У Полтаві відбулося засідання круглого столу: «Стань на варті свого серця»

1. >
2. Здоров'я >
3. У Полтаві відбулося засідання круглого столу: «Стань на варті свого серця»

7 червня 2023 року у Полтаві було проведено засідання круглого столу на тему «Стань на варті свого серця». Організаторами події виступили Департамент охорони здоров’я Полтавської ОВА, Полтавський обласний центр громадського здоров’я та громадська організація «Життя» за партнерської підтримки Україно-швейцарського проєкту «Діємо для здоров’я» та державної установи «Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України».

Мета заходу — активізувати роботу в Полтавській області з попередження й зниження поширеності поведінкових факторів ризику серцево-судинних захворювань (далі — ССЗ) завдяки об’єднанню зусиль фахівців закладів охорони здоров’я всіх рівнів та інших зацікавлених сторін. Адже запобігати серцево-судинним хворобам легше та дешевше, ніж лікувати.

Неінфекційні захворювання (далі — НІЗ) є причиною 91% загальної смертності в Україні та впливають на рівень середньої тривалості життя у нашій державі, який становить 72 роки — у середньому 66,3 року в чоловіків та 76,3 року в жінок. Найбільш поширеними серед НІЗ є серцево-судинні захворювання — саме вони є причиною 65-67% усіх смертей в Україні. Серед ССЗ, що спричиняють смерті, зокрема й передчасні, найпоширенішою є ішемічна хвороба серця — близько 7 із 10 смертей від причин цього класу і майже 2/3 смертей від ССЗ в інтервалі віку від 30 до 70 років. Кожен 5-ий випадок смерті спричинений цереброваскулярними хворобами (ЦВХ).

Поведінковими факторами ризику ССЗ є тютюнокуріння, вживання алкоголю, нездорове харчування та недостатня фізична активність. Комплексне дослідження STEPS, проведене у 2019 році, виявило досить високу поширеність цих факторів ризику серед українців.

Так, у 2019 році третина населення у віці 18–69 років в Україні були курцями тютюну, близько 55,6% населення України — активними споживачами алкоголю, а кожна 5-та особа з опитаних вживала шість і більше доз алкоголю за один раз. Також українці вживали втричі менше від рекомендованої кількості овочів та фруктів (рекомендація ВООЗ — 400 г на добу), а середнє споживання солі становило 12,6 г на добу, що більш ніж вдвічі перевищувало рекомендовану норму (5 г), тоді як лише 13% опитаних споживали сіль у межах норми.

«Усвідомлення важливості здорового харчування, активного способу життя та відмови від шкідливих залежностей може стимулювати до важливих змін. Людина, яка розуміє, що її спосіб життя безпосередньо впливає на здоров’я серця і судин, може бути більш мотивованою змінити свої звички на користь здорового способу життя», — наголосила Ніна Дурдикулиєва, виконувач обов’язків директора КП «Полтавський обласний центр громадського здоров’я Полтавської обласної ради», регіональний координатор проєкту «Діємо для здоров’я».

Дослідження обізнаності, ставлення та поведінки щодо неінфекційних захворювань в Україні (KAPB), проведене у 2022 році, вказало на недостатню обізнаність населення про фактори ризику ССЗ. Так, найбільш згадуваною причиною розвитку ССЗ є стрес — цю причину назвали 48% опитаних. Далі за частотою згадування йдуть нездорове харчування (40%), тютюнопаління (31%), малорухливий спосіб життя (28%) і вживання алкоголю (24%). Разом з цим, респонденти повідомили, що головними чинниками мотивації пройти обстеження щодо ССЗ є рекомендації й підтримка родини, проведення оглядів на робочому місці, нагадування від сімейного лікаря, а не самостійне рішення пацієнта.

«Ми активно працюємо над тим, аби спонукати населення Полтавської області до здорового способу життя шляхом проведення регулярних заходів, які популяризують фізичну активність. Ми постійно проводимо інформаційні кампанії, щоб ознайомити громадськість зі шкодою, яку спричиняють вживання алкоголю та тютюну. Ми також визначили кілька важливих пріоритетів, серед яких оновлення і реалізація регіональних міжсекторних планів, спрямованих на боротьбу з неінфекційними захворюваннями», — підкреслив Юрій Курилко, заступник директора департаменту охорони здоров’я Полтавської обласної військової адміністрації

Як свідчить дослідження KAPB-2022, лікарі первинної медичної допомоги відіграють все більш важливу роль щодо запобігання НІЗ, а очікування до них як до чинника, який спонукатиме до підтримки здорового способу життя, невпинно зростають. Так, протягом 2022 року сімейного лікаря відвідали 67% опитаних, тоді як у 2021 році цей показник сягав 55%. Зважаючи на зростання авторитетності сімейних лікарів, виникає необхідність надання лікарями фахових консультацій стосовно факторів ризику ССЗ, а також використання шкали SCORE (Systematic COronary Risk Evaluation), що дозволяє дієво провести стратифікацію пацієнтів за рівнем ризику розвитку ССЗ.

«Наразі існує необхідність підвищення компетенцій сімейних лікарів у забезпеченні консультацій з попередження поведінкових факторів ризику серцево-судинних захворювань. Це дозволить пацієнтам отримувати належну підтримку та рекомендації з питань здорового способу життя, що, своєю чергою, сприятиме зниженню рівня загальної смертності від інфаркту, інсульту та інших захворювань», — підсумувала Людмила Піляй, завідувач АЗПСМ № 6 КП «Центр ПМСД № 2 Полтавської міської радиє

У 2023 р. зусиллями громадськості у партнерстві з Центром громадського здоров’я МОЗ України та за підтримки Україно-швейцарського проєкту «Діємо для здоровʼя» відбудеться інформаційна кампанія, спрямована на підвищення обізнаності населення, зокрема чоловіків середнього віку (як найвразливішої групи), щодо факторів ризику ССЗ та поширення здорових моделей поведінки. Задля якнайвищої ефективності кампанії важливо досягнути плідної співпраці між державними органами, закладами первинної медичної допомоги та громадськістю.

За підсумками обговорення підходів до попередження поведінкових факторів ризику розвитку серцево-судинних захворювань учасники круглого столу підтримали резолюцію, де визнають, що роль первинної медичної допомоги у виявленні та запобіганні ризиковим факторам є визначальною. А здорове харчування, фізична активність, відмова від шкідливих залежностей суттєво знижують ризик виникнення, розвитку та наслідків прогресування ССЗ. Сімейні лікарі, своєю чергою, мають самостійно ініціювати консультування пацієнтів для зниження поширеності поведінкових факторів ризику серцево-судинних захворювань.

Для контактної інформації: Анастасія Бонковська, координаторка проєкту ГО «Життя». [email protected], (050-293-39-97)