Артем Дугін: Мешканцям нової Полтавської ОТГ треба розповідати, як жилось при старій міській владі

Артем Дугін: Мешканцям нової Полтавської ОТГ треба розповідати, як жилось при старій міській владі
15 жовтня 2020, 16:50   0
Тетяна Цирульник головна редакторка kolo.news та кандидат у депутати від ЄС Артем Дугін, інтерв'ю-прогулянка

Артем Дугін – громадський активіст у класичному розумінні цього слова. Зі свавіллям влади – боровся, місцеве населення – організовував, проти системи іти – пробував. Усе це робив без партійних прапорів. Нині він кандидат у депутати до Полтавської міської ОТГ від партії ЄС по першому округу. Чому пішов з громадської активності, вирішив стати політиком, які ідеї для Полтави несе Артем Дугін – у інтервью з головним редактором Kolo.news Тетяною Цирульник.

Тетяна Цирульник: Уточню, Ви ніколи ні у яких партіях не були?

Артем Дугін: Політичного досвіду у розумінні політичної партії – ніякого. До 40 років зберігав партійну цноту. Я так на перших місцевих партійних зборах ЄС і сказав...

Тетяна Цирульник: А чому ЄС? Ви порохобот?

Артем Дугін: Мабуть, я не маю морального права віднести себе до «порохоботів». За часів президентства Петра Порошенка я, бувало, критикував фінансовий блок уряду. Особливо діставалося керівництву НБУ. Мене «увімкнула» реформа децентралізації. Я зрозумів, що це реальний шанс для громад на добробут, що потенціал реформи великий. Адже хронічно недофінансовані міські та сільські громади нарешті отримували ресурси: гроші, землю поза населеними пунктами, та повноваження. Децентралізація, на мою думку, мала і величезне соціальне значення – вона пробуджувала громади до життя. Перетворювала «населення» територій на відповідальних мешканців.

А щодо партійної політичної системи в Україні, слід згадати, що згідно опитувань, 80 % українців не довіряють жодній політичній партії. Такі цифри говорять самі за себе. І причину такого стану речей я знаю: в Україні політичні партії – це або швидкі політичні проєкті під певні вибори, або лідерські проєкти, які оживають на місяць перед місцевими або всеукраїнськими виборами. Головна проблема всіх українських партій – відсутність змін у структурі керівних органів роками. Це явище добре пояснює так званий «залізний закон олігархізації Міхельса».

Було й несприйняття влади Зеленського. ЄС позиціонує себе як партія правого центру, це близько до мого світогляду. Коли партія отримує певну поразку на виборах, у ній відбувається процес очищення, і принаймні у місцевих осередках я це перезавантаження керівних органів та активу партії бачу. Старі зашкварені люди відійшли. Прийшли реально нормальні компетентні люди з громадського сектору, тож є шанси на місцевому рівні зробити нормальну функціонуючу політичну силу.

Тетяна Цирульник: Повертаючись до Вашого досвіду громадської активності. З найяскравішого – це участь у самоорганізації населення у Гожулах заради асфальтування дороги та спроба створити Супрунівську ОТГ. 

Артем Дугін: Це був чисто громадський досвід. Гожули з Полтавою поєднує міська вулиця: Лавчанська-Гостинна. Ми за допомогою громади і ЗМІ домоглись того, що нова влада Полтави у особі Олександра Шамоти її відремонтувала. Допоміг випадок: новій полтавській владі треба було продемонструвати швидкі перемоги, нам – щоб проклали асфальт, і ми це зробили.

Тетяна Цирульник: По Супрунівській ОТГ не все так радужно було?

Артем Дугін: Це велике розчарування останніх двох років. Ми її фактично створили, але через перешкоджання вже нової обласної влади за керівництва Олега Синєгубова і сільського голови Супрунівки Володимира Богатиря, ця громада так і не пішла на вибори у 2019 році. У 2020 через політичний нігілізм і недодержання законодавства цю громаду просто знищили і пустили під Полтавську ОТГ. Зараз утворюється Полтавська ОТГ і оці 6 сільських рад складають половину мого виборчого округу як кандидата до міської ради. Я вболіваю за ці території, думаю їм буде несолодко у Полтавській міській громаді.

Тетяна Цирульник: А чому несолодко?

Артем Дугін: У Міністерстві регіонального розвитку була випрацювана певна методика спроможності громади. Утворена Полтавська ОТГ з приєднанням цих сільських територій методиці не відповідає. Там дуже великі відстані, є населені пункти, які за 30-35 км від міста. Подейкують, що й старостати у колишніх сільських радах будуть скорочувати. Водночас, представництво селян в органі місцевого самоврядування – міськраді буде мізерним. Максимум, на можуть розраховувати селяни – 1 депутат з 42. І то, можливо. Крім того, людям доведеться їздити у Полтаву, щоб вчинити певний правочин або вирішити справи, хоча маючи власну ОТГ отримували б всі потрібні адмінпослуги у власному ЦНАПі.

Тетяна Цирульник: На Вашу думку, повинен депутат вболівати дужче за свій округ чи за місто загалом?

Артем Дугін: У нас 6 округів, половина з них містять і міські, і сільські території. Депутат має перейматись своїм округом, але така міська громада – це великий складний організм, і в першу чергу треба забезпечувати загальну узгодженості систем транспорту, фінансування, ЖКГ.

Тетяна Цирульник: Ми не згадали про ще один Ваш політичний досвід – проєкт Мер від Громади, ідеологом якого Ви були. У 2015 році на виборах міського голови Полтави було запущено унікальний місцевий праймеріз на кандидата у мери від громади. Тоді в результаті цього відбору громаду на виборах міського голови представляла архітекторка Ірина Особік. Зараз, озираючись на цей досвід, можете сказати, які уроки винесли з цього проекту?

Артем Дугін: Ідея була правильна і нова – громадський конкурс перед міськими виборами. Потім Україною прокотилась хвиля таких праймерізів. Та й у Полтаві його підхопила партія Рідне місто, коли обирали свого партійного кандидата та міського голову. З мого боку була певна наївність у оцінці ресурсів, які потрібно було вкласти, в тому числі фінансових. Ми більшу надію покладали на аудиторію Фейсбуку, менше – на людей на вулицях, бігборди, рекламу на ТВ.

Тетяна Цирульник: Повторити не бажаєте?

Артем Дугін: Уже нема часу на ігри, є певний досвід. Я не те щоб дозрів, а, мабуть, визрів, що треба самому балотуватись і у міській раді реалізовувати свої ідеї, які напрацював.

Тетяна Цирульник: Ходите по дворових зустрічах?

Артем Дугін: Кожного дня на вулицях 2-3 години спілкуюсь з людьми.

Тетяна Цирульник: Я розумію, що Ви людям розповідаєте свою програму, а що людей цікавить, які у них потреби?

Артем Дугін: Потреби у людей різні – від зрізати гілку до «відремонтуйте діду ліжко» – це все реальні звернення. Є політично ангажовані люди, які дуже гостро реагують на назву партії і вважають, що це не я іду у депутати, а Зеленський чи Порошенко рвуться до влади у Полтаві. На жаль, багато хто не розуміє, що місцеві вибори – це про інше: про школи, дороги, місцеву економіку.

Тетяна Цирульник: Люди активні чи пасивні у політичному плані?

Артем Дугін: Різні. Є розчарування владою та й політичною системою взагалі. Багато обходять агітаторів стороною. Тож думаю, явка буде невисокою, відсотків 40-50 максимум. Хоча саме ці вибори – найважливіші для людей, для їх дворів, вулиць, шкіл, та власне і економічного добробуту громади. Будемо намагатись будити їх, кликати на дільниці.

Тетяна Цирульник: Ви зачепили зараз ще одне моє питання, яке я хотіла задати. Наскільки наші люди розрізняють повноваження депутатів місцевих рад і Верховної ради? Чи є розуміння про компетенції і повноваження депутатів?

Артем Дугін: Не дуже розуміється на цьому населення. Треба постійно акцентувати, що, наприклад, питання податків типу ПДВ не є у компетенції місцевого самоврядування. І розміру пенсії – теж. Скажу так: плутаються і люди, та іноді й самі кандидати у депутати.

Тетяна Цирульник: А що Ви людям обіцяєте?

Артем Дугін: Намагаюся не обіцяти, а пропонувати правильні рішення. Ідеї не ховаю. Тому найкращі з них після публікації кочують по програмних документах багатьох партій. Наприклад щодо розподілу бюджету ЖКГ пропорційно до кількості населення мікрорайону, селища чи громади. Якщо у нас у бюджеті є 450 млн на ЖКГ, то після виокремлення обов’язкових для усієї громади коштів, залишок треба рівномірно розподілити на потреби певних територій громади. Умовно, з 450 млн – 150 млн піде на основні фонди комунальних підприємств (це реальні цифри за 2019, вони десь такі і будуть у 2020), залишиться 300 млн. От з цією сумою і починаємо працювати. На 1 людину у громаді припадає 1 тис грн видатків на ЖКГ. Якщо у мікрорайоні міста або селі проживає 2 тисячі мешканців – то туди потрібно віддати 2 млн грн, це буде справедливо. Як ці кошти всередині мікрорайону розподілити – вирішуватимуть органи самоорганізації населення (ОСН). Бо якщо в селах старостати ліквідують, в містах органів самоорганізації населення районів не буде утворено, а депутат за 30 км аж знаходиться (округ мій на 48 тисяч), щоб обійти кожен двір життя не вистачить. Тому розподіл всередині мікрорайону або в селі має відбуватись за допомогою оцих ОСН-ів. Вони за допомогою ОСББ чи за допомогою таких інструментів як громадські збори чи побудинкові обходи мають формувати рішення щодо пріоритетів розподілу цих грошей всередині мікрорайону чи села.

Тетяна Цирульник: Це одна обіцянка, що ще пропонуєте людям?

Артем Дугін: Давно назріла потреба запровадити електронний квиток і перейти на іншу форму транспортної системи. Тобто, у будь-якому транспорті, приватному чи комунальному, мають бути встановлені пристрої для електронного квитка (картки). Це дозволить міській владі бачити весь пасажиропотік: в залежності від часу дня, пори року. Буде видно, де люди роблять пересадки, скільки пасажирів коли і куди їздять. Буде ясність, де і скільки має бути транспорту. Така система надасть повне розуміння фінансів на транспорт.

Тетяна Цирульник: Це ідея тільки, чи уже десь в Україні таке запроваджено?

Артем Дугін: У Житомирі частково. Там немає такої ситуації, що якийсь приватний перевізник шантажує міську владу тим, що мало заробляє. Там міська влада бачить точно, скільки він щодня заробляє.
Важливо: продажем квитків всієї транспортної системи міської ОТГ має займатися комунальне підприємство. Воно ж повине здійснювати диспетчеризацію маршрутів. І воно ж має платити приватним перевізникам за конкретні кілометри, які подолав автобус. Тому, питання по пільговиках, яких виганяють з автобусів, бо вони їдуть безкоштовно, відпадуть самі по собі. Бо для будь-якого перевізника будь який пасажир стане клієнтом. А кількість пільговиків – то взагалі соціальна політика міської влади, а не клопіт перевізника.

Тетяна Цирульник: Ви мені розказуєте складні непопулярні речі.

Артем Дугін: Популярні, бо це оптимізує міський бюджет. Але не прості, згоден. Навіть дружина каже, що назагал важко їх сприймати.

Тетяна Цирульник: Простіше говорити про лавочки і дитмайданчики у кожен двір. Як Ви ставитесь до таких обіцянок?

Артем Дугін: Я вважаю, що керування містом – це складний процес. А функціонування громади треба порівнювати з функціонуванням складної інженерної системи, організму, якщо хочете. Якщо все робиться правильно – то чому люди тікають з міста? Так, лавочки треба встановити, сміття вивезти, але я негативно ставлюсь до таких спрощень у вимогах та оцінках роботи влади.

Щоб місто конкурувало за людей, треба ускладнювати і завдання для місцевої влади, і шукати людей, які розумітимуть, як такі завдань ставити і виконувати.

Тетяна Цирульник: На цих виборах у владу зайде багато нових людей. Ваш прогноз: наскільки оновиться депутатський склад міської ради? З якими проблемами зіткнеться новий депутатський корпус?

Артем Дугін: Загальноукраїнський тренд – бажання бачити у владі нових людей дав стрімкий поштовх для злету проєкту «Слуга народу». Але зараз іде розчарування владою і барометр людських вподобань про всій країні хитнувся у бік «досвідчених господарників». Це новий ризик, бо ця категорія повертатиме старі схематози у владу, будуть знову пиляти і сідати на грошові потоки. Тож поділ депутатів буде швидше на «нових» і «старих». Разом з тим, бачу, що у Полтаві від різних політичних партій ідуть багато нормальних нових людей з громадського сектору, тому є сподівання на краще і на об’єднуючі всіх речі.

Тетяна Цирульник: Об’єднуючі всіх депутатів речі це Прирічковий парк наприклад?

Артем Дугін: Будуть епізодичні коаліції «за все хороше проти всього поганого» у хорошому розумінні цих слів. Якщо «стара гвардія» звісно не сформує залізобетонну коаліцію, яку неможливо буде розбити. В такому разі, опозиційним депутатам треба буде застосовувати інший інструментарій, наприклад потужно застосовувати блокування сумнівних тендерів через АМК, та інші.

Тетяна Цирульник: Нинішні вибори унікальні ще й тим, що мешканці сільських територій вперше обиратимуть міського голову Полтави. Що думають мешканці Вашого округу про це?

Артем Дугін: Є великий ризик у тому. Понад 30 тисяч селян не знають про «стару гвардію» міста майже нічого. Ніколи не жили при керівництві цих міських голів. Але зараз будуть з них обирати. Тобто на цих виборців не діють антирейтинги одіозних полтавських політиків, сформовані роками поневірянь полтавців. Тому мешканці міста мають ділитись досвідом життя при минулих мерах: як це було, і чим це може закінчитись.

До теми: Василь Зеленський: Живе спілкування з людьми – це не Фейсбук

Денис Денисенко: можна ще 5 років бути громадським активістом, а можна іти у владу і реально працювати

Автор: Тетяна Цирульник

Влада 15 жовтня 2020, 16:50

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь
Вибір редакції