08:00
Юлія Городчаніна, кандидатка у депутати від ЄС: У владу треба брати вмотивованих людей
23 жовтня 2020, 08:30 0
Юлію Городчаніну полтавці добре знають по її діяльності у громадській організації «Нова Полтава». Наразі вона кандидатка у депутати міської ради Полтави по 4 округу. На інтерв’ю вона прийшла з дитячої бібліотеки імені Гончара, куди спільно з «Батальйоном небайдужих» передавала історичні книги.
Як вдається продовжувати громадську роботу, поєднувати її з виборами та які питання Юлія Городчаніна планує проштовхувати у міській раді – обговорила з головною редакторкою сайту kolo.news Тетяною Цирульник.
Юлія Городчаніна: Нині у Полтаві близько 500 ОСББ, потрібно розвивати і ОСН - для приватного секторуТетяна Цирульник: Відомо, що на виборах до Верховної ради у 2019 році Ви ішли від партії «Голос» та очолювали у Полтаві їх партійний осередок. Нині Ви йдете від ЄС, чому такий вибір партії?
Юлія Городчаніна: Я була координаторкою виборчої кампанії «Голосу» на парламентських виборах, жодних політичних посад не мала. Для «Голосу» було важливо, щоб їх команда була представлена по усій Україні, партія була молода, тому всі, хто організовував роботу у регіонах, були включені до списку партії на парламентських виборах. Для мене принципово, щоб партія була проукраїнською і проєвропейською. Не хочу говорити погано про «Голос», бо багатьох людей у цій партії поважаю і досі спілкуюсь, але партія має собі дати відповідь: нащо їй розвивати регіони. Якщо відповіді нема… На жаль така ситуація склалась у Голосі, я 8 місяців чекала погодження, щоб очолити у Полтаві організацію, ми мали команду, напрацювання, план, що зробити у місті. Ще 5 років чекати – занадто довго, і було прийнято рішення доєднатись до команди ЄС, яка повністю відповідає моїм цінностям і гуртує зараз навколо себе всі патріотичні сили.
Тетяна Цирульник: Як складається Ваш день як кандидатки?
Юлія Городчаніна: Мій день нестандартний, бо я ще виконую обов’язки керівника міського штабу ЄС. Тож один день працюю як кандидатка, інший – як керуюча штабом. Кандидатський день починався з агітації – виходимо на палатки для спілкування з людьми. Такі речі наших агітаторів та волонтерів мотивують, коли разом з ними працюють кандидати, відчувається команда. Людям теж приємно, коли кандидати особисто агітують, так, багато партій роблять це зараз, але полтавці продовжують дивуватись, що ми не «з надутими щоками на джипах», а що звичайні люди, з якими можна поспілкуватись, обмінятись контактами, і бути на зв’язку. Є ще стереотип у суспільстві, що депутат – це хтось далекий.
Після агітації у мене вдень офісна організаційна робота, плануємо активності і у місті, і по селах. Багато масових заходів не можемо проводити через карантинні обмеження. На вечір знову ідемо у двори, коли люди повертаються додому, у нас по декілька зустрічей, у вихідні – більше.
Тетяна Цирульник: Які проблеми у Вашому окрузі бачите?
Юлія Городчаніна: Я балотуюсь по 4 округу, але я ще й другий номер у списку партії, тож працюю по усій території міста. Моє бачення таке, що кандидат не тільки за свій округ має відповідати, а й розуміти стан справ у місті загалом.Якщо є проблема на твоєму окрузі, то очевидно, що вона турбує когось іще, не тільки людей, які до тебе звернулись, і не тільки з одного округу. Тож треба проаналізувати ситуацію і системно все вирішувати. З питань, які турбують усі округи: ремонт житла, поводження з відходами, освітлення вулиць – важливо, щоб депутати не перетягували ковдру на себе, на свій округ, а сідали і напрацьовували єдине рішення або певну поетапність, якщо проблему відразу неможливо вирішити. Депутатам тоді й легше було б ці питання проголосувати, бо якщо усі зацікавлені, то можна скоріше вирішити ситуацію, а не точково реагувати на проблеми у режимі «гасіння пожеж».
Я багато років займаюсь ОСББ, знаю, скільки є питань по ремонту житлового фонду. У 4 окрузі багато приватного сектору, там така ж проблема, тільки складніша. Люди, які живуть у приватному секторі, платять податки у міський бюджет, але рівень інфраструктури у них критично низький. Їм потрібно створювати вуличні комітети, органи самоорганізації населення (ОСН). У Тростянці, наприклад, так взагалі голова вуличного комітету підписує акти на ремонт своєї вулиці. У Полтаві теж має бути рівномірний розподіл коштів відповідно до кількості населення. А ОСНи мають отримати статус юридичних осіб. Коли у країні пройшла децентралізація, громадам віддали повноваження, така сама історія має відбутись і у місті. До нас приєднали села, але вони матимуть зовсім невелике представництво у міські раді, буквально 1 свого депутата. Виникає питання: хто знатиме про сільські проблеми, хто допоможе їх вирішити? Потрібно передати ОСНам частину повноважень, це є можливо у нашому законодавчому полі, щоб люди могли самоорганізовуватись, як це зробили ОСББ, і вирішувати свої проблеми на місцях. От про це ми і спілкуємось з людьми: чому важливо брати на себе відповідальність, спільно працювати і які програми на рівні міста для цього необхідно розробити. Першу версію ми уже обговорювали з ОСНами Подільського району, це і вуличний, і селищний комітети, уже перереєстровували перші ОСНи, щоб вони мали статус юридичних осіб.
Тетяна Цирульник: А скільки ОСНів у Полтаві?
Юлія Городчаніна: Зараз у Полтаві 51 ОСН зареєстровано, 6 – зі статусом юридичних осіб, але очевидно, що потрібно їх створювати більше, щоб усі мали статус юрособи, щоб мали рахунок, можливість укладати договори, повноцінно здійснювати свою діяльність.
Тетяна Цирульник: Які ще проблеми у окрузі бачите?
Юлія Городчаніна: 4 округ – це ще й історична частина міста, найгостріші питання: зношений житловий фонд – будинкам 70 і більше років, зношені мережі й захист історичної й культурної спадщини. По зношеності житлового фонду місто зараз фактично не несе відповідальності за стан комунікацій, тому треба напрацьовувати програми співфінансування, щоб це все оновлювати. По питанню захисту історичної спадщини, то людей турбують незаконні забудови, які у центрі щороку виникають, і реклама на історичних будівлях.
Юлія Городчаніна: Є стереотипи, що кандидат - це з надутими щоками і на джипіТетяна Цирульник: Перша сесія міської ради зазвичай носить святковий характер. Питання уже вирішуватимуть на другій сесії. Які плануєте відразу винести проблеми на розгляд?
Юлія Городчаніна: Це складне питання, бо через те, що стільки років містом системно ніхто не займався, не знаєш, за що перше потрібно хапатися. Команда визначила пріоритетні напрямки роботи: економіка, транспорт, ЖКГ. Мої ж сфери – це екологія (зелені зони, поводження з відходами), енергоефективність, самоорганізація населення, молодіжна політика. Крім того, ще невідомо, який кількісний склад ми матимемо у раді, і які саме кандидати пройдуть, чи наша партія буде у коаліції, чи у опозиції, від цього однозначно залежатиме, які проекти рішень одразу будуть підготовлені і лобіюватимуться для прийняття.
Тетяна Цирульник: Не можу не згадати про «Нову Полтаву». У Вас величезний досвід громадської роботи у цій громадській організації. Можете назвати свої основні здобутки за роки роботи громадським активістом, і як суміщатимете громадську і депутатську роботу?
Юлія Городчаніна: Важко вказувати якісь конкретні здобутки, адже «Нова Полтава» 6 років діє і зроблено дуже багато. Були короткострокові проекти, були ті, що розгорнулись на роки. Загалом у наших проектах взяв участь кожен третій полтавець, думаю, це ознака того, що вони важливі для нашої громади.
Коли ми з «Новою Полтавою» починали роботу у напрямку ОСББ, у Полтаві їх було 65 зареєстрованих. Зараз, якщо рахувати ОСББ і ЖБК – їх близько 500. Не всіх цих людей ми привели за руку до реєстратора, але інформаційна робота була величезна. Багато ОСББ створено уже після наших толок, де люди навчились співпрацювати й спільно реалізовувати ініціативи, довіряти одне-одному, побачили лідерів у своїх будинках. Ми і зараз продовжуємо цей напрямок: готуємо професійно голів та бухгалтерів ОСББ, останній випуск був буквально минулого місяця. Далі з цими людьми і організованими будинками значно простіше працювати і у напрямку енергоефективності – уже не треба нічого пояснювати, люди самі все прекрасно розуміють, рахують, багато будинків тепер подаються на Бюджет Участі. Тобто вони зрозуміли, як це все робити, мають інструменти, успішні моделі, приходять на сесії, контролюють використання бюджету, бо розуміють порядок цифр. Варто згадати ще про потужний освітній напрямок діяльності нашої організації: це і Школи демократії, і Школи депутата, і турнір з ЩДК «Інтелектуальний капітал міста», і насичений подіями коворкінг, який став осередком різноманітних освітніх та культурних подій міста.
Для мене одним з основних досягнень «Нової Полтави» є активізація свідомих активних мешканців нашого міста через наші ініціативи. У нас є реально багато хороших людей: активних, ініціативних, розумних, але їм треба у якийсь момент підказати, допомогти, і далі це рухається самостійно.
Тетяна Цирульник: А ще пам’ятаю ваші перші Толоки, коли ви людям надавали інструменти для ремонту.
Юлія Городчаніна: На перших Толоках ми всіх «водили за руку»: а давайте зробимо оце, а ось вам трішки матеріалів. Зараз ми підтримуємо найактивніших і на їх прикладі показуємо іншим, як це можна зробити. У будинок, де ще не створено ОСББ, ми приводимо юриста, активного голову ОСББ – і на прикладі конкретного будинку показуємо, що це не страшно, розказуємо, як це працює, екскурсії у ці будинки проводимо. Це як один з напрямків.
Так само по кожному напрямку можна багато говорити: і по запровадженню електронних послуг. На рівні області ми супроводжували проект екологічних ініціатив – експертно навчали громади писати ці проекти, були в комісії включені, бо коли громади створені, уже мають повноваження, бюджети, їм треба просто допомогти. Уже 2 роки успішно проект Екологічні ініціативи реалізовується у області. У Полтаві не всі наші ініціативи були підтримані. Це є мотивом іти кандидатом у міську раду, до речі. Бо коли спілкуєшся з колегами з інших міст, а там люди проект який ми у Полтаві пропонуємо, за місяць реалізують, а ми 2 роки не могли пояснити нашій міській раді, що це є важливим: запровадити сортування сміття у школах наприклад. І у якийсь момент розумієш, що це напевно даремно витрачений час. Тому у владу треба брати вмотивованих, тих, хто має досвід і у громадській, і у професійній діяльності, і, головне, хоче робити. Часто рішення не потребують великих бюджетних коштів, треба тільки змінити правила гри, застосувати нові підходи і політичну волю звісно.
Тетяна Цирульник: А що молоді обіцяєте?
Юлія Городчаніна: Я до «Нової Полтави» працювала у молодіжному центрі і частину ініціатив продовжила з молоддю у «Новій Полтаві», наприклад, координування проекту Молодіжна столиця України. Мова не про те, що треба було перемогти у конкурсі, а що місто повинно робити так, щоб молоді було комфортно проживати, навчатись, працювати і відпочивати. Для мене було важливим піднімати це питання на порядок денний, бо щороку молодь їде з Полтави. Ми вчимо їх у вищих навчальних закладах, але втримати тут не можемо. Місту це треба проаналізувати, зробити висновки. От у Львові цим активно займаються – у них на рік більше 1 тисячі молодих людей проходить стажування у міській раді і частина з них там залишається працювати. Це ота молода кров з ідеями, натхненням, і треба поєднувати досвід і людей з новими сучасними знаннями технологій. Не хочеться видатись ейджисткою, але дуже важливо, щоб у комунальних підприємствах і в департаментах, управліннях, було поєднання і досвіду, і молоді. Молодь – це драйвери. Тому в місті має бути створена Молодіжна рада, нарешті, відкрити молодіжний центр, започаткувати програму підтримки молодіжного житла і т.д.
Тетяна Цирульник: І як будете суміщати громадську активність і депутатство?
Юлія Городчаніна: Мабуть, ще зарано мабуть робити заяви, бо це залежатиме від того, чи буду я депутаткою. Але після виборів будемо планувати, чи ефективніше через громадську організацію продовжувати частину ініціатив, чи формувати такий собі бек-офіс нашої політичної команди, який допомагатиме напрацьовувати рішення, комунікувати з громадою. Але є речі, які точно треба продовжувати і ми це будемо обов’язково робити, у найефективнішому форматі роботи.
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь