Нові податки: що держава хоче від ФОПів та чи варто чекати ІТ-еміграції

24 березня, 16:00   0
Фото – sud.ua

Наприкінці минулого місяця з’явилася інформація, що держава планує заборонити бізнесу оформляти співробітників як фізичних осіб-підприємців. Проте така ініціатива Мінсоцполітики не рушила далі. Згодом депутати запропонували створити для IT-ФОПів окрему групу. Чому держава взялася за ФОПів та що планує робити – у матеріалі далі.

Що означає нова група єдиного податку

Нещодавно у Верховній Раді зареєстрували законопроект, який пропонує створити п’яту групу єдиного податку виключно для представників IT-галузі України. Законопроект №10094 опублікований на сайті Верховної Ради.

До п’ятої групи депутати пропонують віднести ФОП, що надають послуги в сфері IT: видання комп’ютерних ігор і іншого програмного забезпечення, програмування, консультування, обробка даних, розміщення інформації на веб-вузлах. Кведи: класи 58.21, 58.29 КВЕД ДК 009:2010; розділ 62 КВЕД ДК 009:2010; клас 63.11 КВЕД ДК 009:2010; клас 63.12 КВЕД ДК 009:2010.

Відповідно до законопроекту, такі ФОПи не повинні використовувати працю найманих осіб, а їхній дохід не повинен перевищувати 7,5 млн грн на рік. При цьому такі фізичні особи-підприємці можуть на платній або безоплатній основі користуватися технічними, програмними засобами, інформаційними системами й будь-якими іншими засобами виробництва (у тому числі приміщеннями), що належать фізичним особам-підприємцям або юридичним особам, на користь яких провадиться така діяльність. Тобто ФОПи на 5-й групі будуть мати право використовувати у своїй роботі обладнання та приміщення, що належать іншим ФОП або юрособам, не укладаючи з ними трудового договору (таким чином нівелюється одна з норм, прописаних в резонансному законопроекті Мінсоцполітики).

Законопроект пропонує поступово нарощувати податкову ставку для 5-ї групи – по 1% на рік до 10% в 2025 році:

5% доходу з 1 січня 2020 року,
6% доходу з 1 січня 2021,
7% доходу з 1 січня 2022 року,
8% доходу з 1 січня 2023,
9% доходу з 1 січня 2024,
10% доходу з 1 січня 2025 року.

Якщо ж річний дохід ФОП 5-ї групи буде перевищувати 7,5 млн грн, держава пропонує встановити ставку податку в розмірі 15%. Такий же податок буде застосовуватися для випадків, коли ФОП на 5-й групі отримує дохід від видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування. Згідно із законопроектом, ЄСВ для платників п’ятої групи з 2020 року складе подвійний розмір мінімального страхового внеску. Тобто, як бачимо, чи не найголовніша мета держави – змусити бізнес платити більше податків.

Чому держава хоче створити нову групу

Як вказано у пояснювальній записці до законопроекту, документ «розроблений з метою збереження існуючої динаміки економічного зростання ІТ-галузі та інших українських креативних індустрій в цілому» і передбачає «виокремлення ІТ-підприємців у окрему групу платників єдиного податку». Також там зазначено, що згідно з результатами дослідження, яке провела профільна асоціація в сфері інформаційних технологій (IT Ukraine), станом на початок 2018 року в ІТ-індустрії України працювало 127 тисяч фахівців.

– Щороку за активної участі ІТ-компаній понад 20 тисяч студентів проходять навчання за ІТ-спеціальностями. Інвестиція у технічне забезпечення одного робочого місця складає в середньому 2000 доларів США. Таким чином, лише на забезпечення нових робочих місць для власних фахівців, ІТ-індустрія щороку інвестує понад 1 млрд гривень на рік при поточному обмінному курсі. Збереження такої динаміки можливе лише при збереженні конкурентоспроможності української ІТ-продукції. Ураховуючи, що понад 80% вартості продукції складає оплата праці, то будь-які зміни в оподаткуванні що впливатимуть на її вартість, прямо впливатимуть на динаміку розвитку галузі, – йдеться у пояснювальній записці до законопроекту. – Станом на початок 2019 року середня заробітна плата ІТ-спеціаліста складає 2000 доларів США на місяць. Більшість зазначених фахівців працює за спрощеною системою оподаткування та сплачує єдиний податок 5% від доходу і додатково ЄСВ в розмірі одного мінімального страхового внеску. При подальшому зростанні чисельності ІТ-фахівців на 20 тисяч щороку та застосуванні запропонованих збільшених ставок податку, до бюджету додатково буде сплачено єдиного податку за період з 2021 до 2025 років в розмірі 2,3 млрд грн. (при курсі 29,4 грн), а запропоноване збільшення бази оподаткування єдиним соціальним внеском – подвоює суму відрахувань з кожного фахівця. Унаслідок зростання обсягу виробництва ІТ-продукції збільшаться відрахування податку на прибуток до бюджету, зростуть надходження валютної виручки в країну. Затвердження на законодавчому рівні запропонованих правил оподаткування на довгостроковий період зменшить рівень непевності інвесторів у подальших умовах ведення бізнесу в Україні та сприятиме розвитку ІТ галузі.

Очікування держави від нової групи: 

Прийняття проекту Закону створить базові економічні умови для розвитку в Україні ІТ-індустрії, переконані автори законопроекту. До речі, серед авторів документу немає нардепів від Полтавщини.

– сприятиме підвищенню рівня її конкурентоспроможності,

– дозволить у подальшому детінізувати ІТ-індустрію,

– допоможе створити прозорі та ефективні механізми збору та обліку усіх видів загальнообов’язкових платежів з боку підприємств ІТ-індустрії і тим самим максимізувати фіскальний потенціал індустрії,

– збільшити надходження до держбюджету та пенсійного фонду,

– створити тисячі нових робочих місць,

– створити привабливий бізнес-клімат для залучення в українські інноваційні та високотехнологічні сфери діяльності іноземних інвестицій,

– забезпечить прогнозованість ІТ-індустрії і тим самим створить передумови для її сталого розвитку в Україні.

Війна ФОПам – чому і які штрафи за непослух

Ідеї створити нову групу єдиного податку перебувала ідея заборони оформлення працівників як фізичних осіб-підприємців, щоб таким чином ще більше наповнити бюджет. Заборона стосувалася б, в разі прийняття відповідного закону, першочергово  IT-сфери, інші сфери поки що поза пильною увагою держави. У документі чиновники прописали сім критеріїв, які повинні свідчити про трудові відносини між двома особами. Наявності будь-яких трьох критеріїв досить, аби Держслужба з питань праці визнала відносини трудовими, а роботодавець заплатив за кожного неоформленого співробітника штраф 30 мінімальних зарплат — понад 125 тис грн. Ось ці 7 критеріїв:

періодичність оплати за роботу, виконану в інтересах іншої особи (двічі і більше);
особисте виконання роботи за дорученням і під контролем особи, в інтересах якої вона виконується;
винагорода за виконану роботу є єдиним джерелом або становить 75% і більше доходу ФОП за останні півроку;
робота виконується на визначеному роботодавцем робочому місці;
ФОПи виконують роботу, подібну до обов'язків працівників штату;
робоче місце надає особа, в інтересах якої ФОП виконує певну роботу;
тривалість робочого часу і часу відпочинку встановлює особа, в інтересах якої ФОП виконує певну роботу.

Така ініціатива набула розголосу, її бурхливо обговорювали, у Всеукраїнських ЗМІ демонстрували і реакцію Президента Петра Порошенка на це:

– Пропозиція Міністерства соціальної політики внести поправки до Трудового кодексу, які могли б обмежити діяльність ФОПів на єдиному податку взагалі та в IT-галузі, зокрема, – це робоча ініціатива самого міністерства. Уряд це рішення не ухвалював. Президент його не бачив, – таке висловлювання Глави держави транслювали всеукраїнські ЗМІ.

У підсумку у Верховній Раді зареєстрували законопроект з пропозицією створити п'яту групу єдиного податку, зарахувати до неї лише працівників IT-галузі України. Власне, створення законопроекту – відповідь на пропозицію Мінсоцполітики «жити за правилами семи критеріїв».

Думки експертів

– Постраждають насамперед компанії, що займаються розробкою власних програмних продуктів, які змушені утримувати великі команди розробників, що працюють в одному приміщенні і одному часовому поясі. Набагато менш уразливі компанії, що працюють за принципом аутсорсингу і аутстаффінгу, тобто надають свій персонал для роботи на проектах закордонних розробників. У цьому випадку ФОП працює в інтересах іноземного замовника, що знаходиться за межами досяжності вітчизняних інспекторів праці, іноді навіть отримуючи оплату безпосередньо з-за кордону, – писав про загрози ідеї Мінсоцполітики щодо правок до Трудового кодексу Олексій Бурчевський, юрист-аналітик, адвокат.

Ігор Балицький, голова місцевого осередку всеукраїнського об’єднання підприємців малого і середнього бізнесу «Фортеця» в Полтавській області, має таку думку стосовно законопроекту про поступове збільшення податкового навантаження на ІТ-сектор:

– Це спроба держави отримати ще більше надходжень до бюджету, щоб покрити видатки, які уже не можуть покривати за рахунок працюючої економіки, через велику корупцію у державі. На сьогодні у Європі 900 тисяч вакансій для ІТ-працівників, 200 тисяч – у США. В Україні зареєстровано 127 тисяч айтішників-приватних підприємців, і у них ще 360 найманих працівників. Звісно, усі вони з України не поїдуть, але відтік кадрів буде, зокрема, найбільш кваліфікованих кадрів, – говорить Ігор Балицький. – Зараз в Україні ІТ-галузь непогано розвивається, ідеальний варіант – не чіпати бізнес. Люди працюють, не прохають від держави допомоги по безробіттю, сплачують немалі податки. Будь-які зміни у законодавстві – несприятливі для підприємництва, тому що неможливе довгострокове планування і неможливий розвиток. Тому найкраще, що може зробити держава, – якщо не допомогти, то хоча б не чіпати. Наступний крок – боротьба з корупцією. Бо ми ніколи не наповнимо бюджет, який постійно розкрадають, які б податкові нововведення не впроваджували.

Що каже про можливе нововведення Рада підприємців Полтави

Ми поцікавилися у Євгена Ніколаєнка, голови Ради підприємців Полтави, чи отримувала їх організація пропозиції щодо законопроекту, чи були обговорення на тему запропонованого нардепами законопроекту. 

– Про цей законопроект мені ще нічого не відомо. Від підприємців до мене надходило ніяких звернень, пропозицій, – говорить Євген Ніколаєнко.

Чи буде еміграція ІТ-кадрів та як знайти компроміс із державою

Ми також поцікавилися думкою про законопроект у тих, кого безпосередньо торкнеться нововведення – представників ІТ-сфери. Харківський ІТ-кластер, організація, що об’єднує IT бізнес регіону, так бачить ситуацію:

– Перший законопроект, від Міністерства соцполітики, викликав шквал обговорень і критики з боку ІТ-спільноти. І це не дивно: будь-яке різке збільшення податкового навантаження на ІТ-сектор несе загрозу. Якщо різко підняти податки, значно зростуть рейти, але ніхто не замовлятиме проекти в Україні дорожче, ніж, приміром, у Румунії або Польщі. А компаній, які продають свій продукт, в Україні не більше 5%, пояснює Едуард Рубін, ІТ-бізнесмен, Голова Наглядової ради Telesens, співзасновник Харківського IT-кластеру. – Замовлення йтимуть з України, за ними підуть айтішники. У світі повним ходом відбувається діджиталізація (перехід інформаційного поля на цифрові технології, – прим. авт.), країни змагаються за кваліфіковані ІТ-кадри, створюючи умови для їх імміграції. У Німеччині нестача програмістів сягає 50 тисяч, в Ізраїлі – 45, в інших країнах ситуація аналогічна.

Едуард Рубін

Експерт зазначає, великі компанії працюють з Україною доти, доки є суттєва різниця між витратами на оплату праці. На думку експерта, якщо її не буде, компанії запропонують програмістам релокейт (еміграцію – прим. авт.) і будуть мати рацію.

– Законопроект про зміни Податкового кодексу України (про розвиток креативних індустрій) був поданий як альтернатива тому, який спочатку подали у Мінсоцполітики. Ми у різних ІТ-спільнотах давно обговорюємо тему податків і розуміємо, що підвищувати їх дійсно потрібно. Ми багато років намагаємося донести до вдали таку модель, щоби і держава була задоволена, і бізнес не постраждав, – говорить Едуард Рубін. – Враховуючи темпи росту індустрії, ІТ-сфера принесе у економіку 4 млдр доларів за рік. Це приблизно, як річний транш МВФ. Я думаю, як індустрія, яка займає третє місце в структурі ВВП (валовий внутрішній продукт – прим. авт.), ми маємо право голосу, щоб висувати свої вимоги. 

Ось які ці вимоги:

100% гарантія безпеки бізнесу:

справжня судова реформа і дієва антикорупційна модель;

зменшення і більша ефективність державного апарату.

Крім того: нормальне фінансування суспільного телебачення, щоб забезпечити реальну свободу слова та посилити демократію.

– Ідеальний варіант: зафіксувати правила гри на 5 років, протягом яких держава гарантовано отримає 25-30 млрд доларів вливання. А через 5 років подивимося, що ще ми можемо зробити один для одного, – переконаний Едуард Рубін.

Розмірковуючи над тим, чи вплине збільшення податкового навантаження на руйнацію ІТ-сфери, Едуард Рубін говорить. що глобально – ні, але в масштабах України – так.

– Всі зміни, націлені на збільшення податкового навантаження (єдиного податку і ЄСВ), треба здійснювати поступово і  обережно, щоб мінімізувати втрати. Якщо людина чітко знає, що, заплативши велику суму податку, натомість отримає якісне безкоштовне базове навчання для своїх дітей; можливість отримати державне фінансування на якісну вищу освіту; комфортні умови життя у містах, враховуючи інфраструктуру та транспорт; якісну медицину, правовий захист і достойну роботу державних органів, які забезпечують правопорядок, безпеку і стабільність, то у такому випадку людина буде згодна платити такі податки. І не поспішатиме релокейтитися у Польщу, шукаючи там соціальні гарантії, – говорить Едуард Рубін. І додає, поки українські спеціалісти не розуміють, куди і на що йдуть їх податки, працюватимуть за схемами, які їм вигідніші.

– Наприклад, фрилансити «у тіні». Все це називається відповідальним підходом платника податків, принцип «заплатив і контролюй». ІТ-бізнес, погодившись на поступове збільшення податків, буде вимагати відповідної віддачі від держави, – говорить Едуард Рубін.

Kharkiv IT Cluster – харківська громадська спілка, яка з 2015 року об’єднує провідні IT-компанії, місцеву владу та вищі навчальні заклади для впровадження комплексних змін в IT-екосистему міста.

До теми: Кого податкова перевірятиме у 2019 році: список

Автор: Надія Труш

Бізнес 24 березня, 16:00

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь
Вибір редакції