політсили, адже прем’єр-міністр вирішив привести до Верховної Ради молодих, але водночас досвідчених людей, які знають що треба зробити для успіху України.