10:00
Безголова влада на селі: чому відсутність старост ускладнює життя у віддалених селах громад Полтавщини
27 січня 2021, 14:40 0
Одним із невирішених на сьогодні питань залишається призначення старост та формування старостинських округів. Адже вибори відбулися ще наприкінці жовтня, територіальні громади (ТГ) сформовані, подекуди населені пункти знаходяться від центру ТГ на відстані 15-20 кілометрів, а старости є не всюди. Чому виникла законодавча колізія, які функції будуть у старост та як врегулюють питання зі старостинськими округами з’ясовувало «Коло».
Зараз на розгляді Верховної Ради України знаходиться зареєстрований народними депутатами Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку інституту старост №4535.
– Посада старости була введена ще кілька років тому й вона передбачалася при добровільному об’єднанні територіальних громад у сільських населених пунктах, на територіях яких до об’єднання були сільські ради. При адміністративному об’єднанні, яке відбулося в кінці минулого року питання старост випало із законодавчого поля. Тобто на сьогодні в Законі України «Про місцеве самоврядування» визначена посада старости та його повноваження, але в жодному із законодавчих актів не визначене питання утворення старостинських округів. Це блокує як і призначення старост, так і проведення ними тієї роботи, яка передбачена законодавством щодо їх повноважень, – пояснює Олександр Полупан, консультант з правових питань проєкту ПУЛЬС Полтавського регіонального відділення Асоціації міст України.
Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначав чітко основні функції старост – це представлення інтересів мешканців села (у тому числі при отриманні послуг, оформленні документів тощо), участь у підготовці бюджету громади в розрізі свого округу та нагляд за його виконанням, опікування питаннями благоустрою, комунального майна тощо на території свого старостинського округу. Згідно з цим законом староста був за посадою членом виконкому громади і отримав можливість гарантованих виступів на сесіях її ради.
Як було раніше
У законі «Про добровільне об’єднання територіальних громад» чітко був виписаний механізм призначення старост, але після закінчення реформи місцевого самоврядування, призначення старост виявилося законодавчо неунормоване.
– У цьому законі визначалося, що громада або проводить вибори старости за кошти місцевого бюджету, або призначає виконувача обов’язки старости, як правило, це були колишні сільські голови, – розповідає Олександр Анатолійович. – Наприкінці минулого року сільські, селищні ради, які не об’єдналися, були приєднані до створених громад, або на їхній базі створили нові, тобто відбулося вже недобровільне, а адміністративне об’єднання. Тут і виявилися ось ці, скажімо так, юридичні негаразди. Тобто маємо правову колізію, бо призначити старосту в населених пунктах, які адміністративно приєднані практично не можливо, бо відсутня на законодавчій основі сфера його повноважень.
Що пропонує новий законопроєкт
Нещодавно до законодавства України внесений проєкт, який передбачає унормування цього питання («Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку інституту старост»). Згідно з ним, визначені наступні повноваження старости:
– староста не буде членом виконавчого комітету;
– виконуватиме окремі завдання адміністратора ЦНАПу;
– староста не може займати будь-яку іншу посаду та бути депутатом ради;
– не матиме права працювати за сумісництвом, зокрема й на громадських засадах, займатись підприємницькою діяльністю та одержувати від цього прибуток. Проте йому не заборонятиметься викладацька, наукова або творча робота у позаробочий час.
– братиме участь у підготовці пропозицій до проєкту бюджету;
– старостинський округ утворюється на території, де мешкає не менше півтори тисячі осіб;
– старости призначаються радою громади за поданням голови громади, але при цьому публічними стануть консультації з громадою тощо.
Також у законопроєкті затверджено формування старостинських округів. Зокрема там є цікава норма, що кількість населення округу повинна бути не менше півтори тисячі осіб.
– При цьому законопроєкт надає право робити винятки з цього положення (для гірських або територій з низькою щільністю населення, наприклад), тому громади можуть сформувати і менші округи, однак занадто великими їх зробити вже не вдасться, – повідомив Віталій Безгін, один із авторів законопроєкту.
Та чи не запізно кинулися законотворці, адже вибори в громадах відбулися ще 25 жовтня, а проєкт закону зареєстрований 22 грудня і досі не розглянутий. Нині ж частина громад призначила старост і навіть самостійно сформувала старостинські округи, інші – цього не роблять через відсутність законодавчих підстав.
– У нас уже призначені старости і старостинські округи сформовані, тому вважаю, що цей законопроєкт не йду в ногу з часом. Тому виникає питання, як тепер бути, якщо староста призначений на території, де менше півтора тисячі осіб: знімати його, укрупнювати територію? – ставить логічне питання Микола Різник, голова Опішнянської територіальної громади. – Я вважаю, що кожна громада сама повинна вирішувати, скільки повинно бути старостинських округів, тому що може бути віддалене село, як у нас, наприклад, Човно-Федорівка, яка знаходиться за 15 кілометрів від центру, і там дійсно потрібен старостат і є, наприклад, Малі Будища чи Попівка, яким кілометр до центру, тому такі речі повинні вирішуватися на місцях, де зрозуміліше, як правильно управляти територією.
На думку Станіслава Джуся, голови Глобинської громади, старости на місцях потрібні, тим більше, що до їхньої ТГ приєднали ще 13 сільських рад – це 65 населених пунктів.
– Раніше у нас було 6 таких округів, тепер повинно б за логікою стати 19, але повноважень сформувати їх в нас немає, – каже Станіслав Васильович. – Ті шість старост, що були до цього були обрані на виборах. Зараз ми не можемо через карантин провести громадські обговорення, але люди самі гуртуються та збирають підписи за тих чи інших кандидатів, яких би вони хотіли бачити старостою. Потім я проводжу співбесіду з кандидатами.
Нині в Глобинській громаді немає ще жодного старости. Попередні – втратили свої повноваження, нових ще не призначили, хоча кандидатури виносилися на сесію міської ради, але не знайшлося відповідної кількості голосів депутатів , щоб затвердити хоча б одного.
На думку Станіслава Джуся, більш демократичний спосіб обрання старости – це голосування за відповідну кандидатуру на місцях мешканцями, як було раніше, але законодавець вирішив інакше. Та тут виникає питання – як раді йти на дуже непопулярний крок та обмежувати кількість старостатів на території? Станіслав Джусь переконаний, що люди цього не зрозуміють.
– Працювати без старост складно, адже ця посадова особа фактично забезпечувала благоустрій на території в будь-який період року. Крім того в нас по старостатах були закріплені працівники комунального підприємства з благоустрою, які вирішували багато нагальних питань та звітувалися старості. Крім того староста комунікував із жителями в плані збору, наприклад, необхідних документів для ЦНАПу. Зараз цей момент у нас розірваний і тому виникають певні незручності, бо люди вимушені робити всі подання через ЦНАПи для того, щоб отримати ту чи іншу послугу. Тому зараз всі питання, які раніше могли вирішувати старости, лежать на виконавчому комітеті, – наводить приклад голова Глобинської міської ради.
Найшвидший шлях вирішення проблеми зараз – це знайти порозуміння з депутатами ради, переконаний Джусь. А для вирішення проблеми глобально лишається сподіватися, що найближчим часом народні депутати розглянуть законопроєкт та питання буде вирішене.
Читайте також: У Шишаках розповіли про роботу старост
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь