13:00
Полтава довозить всіх живими: фахівці екстреної служби про санавіацію
16 лютого 2018, 15:00 0
За 5 останніх років жоден пацієнт, якого доправляли санітарною авіацією фахівці служби «103» Полтавщини до лікарень Полтави, Києва, та Харкова, не помер.
Про це заявив Володимир Мохначов, начальник відділу медицини катастроф та мобілізаційної роботи Департаменту охорони здоров’я Полтавської ОДА сьогодні, 16 лютого, на брифінгу.
Володимир МохначовНині для санавіації використовують найсучасніші автомобілі з новим обладнанням. Це машини класу С – реанімобілі.
– Бригади санавіації не чергують, лише машини чергують. Фахівці ж відділу екстреної консультативної медичної допомоги та медицини катастроф виїздять тоді, коли цього потребує ситуація. Або машиною їдуть до пацієнта і там безпосередньо оперують, або пацієнта доправляють до Полтави і тут лікарі вже проводять оперативне втручання, або домовляються з фахівцями інститутів Києва та Харкова і везуть у лікарні 4-го рівня. Санавіація застосовується практично щодня, – говорить Олександр Лавренко, головний лікар КУ «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф»
Організовано цілодобову виїзну консультативну допомогу для ЗОЗ області висококваліфікованими фахівцями за 39 спеціальностями (у середньому 1300 консультативних виїздів за рік). Створена евакуаційна бригада для транспортування хворих до установ третього та четвертого рівнів медичної допомоги незалежно від важкості стану, часу доби та відстані.
Олександр Лавренко
До кінця 1980-их санавіація задіювала справжню авіацію – так званий у народі кукурудзяник – Ан-2.
– Тобто з Полтави виїздила бригада, сідала на літак, який був під Полтавою і летіла на місце виклику. Літак сідав десь у полі і бригаду зустрічала машина, – розповідає шлях до хворого Володмир Мохначов.
Отже, на таке добирання санавіацією було забагато зайвих рухів, дорого літати і довго, бо цей шлях з пересадками для медиків. Давно вже літаки замінили сучасними машинами, які за 2,5 години довозять пацієнта, підтримуючи його життєдіяльність до інституту Національного інституту серцево-судинної хірургіі імeні М. М. Амосова та інших лікарень. Це ефективно і не так дорого, як наприклад гелікоптером (1 година польоту – 6 тисяч – обраховували фахівці).
Кілька років тому молоду жінку з Луганщини рятували полтавські лікарі екстреної медичної допомоги.
– Швидка їхала з Луганщини, в жінки – розшарування аорти (аневризма, що призводить до значної крововтрати). Переїхали прикордонні пости, прибул в сусідню область і в них скінчився бензин, а місцеві лікарі не взяли цю пацієнтку. Тож машина заправилась і знову рушила на Київ, заїхали в Полтаву на станцію «103». Ми взяли цю пацієнтку та доправили до столичної лікарні. Родичів цієї жінки розмістили переночувати у нас на станції, – розповідає історію порятунку луганчанки Володимир Мохначов.
У 2012 році екс-міністр МНС Віктор Балога перед Євро-2012 запропонував облаштувати в усіх областях вертолітні майданчики, аби гелікоптери МНС могли рятувати і перевозити людей на випадок надзвичайних ситуацій. Полтава обладнала, але фахівці порахували згодом, що цього не потрібно, з області сучасним автомобілем служби «103» пацієнтів успішно доправляють у клініки столиці, а для медична сфера й так не має у своєму розпорядженні вертольотів.
Нині на рівні міністерств йдеться знову про доцільність використання гелікоптерів в медицині катастроф та екстреній медичній допомозі. Полтавські лікарі кажуть, що таки це майбутнє, однак коли втілиться в Україні, поки не можуть прогнозувати.
Більше про особливості роботи екстреної служби області, тич паче в умовах медреформи читайте на сайті згодом.
До теми: Олександр Лавренко: «Чому бригади з парамедика й медтехніка – це невиправдано для України».
Ви можете закинути будь-яку суму на тістечко редакції
Клік по кнопці відкриє форму пожертвування LiqPay
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь