Cьогодні
На Полтавщині вперше провели фестиваль «Смаколики Опішного» – страви оцінював ведучий Костянтин Грубич
02 липня 2019, 16:10 0
Майстер-клас з приготування автентичних опішнянських страв, провели на Національному фестивалі гончарства для відомого телеведучого Костянтина Грубича. На запрошення організаторів фестивалю гончарства, який минулої суботи відбувся в Опішні, Костянтин Грубич приїхав, щоб оцінити перший фест «Смаколики Опішного». Для ведучого провели не лише майстер-клас, також він став головою журі, яке обирало найсмачніші страви. А наготували господині чимало: слащони, вергуни, хрусткі вушка, пишні вареники на парі, печені пироги, пончики…
– У кожної господині свій рецепт. Я напекла пиріжків з вишнями, зробила пончики, налисники із сиром та родзинками, вареники з чорноплідною малиною та смородиною. Особливість опішнянських пирогів – вони високі та великі, – розповіла Катерина Піщаленко.
Особливий наїдок притаманний саме Опішні – слащони, слащонні або сластьони. Їх готують із прісного дріжджевого тіста та смажать у великій кількості олії.
– Цю страву не роблять більше ніде. Це дріжджеве тісто замішане на воді. Пікантність в тому, що називаються вони сластьони, але готову страву посипають сіллю. На фестиваль їх готувала наша бабуся Булавенко Катерина, а їдять їх замість хліба з борщем, супом, – розповіла невістка майстрині Руслана Булавенко.
Майстер-клас з приготування цієї незвичайної страви провели для Костянтина Грубича. У фуд-зоні організували практично польову кухню – смажили слащони на переносній плитці з газовим балоном. Готувала їх Неля Немирюк, вчителька Колегіуму мистецтв в Опішні. Допомагали пані Нелі її вихованці – учні колегіуму.
– Точної назви страви немає й досі, саме тому вона й має кілька назв. Як і селище Опішня, яке називають ще й Опішне, а всі ми походимо від шматочка сірої глини, – захопливо переплітає історію наїдку та назви селища пані Неля. – Сластьони – це делікатна їжа, готувала її на великі свята – на Вечерю, на іменини, а також на поминки. Чому так? Тому що люди хоч і мали в давні часи борошенце, але заощадливо використовували олійку, бо вона була дуже дорогою. А для цієї страви потрібно дуже багато олії. Коли ви побачити, як її готувати, то обов’язково захочете її зробити, як вдома, так і в польових умовах. Головне – вкласти душу.
Готувала Неля Немирюк слащони за рецептом опішнянської старожительки Марії Марехи. Автентичні рецепти стародавніх страв вчителька збирала разом зі школярами по всій Опішні.
Як готувати слащони
Сластьони роблять у вигляді виноградних грон. Готувати їх повинна обов’язково лише одна людина, практично все робиться руками. Страва не потребує ні солі, ні цукру, ні жодних інших спецій. Мірок для приготування немає, роблять «на око». Отже, вам знадобиться приблизно півлітра просіяного борошна, пів літра води, яку треба підігріти до ледь теплої. 50 грам дріжджів розчинити в теплій воді, поступово додаючи борошно. Тісто потрібно замісити до консистенції густої сметани, як на оладки. Потім беруть невеликі порції тіста та вижимають на добре розігріту сковорідку з великою кількістю олії, у вигляді виноградних грон. Як тільки присмажиться з одного боку – перевертати на інший. А готові слащони викладають на тарілку, кожен посипають сіллю.
Особливості приготування дивіться у відео:
Крім слащон для Костянтина Грубича провели майстер-класи з виготовлення вареників на парі та жайворонків з тіста.
Переможців визначили у шести номінаціях:
– найекзотичніша страва – марципани;
– найсмачніші пиріжки;
– найхрусткіший смаколик – вергуни;
– традиційна страва – сластьони;
– найбільший асортимент – нагородили господарку, яка приготувала на фестиваль найбільше наїдків;
– супер-смаколик – пироги з вишнями, полуницею, горохом та м’ясом.
Усім переможницям вручили подарунки від Національного музею-заповідника українського гончарства – це традиційний опішнянський посуд: тарелі, макітри, миски, глечики, горщики.
Враженнями про фестиваль «Смаколики Опішного» поділився Костянтин Грубич. Йому найбільше до смаку припали налисники та хрусткі вергуни.
– В Опішні Ви сьогодні вперше чи бували й раніше?
– Доводилося бувати й раніше – на зйомках, але на фестивалі цьому вперше. Взагалі, я не дуже люблю фестивалі, де багато людей і метушня. Мені подобається більше прямий контакт – десь вдома, за столом, але це моя специфіка, бо я не люблю натовп.
– Пане Костянтине, ви буваєте в багатьох українських містах та селах, де готуєте рідкісні страви, берете на озброєння якісь рецепти, щоб потім приготувати вдома?
– Беру і часто готуємо. Більше десяти років вся родина готує страву «Чарівна бойківчанка». Навіть сьогодні, в Полтаві, тьотя наготувала їх. Це рублені курячі котлети, які мене навчив готувати біля Львова Левко Дурко.
– По своїй роботі Вам доводиться їздити по багатьох регіонах України. Чи є такі, куди хочеться повертатися знову і знову?
– Мені дуже подобаються Карпати. Там поєднання природи і душевності. А так, взагалі-то залежить не від регіону, а від людей. Люди всюди хороші. Мені дуже шкода, що зараз на Донбасі робиться, бо там я теж був десятки разів і мені не віриться, що зараз там таке відбувається.
До теми: У музеї ляльки-мотанки на Полтавщині готують борщі, яким близько ста років
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь