На Полтавщині прейменували 11 сіл

1. >
2. Влада >
3. На Полтавщині прейменували 11 сіл

Парламент деколонізував 184 населені пункти, зокрема перейменовано 11 сіл на Полтавщині. Про це повідомляє офіційний сайт Верховної Ради. 5 червня Верховна Рада підтримала перейменування 184 населених пунктів, із яких 11 — у Полтавській області. Це села у Миргородському, Лубенському та Полтавському районах. Про це Суспільному повідомив представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

Села, що змінили назви:

Радченкове — Двірець (Миргородський район). Повернуто історичну назву хутора, який належав гетьману Данилу Апостолу та його нащадкам. Радянська назва вшановувала більшовика Григорія Радченка — учасника встановлення радянської влади на Миргородщині.

Червоне — Пасічне (Лубенський район). Назва "Червоне" була типовим прикладом радянського маркування простору. Нова — пов’язана з традиційною українською господарською діяльністю.

Зірка— Зоряне (Миргородський район). Утворена назва стала милозвучнішою та ближчою до української традиції.

Червона Балка — Балка (Миргородський район).
Червона Слобідка — Слобідське (Миргородський район). Назви із префіксом "Червона" прибрали як спадок радянської пропаганди. Повернуто природно-географічні українські назви.

Ряське — Ряська (Полтавський район). Назва уточнена з урахуванням історичних даних. Село виникло навколо фортеці, збудованої у 1730-х роках для Рязького полку Російської імперії. Нова форма — адаптована до української мови та місцевих особливостей.

Надєжда — Надія (Полтавський район). Село отримало назву за радянською алюзією до популярної пісні. Історичну назву Парасковіївка не підтримали мешканці — ухвалено технічний переклад українською.

Юр'ївка — Юріївка (Миргородський район). Назву уточнено відповідно до правил українського правопису.

Леваневське — Татарщина (Полтавський район). Радянська назва була присвячена радянському льотчику Леваневському, який не мав стосунку до місцевості. Історична назва Татарщина походить від давнього хутора Татарки, що існував на цьому місці ще за козацьких часів.

Сухинівка — Полісся (Полтавський район). Село отримало назву від російського поміщика Миколи Сухіни — чиновника Російської імперії. Нова назва обрана громадою та символізує українську ідентичність.

Кунівка — Рідне (Полтавський район). Заснована поміщиком німецького походження на службі в Російській імперії. Назва "Рідне" запропонована місцевими жителями як прояв зв’язку з українською землею.

Перейменування відбулося у межах виконання законів "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії", "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" та "Про забезпечення функціонування української мови як державної".

• #перейменування