Віталій Шабунін приїхав до Полтави, щоб презентувати антикорупційний порядок денний для нової Верховної Ради

Віталій Шабунін приїхав до Полтави, щоб презентувати антикорупційний порядок денний для нової Верховної Ради
05 липня 2019, 13:45   0

Цього тижня до Полтави з візитом завітав Віталій Шабунін, український політичний та громадський діяч, екс-голова Ради громадського контролю Національного антикорупційного бюро України, голова громадської організації «Центр протидії корупції».

У нашому місті антикорупціонер зустрівся з журналістами, активістами та політиками, щоб презентувати антикорупційний порядок денний для нової Верховної Ради.

«Порядок денний. Встановлення справедливості» – це вимоги до політичних партій, які балотуються до Верховної Ради на виборах 2019 року, висунуті об’єднанням українських громадських організацій. Напрацювання активістів вирішили обговорити в регіонах, аби місцеві активісти, громадські організації відзначили нагальність тих чи інших реформ.

– Ми, як «Центр протидії корупції», 5 років до цього великою мірою займалися просуванням нових антикорупційних законів: НАБУ, антикорупційна прокуратура, врядування електронне, відкриті реєстри і таке інше. Це була наша зона відповідальності, написання законів, їх адвокатування, просування, імплементація. Наш висновок – ми помилилися з пріоритетами. Ми довірилися партнерам по судовій реформі, яку відверто «просрали». Найбільший програш останніх 5 років – це провал судової реформи. На жаль, не вдалося нічого. Аби вдалася судова реформа, все було б значно інакше, ніж ми маємо зараз. Навіть там, де вдалося, через суди все множиться на нуль, – говорить Шабунін.

Отже, що вимагають активісти в «Порядку денному»:

1. Відновлення покарання за незаконне збагачення. Топ-чиновники, які обкрадали українців та незаконно збагачувалися після Революції Гідності, отримали амністію після визнання неконституційною кримінальної відповідальності за незаконне збагачення у лютому 2019. Справи щодо 65 високопосадовців закрили і наразі в Кримінальному кодексі немає такого злочину.

2. Перезапуск частини антикорупційних органів. Керівництво окремих антикорупційних органів (Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Національного агентства з питань запобігання корупції) не продемонстрували результатів роботи та повністю втратили довіру суспільства.

3. Реальна судова реформа. Судова реформа, що розпочалась після Революції Гідності, не досягла мети. Більшість недоброчесних суддів залишились на посадах. Довіра до судової гілки влади – на низькому рівні.

4. Прозорі конкурси до Конституційного Суду. Конституційний Суд України перетворився на інструмент захисту окремих політичних інтересів.

5. Реформа прокуратури, перезапуск ДБР, створення Служби фінансових розслідувань. Реформа органів прокуратури не забезпечила їхнє очищення. Абсолютна більшість недоброчесних прокурорів залишилась на своїх посадах. Керівництво прокуратурою здійснюють політики, а не фахівці. Керівництво Державного бюро розслідувань (ДБР) за півроку роботи продемонструвало неспроможність ефективно управляти органом.

6. Позбавлення СБУ невластивих функцій. Реформа Служби безпеки України (СБУ) не відбулася. СБУ досі має невластиві органам безпеки функції. Ці функції лише політизують роботу СБУ і перетворюють орган на інструмент корупції та політичного тиску, одночасно дискредитуючи будь-які досягнення органу та марнуючи ресурси для боротьби із тероризмом.

7. Реформа МВС та Нацполіції. Органи внутрішніх справ не зазнали належного очищення. Переважна більшість старих "міліцейських" кадрів, навіть ті, що не склали професійні іспити, поновилася на посадах через суди.

8. Затвердження антикорупційної політики. В Україні відсутня комплексна Антикорупційна стратегія, яка визначила б завдання та відповідальність органів влади щодо заходів в рамках антикорупційної реформи.

9. Збереження міжнародних закупівель ліків. Міжнародні закупівлі ліків, завдяки яким важкохворих українців уперше майже повністю забезпечено якісними ліками за державний кошт, зазнають постійних атак та ризику знищення з боку фармацевтичної мафії.

Активісти звернулися до політичних партій, які мають найбільше шансів увійти до нової Верховної ради з пропозицією підтримати порядок денний. Кольором позначені ті партії, які вже підтримали ініціативу. Неактивні (сірі) логотипи тих найрейтинговіших партій, окрім проросійських, які ще не підтримали порядок денний встановлення справедливості.

– Цей порядок денний вже публічно підтримали, взявши зобов’язання на себе, деякі партії. Якась група партій хоче зробити судову реформу, якась не дуже але наявність публічного зобов’язання партії це робити посилює ту групу, яка з нами співпрацює і послаблює опонуючу групу. Це не панацея, а ще один інструмент просування цього порядку денного.

В процесі дискусії активісти дійшли до згоди, що першочерговою має бути судова реформа. За словами Шабуніна, можливо змінити цю ситуацію на краще, якщо обрати справедливу і чесну Вищу раду правосуддя та Вищу кваліфікаційну комісію суддів.

Антикорупціонер говорить, що впровадити всі пункти порядку денного можливо лише в перший квартал після виборів, коли депутати ще пам’ятають свої обіцянки. 

Читайте також: Двійники, директори підприємств-партій та партійні самовисуванці: хто балотується по мажоритарних округах Полтавщини

Автор: Марина Левчук

Влада 05 липня 2019, 13:45

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь
Вибір редакції