Cьогодні
Війна рейтингів на Полтавщині триває
28 вересня 2020, 10:40 0
Менше ніж за місяць українці прийдуть на виборчі дільниці, аби обрати депутатів місцевих рад та міських, селищних, сільських голів. Час від часу перед виборами виринають дослідження про настрої населення у тому чи іншому регіоні, а також рейтинги кандидатів і партій.
Такі рейтинги цілком можуть впливати на електорат, змусити людей голосувати за певну політичну силу та особистість.
Нерідко рейтинги незрозуміло звідки взялися: компанії, яка нібито провела дослідження або не існує, або ж вона нещодавно створена і довіри не викликає ні за викладенням матеріалу та обґрунтуванням, як проводилось конкретне дослідження, ні хто замовник, у який період здійснювалось тощо.
Фейкові рейтинги все частіше стали з’являтись у соціальних мережах та ЗМІ
Приміром, у ЗМІ є аналітика, де партія «За майбутнє» посилається на соціологічне опитування «Центр виборчих процесів». Таку аналітику можна віднести до фейкової: що це за центр, де його сайт, сторінки у соцмережах, на підставі чого він діє та як давно, які дослідження ще проводив – такої інформації немає. Інтернет нічого не знає про такий центр. А саме соціологія цього так званого центру віддає політичній силі першість у виборчих перегонах, причому в Полтаві це майже 40% (36%), а по області – 15%. Якщо у місті ця цифра хоча б трохи може наближатись до істини, то по області сумнівно.
Яким чином партія планує це зробити? Один зі способів – маніпуляція суспільною думкою, як це роблять й інші політичні сили. Цей же «Центр виборчих процесів» віддає друге місце «Слузі народу» і 18% голосів виборців, третє місце в цьому рейтингу посідає «Батьківщина» (11%), далі «Партія простих людей» (10), ЄС (5) та ОПЗЖ (5) – буцімто таким чином розподілились уподобання полтавців та так вони будуть голосувати.
У рейтингу немає інших політичних сил, які цілком можуть конкурувати у боротьбі за голоси електорату, не згадані зовсім «Довіра», «Радикальна партія», «Сила і Честь», «Наш край», «Пропозиція» тощо. А деяким, як от «Батьківщині», так званий центр дає друге місце в Полтаві, хоча чимало полтавців категорично не хочуть бачити керівником Полтави ексміського голову Андрія Матковського, як і багато хто втретє категорично не хоче бачити на посаді міського голови Олександра Мамая, який представляє «За майбутнє».
У війні за голоси полтавців та жителів області, як бачимо, застосовують будь-які засоби. Тож думайте та перевіряйте інформацію.
Приклад якісної подачі матеріалу – Socis – цілком поважна соціологічна компанія. Так от, за її даними рейтинги «За майбутнє» зовсім інакші, ніж наводить згаданий центр. Нещодавно Socis провела дослідження у Кременчуці і пояснила методологію, дату, якою була вибірка та інші аспекти: згадана партія «За майбутнє» набирає всього лише 10% і розташувалась на 4-му місці (скрін), тоді як «Центр виборчих процесів» віддав однозначну перемогу цій політичній силі (без ніяких пояснень). У рейтингу від Socis на виборах до міської ради Кременчука лідирує «Слуга народу», вже є ЄС на досить високій позиції – 2 місце, ОПЗЖ, «Рідне місто», «Довіра», «Батьківщина» також представлені у рейтингу, як і інші політичні сили. Рейтинг цілком обґрунтований, має опис того, як здійснювалось дослідження.
Звісно, війна за рейтинги триває і все може змінитись.
Опитування-зомбування на вулицях Полтави
У Полтаві зафіксовані випадки опитування громадян, де запитання ставлять таким чином, що мимоволі ніби зомбують електорат.
До такого, наприклад, вдається політична партія «За майбутнє». Люди від цієї партії пропонують допомогти провести опитування, це відбувається на вулицях Полтави. В опитувальнику лише 3 запитання (формулювання відтворюємо не дослівно, лише суть):
1. Чи знаєте ви, що Олександр Мамай іде на вибори на посаду міського голови Полтави?
2. Чи знаєте, що Мамай балотується від партії «За майбутнє»?
3. Чи знаєте, що він перший у рейтингу?
Голосувати за ексміського голову при цьому перехожим не пропонують, лише відповісти: так, ні, не можу визначитись.
Про це розповіли ті, хто кілька годин проводили такі опитування на вулицях Полтави (за гроші, звісно).
Не треба бути психологом, щоб розгледіти політтехнологію, яку задіюють у боротьбі за голоси. Якщо б опитування було збалансованим, більш об’єктивним, ми б побачили й інші запитання (про конкурентів, про досягнення кандидата за дві каденції тощо). А за цими запитаннями криється одне: виборцю намагаються донести, що саме цей кандидат уже переміг без ніякого опитування, голосування, без обґрунтування, чому так і на чому базується оте «перший у рейтингу». Адже якщо взяти до уваги думки в соцмережі, де більше молоді, ніж людей пенсійного віку, то картина буде кардинально іншою: Мамаю згадують і розбиті дороги, і розкрадання бюджету, і місто в занепаді (хоча бюджет Полтави зростав, але на благоустрої то не надто позначалося), і центральну вулицю міста, яка перетворилась в наливайку, і те, що не визнав Росію агресором, і багато чого ще. Тобто такі опитування хоч і зомбують, однак навряд чи молодь поведеться на подібну маніпуляцію, адже більш критично мислить та має більше доступу до інформації.
Хоча, як розповіли учасники такого опитування, молодь і літні люди одноголосно дорікають і новій владі міста, наприклад, за фонтан за мільйон доларів, деякі навіть вказали, що за такі ж гроші під Полтавою збудували з нуля дитсадок із басейном та утепленням. Тож, виходить, полтавці здатні критично мислити, і на подібні маніпуляції, що саме Мамай і партія, від якої він балотується, виграють на виборах 25 жовтня, не зважають.
А от старше покоління цілком може віддати голоси за гречку, аптечки та концерти. Залишається сподіватись, що молодь все активніше братиме участь у місцевих виборах, аналізуватиме, що ж зробили ті, хто вже керували містом, були депутатами міської чи обласної ради.
Як розгледіти маніпуляції
«Суспільне» розповідає, яким чином соціологічними рейтингами та статистикою можуть маніпулювати та як не піддатися на обман.
Відсутність замовника дослідження
З 1 січня 2020 року набрав чинності новий Виборчий кодекс України, згідно з пунктом 1 статті 50 якого в опитуваннях громадської думки з виборчих питань обов’язково необхідно вказувати замовника цього опитування. Не варто довіряти дослідженням, пов’язаним з виборами, якщо компанія, що проводить дослідження, не вказує такої інформації.
Крім того, відповідно до закону результати виборчих опитувань, у випадку їх публікації, обов’язково повинні містити дані про: час його проведення, територію охоплення, розмір та спосіб формування вибірки, метод, точне формулювання питання та статистичну похибку. Якщо про результати дослідження ви дізнаєтеся з медіа, то обов’язково звертайте увагу на те, чи вказують/озвучують ці дані в ЗМІ (у згаданому вище рейтингу нічого цього немає).
Псевдосоціологи
Також рейтингами та статистикою можуть маніпулювати так звані псевдосоціологи. В інформаційному просторі вони себе позиціонують себе як «експерти з політичних питань», політологи, але насправді вони представляють інтереси конкретної партії, кандидата, олігарха.
Однак їх часто запрошують як експертів у різні медіа (онлайн-ЗМІ, радіо, телебачення), де вони, маніпулюючи рейтингами, відстоюють інтереси конкретних осіб та просувають ідеї замовника.
Перевірити як експерта, так і соціологічну компанію можна погугливши їх бекграунд в інтернеті або в базі псевдосоціологів видання «Тексти». Активісти зібрали дані про фейкові служби та прихованих піарників, які позиціонують себе як експерти в конкретній сфері.
Варто звернути увагу на кілька речей:
Чи наводить експерт чітко й без маніпуляцій дані досліджень. Між 51% і «більш ніж половина» велика різниця в плані сприйняття, так само як, наприклад, між «60% українців» та «більшість українців»
Чи говорить експерт про те, хто саме проводив дослідження, на яке він посилається.
Якщо назву компанії, яка проводила дослідження, ви чуєте вперше або ж ніколи не перевіряли її, то варто все ж це зробити. Це дасть вам розуміння того, яким соціологічним службам довіряти не варто.
Відсутність вибірки
Досить часто в прямоефірних програмах на телебаченні використовують опитування аудиторії щодо питань, які прямо зараз обговорюються в ефірі. На відміну від соціологічних опитувань, в такому форматі часто немає вибірки. Тому коли її результати подаються як «60% українців вважає» – це маніпуляція. Насправді так вважає 60% глядачів, які дивляться ефір прямо зараз і взяли участь в голосуванні.
Правильно сформована вибірка – запорука отримання результатів близьких до реальності. Соціологічні групи не можуть опитати всіх українців, якщо тема дослідження стосується всієї країни. Вони обирають певну кількість людей, наприклад, 250 чи 400, які повинні репрезентувати думку всього регіону (Південний, Західний, Північний, Східний та Центральний), а сукупний результат повинен відтворювати загальні тенденції по всій країні.
Під час формування вибірки соціологічні групи намагаються обрати людей, частка яких за віком, статтю та іншими параметрами максимально відтворює реальну частку таких груп у регіоні.
Постановка запитань
Якщо є можливість, звертайте увагу на формулювання запитань під час опитування та чи пропонується достатній перелік відповідей. Особливо це стосується питань на кшталт: «Який шлях розвязання проблеми на вашу думку…». При такій постановці запитання має бути максимально широкий спектр відповідей, зокрема й кардинально протилежних.
Також звертайте увагу на опитування, де людина, яка бере в них участь, може обрати не один, а кілька варіантів відповідей із запропонованих. У такому випадку сумарна кількість відсотків може становити понад 100%, тому говорити, наприклад, що «50% українців вважають, що…», не можна, оскільки це маніпуляція.
Візуалізація
Ще один пункт, де можна зманіпулювати – візуалізація. У візуальному представленні результатів опитувань та/чи рейтингів ілюстративна складова повинна повністю відповідати числовій. Наприклад, якщо в опитуванні маємо результати 25% та 50%, то друга лінія має бути вдвічі більшою за першу.
Акценти
Дослідженнями можна маніпулювати й на етапі донесення інформації до аудиторії. До прикладу, якщо є рейтинг кандидатів в мери, де запитували про п’ятьох найпопулярніших висуванців, логічно було б подати цю новину акцентуючи увагу на головній події – виборах очільника міста.
Проте в той же час її можна подати як: «кандидат номер два згідно з опитуванням набирає 30% голосів і обходить трьох своїх найближчих конкурентів». У такому випадку в пам’яті залишиться тільки ім’я цього кандидата й здаватиметься, що він лідирує в рейтингу. Хоча насправді його позиція друга, оскільки враховані результати тільки чотирьох з п’яти кандидатів.
Частіше за все такий формат маніпуляції можна зустріти на телебаченні та радіо. Мета такого способу полягає в тому, щоб потенційний виборець якомога частіше чув ім’я кандидата чи партії.
Схожий принцип часто використовується в рекламі, особливо лікарських засобів, коли за кількадесят секунд відео неодноразово згадується найменування товару. В такому випадку, коли настане момент вибору, ви швидше оберете той товар, назву якого вже чули, аніж той, який для вас незнайомий.
До теми: Чергова політична туфта від так званих соціологів
28 вересня 2020
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь