У Полтаві Марина Смагіна презентувала свій перший роман-фентезі

1. >
2. Дозвілля >
3. У Полтаві Марина Смагіна презентувала свій перший роман-фентезі

Фото Ірини Лазаренко

У рамках бібліотечного проекту «Українські акценти» за фінансової підтримки Управління культури Полтавської облдержадміністрації полтавцям презентували роман «Волковиці» студентки з Херсону Марини Смагіної. Її робота отримала премію у номінації «Сучасне українське фентезі» літературного конкурсу «Коронація слова» минулого року. Книга, за визначенням авторки, містично-фантазійна, тому має зацікавити тих, хто любить фентезі, містику і подібні речі.

– Волковиці – це село в Карпатах. Уже цим воно особливе, а надто тим, що його не знайти ні на мапах, ні в словниках, його ніби не існує, – ділиться Марина Смагіна. – У цьому селі сталася дивна історія й головна героїня роману дізнається про неї.
Роман став певним віддзеркаленням вражень дівчини від подорожі до Карпат позаминулого року.

– За пару місяців, як я повернулася до Києва мене «прорвало» і я почала писати. Написала чернетку роману місяців за п’ять, – коментує авторка. – До того я теж писала, але вірші і викладала в Інтернет. Навіть оповідання намагалася писати, проте їх залишала при собі. Тож «Волковиці» – мій перший прозовий досвід.

На перший погляд роман здається чисто фантастичним і легким, проте авторка підіймає також філософські питання, що переплітаються з життям героїв.

– У «Волковицях» насправді показана історія кохання та зради. Це історія про час і пам'ять, про те, як люди пов’язані одне з одним крізь час, оскільки знають своє минуле.

Також говорила Марина Смагіна про труднощі, що виникали під час написання роману.

– Найважче було всадити себе просто за стіл і почати, – згадує дівчина. – У мене був лише приблизний план в думках, але власне сам рукопис був дуже інтуїтивним. «Скелет» твору звісно був, але в якийсь момент я від нього відійшла й історія пішла сама собою.

Також дівчина дала поради тим, хто хоче почати себе у прозі.

– Найголовніше, аби щось написати, – треба мати ідею. Бо тоді залишається лише писати, – ділиться пані Марина. – Немає якогось загального рецепту, як і над чим варто працювати, щоб написати хорошу книгу і видати її. У всіх це виходить по-різному.

Віта Сарапин, доцент кафедри педагогіки та суспільних наук Полтавського університету економіки і торгівлі, прийшла на захід зі студентами, бо їй цікаво, що пишуть молоді сучасні автори.

– Фентезі сьогодні – це популярний жанр, що дозволяє фантазувати, – зазначає жінка. – Такого роду твори я читала ще у підлітковому віці. Нині чоловік і моя племінниця стали неймовірними фанатами фентезі.

Роман Марини зацікавив Віту Сарапин, бо для неї важлива думка сучасних авторів.

– Це як педагогу дасть мені можливість подолати певну поколіннєву відстань, – додає жінка.

Під час зустрічі також цитували уривки із презентованого роману та слухали враження слухачів від почутого.

Світлана Сичова, заступник директора з науково-бібліотечної роботи обласної бібліотеки для юнацтва імені Олеся Гончара, наголошує, що такі зустрічі стають традиційними у бібліотеці.

– У рамках проекту будуть зустрічі з мовознавцями, музикантами, митцями і громадськими діячами, – коментує пані Світлана. – Бібліотека вирішує, кого запросити на зустріч і подає перелік до обласної ради і управління культури.
Наприкінці заходу кілька примірників роману Марина Смагіна передала бібліотеці. Кожен охочий міг придбати роман-фентезі за 75 гривень.

Читайте також: У Полтаві перевидали збірку казок-легенд «Журавлі-журавлики» Володимира Малика

Автор: Ірина Лазаренко

• #книга
• #бібліотека