Володимир Куцовол: «Чому Полтавська облрада звернулась до Президента та які загрози має законопроєкт про продаж землі»

02 грудня, 12:15   0

В Україні не вщухають розмови про запровадження ринку землі. Депутати Полтавської обласної ради минулої п’ятниці скликали позачергову сесію, де на розгляд виносили єдине питання – про «Звернення до Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України, народних депутатів України від Полтавської області з приводу майбутнього продажу земель сільськогосподарського призначення». Сесія не обійшлась без сутичок та образ. Та багато залишилось подробиць щодо продажу землі, які депутатам так і не вдалось обговорити у сесійній залі.

Тож ми запитали у депутата обласної ради, директора ТОВ «Агріс» Володимира Куцовола, які ризики запровадження земельного ринку, чому це питання викликає багато суперечок, та чого бояться ті, хто працює на землі.

– Володимире Миколайовичу, що спонукало Вас бути ініціатором звернення до Президента щодо запровадження продажу землі? 

– Якщо так розібратись, то ініціатором був не сам я, а група депутатів обласної ради, котрі були присутні на земельному форумі, який відбувався 22 числа в Полтаві за участю заступника міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тараса Висоцького та радника Президента України з із земельних питань Романа Лещенка. І от коли пішло детальне обговорення того законопроєкту 217810, який і був прийнятий у першому читанні, і враховуючи всі зауваження до нього, і сприйняття цього документа суспільством, і коли ми бачили всі ці загрози, які містяться в законопроєкті, то після цього зібралися, обговорили всі питання й вирішили ініціювати позачергову сесію обласної ради. Відповідно, всі 8 осіб, котрі там були присутні, поставили першими підписи і далі розпочали збір підписів для того, щоб провести сесію і Полтавська обласна рада не стояла осторонь цих проблем, бо Полтавщина – аграрний регіон, і основні види діяльності, основне наповнення бюджету – це саме агропромислове виробництво. 

Сесія обласної ради, 29 листопада

– За звернення щодо продажу землі проголосували на позачерговій сесії 45 обранців. Як оцінюєте роботу колег?

– Я вдячний усім колегам, які підтримали цю ініціативу. Думаю, багато мешканців Полтавщини подякує депутатам, адже суспільство розуміє, що на сьогодні цей закон не готовий, так би мовити «сирий». У передостанньому абзаці звернення ми чітко вказуємо, що в цьому важливому питанні не потрібно форсувати події, а необхідно виважено підійти до ситуації і детально розглянути всі нюанси та оцінити ризики відкриття земельного ринку.

– Чи відомо Вам, як інші регіони реагують, є подібні звернення депутатів? 

– Львівська, Тернопільська, Одеська, Рівненська, Чернігівська обласні ради теж прийняли аналогічні звернення. Я спілкувався з колегами, і в багатьох із них позиція щодо прийнятого у першому читанні законопроєкту ще більш жорстка.

– Чи Ви вивчали думку селян? Вони тямлять у законопроєкті №2178-10? Одна справа спілкуватись на форумі, інша – знати ситуацію і реакції у регіоні саме з перших уст. З ким Ви спілкувались, як вивчали думку тих, хто безпосередньо працює на землі?

– По-перше, наголошую: ми не проти ринку землі та проведення земельної реформи. Я як керівник сільгосппідприємства часто спілкуюся з орендодавцями. Звернення, які надходять від людей, зокрема стосуються і продажу землі. І це їхнє право, воно повинно бути реалізоване. Однак має бути напрацьований чіткий механізм, яким чином це зробити. Передовсім людей людей лякає, як фермерів, так селян, котрі працюють у господарстві, – те, що до ринку допускаються іноземці. Якщо візьмемо найближчі країни – Угорщина, Чехія, Польща, Німеччина, то там діють чіткі обмеження як до покупця (іноземці не мають права купівлі), так і до концентрації в одних руках. У багатьох державах діє заборона на продаж землі – юридичні особи не мають права купувати. Натомість у цьому законопроєкті, що пропонується депутатами Верховної Ради, якраз усе згадане дозволено. 

– Тобто є ці всі шпарини, що несуть ризики. Як це може нашкодити Україні і її мешканцям?

– Концентрація землі 210 тисяч гектарів в одних руках – це загроза. В усьому цивілізованому світі, до якого ми рухаємось, пріоритет надається сімейним фермерським господарствам, є чітке державне регулювання. Приміром, узяти Угорщину, то там концентрація землі така: якщо ти фермер, тобі надають право купити 300 га землі, якщо ти не фермер, а просто громадянин, то можеш придбати лише до 1 га землі, бо ти не займаєшся сільськогосподарською діяльністю. Чітко регулюється, що ти повинен купити землю, займатись нею, терміни різні – 10-15 років тощо. У деяких країнах є й такі вимоги, що власник земельної ділянки повинен бути задіяний у виробничому процесі. Це все унеможливлює спекуляцію. А от в Україні нині якщо вийдуть на ринок гроші невідомого походження, скупиться земля і далі піде спекуляція щодо неї. Я вбачаю правильним: якщо ти береш ділянку, то живи в цій місцевості і працюй на цій землі.

Які зауваження та правки внесли депутати Полтавської облради 

– Яким чином може проявлятись спекуляція?

– Спекуляція полягає у перепродажу, надаванні в оренду, а якщо такі обсяги, як указані в законопроєкті, то кілька сімей скуплять всю землю і нестимуть загрозу не лише продовольчій безпеці, а й національній. Вони будуть повністю диктувати й політику. Тому давайте повернемось до основних принципів, закладених у програмі Президента:
– деолігархізація;
– боротьба з корупцією;
– визначення на референдумах всіх основних проблем у державі, серед них – ринку землі.

Тож хочу зауважити, що ми не виступаємо категорично проти ринку землі, але ми у тих правках, які прийняла Полтавська обласна рада, врахували: поетапність (на першому етапі – на 5 років). Щоб на цей час депутати Верховної Ради дозволили купівлю землі лише трьом суб’єктам: держава, громада і фізичні особи. Обмеження площі – до 500 га. Другий момент – дискусії щодо юридичних осіб та іноземців. Пропонуємо провести референдум і поставити питання, чи мають право юридичні особи купувати в Україні землю? Бо юридичні особи – теж загроза. Як буде відбуватись реструктуризація підприємства і як буде контролюватись земля іноземними власниками, – велике питання. Як саме ставиться населення до придбання землі іноземцями? Ці всі питання мають пройти через референдум. Ми у своєму зверненні і в проекті правок до закону пишемо, що варто заборонити продавати земельні ділянки людям, які офіційно не можуть підтвердити свої доходи, адже через землю можуть відмиватись кошти. Тобто ці моменти ми напрацьовували з фермерами і старались додати їх. Звичайно, що вони не всі, правок має бути більше. Але це ми давали ті основні, якщо Верховна Рада України прийме цей законопроєкт у другому читанні, то щоб ці червоні лінії народні депутати врахували. Якщо ні, то ми будемо діяти, аби цей законопроєкт не був прийнятий у цілому.

– Якщо приймуть, враховуючи поправки, то якою, на Вашу думку, може бути вартість української землі?


– За розрахунками ННЦ «Інститут аграрної економіки», ціна залежатиме від якості землі, але це сума від 1,5 до 2 тисяч доларів за гектар. 

– Як щодо ринку землі в інших країнах? Деякі Ви вже називали. Тож як там вдалось запровадити ринок?

– – У всіх європейських країнах є ринок землі, однак він не вільний і регулюється державою. Чому? Як говорив ще класик Карл Маркс, земля – це особливий товар, невідновний, тож до нього і ставлення має бути особливе. І в кожній країні вартість землі різна. Це залежить від того, скільки держава має земель сільськогосподарського призначення. Є країни, де ця кількість складає 15%, в Україні ж вона сягає 72%.

Читайте також: закон про ринок землі підтримали в першому читанні: як голосували нардепи від Полтавщини.

«Вже були власниками заводів, а лишились без грошей і роботи»

– Що кажуть селяни? Ви з ними спілкуєтесь весь час, дехто хотів би продати пай, приміром, бо є потреба, і не чекати тих виплат раз на рік.

– Скажімо так, люди стривожені. Старше коління, яке пережило голод і війну, дуже трепетно ставиться до землі, у літніх людей дуже особливе бачення. А молодше покоління, кому земля перейшла у спадок раз чи вдруге вже, воно лояльніше ставиться. Щоб сказати, що у селах глибоко вникають у ці питання, то по-різному. Головне – людей лякає обман, бо ми вже були фактично «власниками заводів», коли були приватизаційні сертифікати, ми залишились без підприємств, без грошей і без роботи. Приклад – Веселоподільський цукровий завод, який працював тривалий час у Семенівці. А потім у результаті приватизації власники побачили, що він не такий прибутковий,і люди, які продали потім свої акції, навіть передали контрольний пакет, залишились без роботи. Згодом і без заводу. Тому селян насторожує цей момент ще: вже були раз обмануті, аби не трапилось так із землею. Також курсова різниця важлива. Якщо загадати період приватизації, то сьогодні продавали один товар за цю ціну, а завтра вже й коробки сірників не купити за ці ж гроші. Схоже відбувається й зараз: ріст економіки, напевно, на рівні минулого року або й нижче, але відбувається падіння валюти. Про що це говорить? Заходять гроші, які фактично укріплюють нашу гривню. А завтра якщо запустити ринок землі, то не боїмося ми, що може долар підскочити 60 і вище і залишимось і без землі, і без грошей? Таких питань немало, вони не можуть не бентежити. З іншого боку – ми бідна країна, і ті потреби, які людям потрібно – медицина, освіта, харчування – декларуються в Конституції безкоштовно, але за це доводиться платити кошти. Дітей вчити, онуків, лікуватись, поїсти нормально й одягнутись – у людей на це не вистачає коштів, але в них є паї. Є такі, хто мають і по 4 – 5 паїв, у них є бажання один чи два продати й отримати гроші на необхідне. Тож людина повинна реалізувати своє право на продаж землі – це однозначно. А от вимоги до покупців – тут ми повинні чітко обмежувати й регулювати.

Сесія обласної ради, 29 листопада

– А як ставитесь до дій депутатки Ірини Степаненко та кількох колег із її оточення, котрі блокували роботу депутатів обласної ради у п’ятницю?

– Я завжди за конструктивну роботу. І ці правки, які внесені в законопроєкт, я хотів озвучити з трибуни, пройтись по кожному й аргументувати, почути думку депутатів, а тим паче в залі були фермери з різних районів – і голови асоціацій, і прості виробники, які фактично тримають сьогодні й соціальну сферу на селі, і дають левову частку робочих місць – я з ними багато спілкувався, але не завадило б послухати їх у сесійній залі, бо разом ми напрацьовували ці правки. От у такій конструктивній роботі ми б обговорили. Можливо, цих би правок було б більше, але цієї можливості фактично не було надано. Це не парламентаризм, це інакше можна назвати. У кожного депутата є змога використати свій голос шляхом голосування за те чи інше питання. А таку поведінку мені важко пояснити, тим паче ця поведінка стосувалась саме такого важливого для всієї країни питання, яке фактично сколихнуло всю країну після прийняття в першому читанні – ринку землі в Україні. Хотілося б, щоб ми були єдині в цьому питанні, конструктивні і мудрі.

Володимир Куцовол

До теми:

Скандальна депутатка Ірина Степаненко намагалася зірвати голосування Полтавської обласної ради проти форсованого продажу землі

Після відкриття ринку землі гектар на Полтавщині може коштувати від 2,5 тисячі доларів, – начальник управління Держгеокадастру

2 грудня 2019

Автор: Ніна Король

Інтерв'ю 02 грудня, 12:15

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь
Вибір редакції