Вчора
Лілія Гриневич у Полтаві розповіла про результати моніторингового дослідження в початковій школі та анонсувала підвищення зарплати працівникам освіти
08 липня 2019, 17:30 0
Цими вихідними на Полтавщині з робочим візитом перебувала міністрка освіти й науки Лілія Гриневич. У Полтавському національному університеті імені В. Г. Короленка вона розповіла про впровадження концепції «Нова українська школа», а також відвідала цього дня Розсошенську гімназію та Решетилівський професійний ліцей.
Пані Гриневич поділилася з присутніми результатами моніторингового дослідження, яке проводили в молодшій школі з дітьми четвертих класів.
Нині аналізують результати навчання школярів, які отримують знання за новим державним стандартом, щоб потім порівняти результати.
Втім завдяки дослідженню вдалося виокремити ще деякі нюанси, на які варто звертати увагу, упроваджуючи реформу середньої освіти.
– Ми отримали дані, що діти, які навчаються в маленьких школах, де менше ніж 16 учнів у класі, отримали значно гірші результати з математичної та читацької грамотності, ніж школярі, які здобувають освіту в класах, де більше дітей, – каже міністрка освіти й науки.
Це парадоксальний результат, адже таким школярам мали б приділяти більше уваги, але кваліфікація вчителів цих навчальних закладів не дозволяє досягнути вищих результатів.
Окрім того, кращі оцінки з читання отримали діти, яким задавали менше читати. А тому, хто отримував більші обсяги домашніх завдань, читати виявилося складніше.
– Це приводить нас до ще одного важливого висновку, що ми маємо мотивувати дітей до навчання, давати адекватне їхньому віку навантаження, бо якщо виконання домашнього завдання забирає дуже багато часу, діти знеохочуються до навчання й мають ще гірші результати, – каже пані Гриневич.
Дослідження засвідчило й позитивний вплив позашкільної освіти на результати навчання. Діти, які відвідують гуртки, мають кращі результати, ніж учні, яких не долучають до різних секцій.
На думку міністрки освіти й науки, органи місцевого самоврядування мають подбати про те, щоб заклади позашкільної освіти функціонували на місцях належним чином.
Пані Гриневич пояснила також, за яким критеріями визначають опорні школи в Україні.
– Ми дали критерії, які треба брати до уваги, обираючи опорну школу. Насамперед це зручність підвезення дітей з різних населених пунктів. Ще один аспект – рівень кваліфікації педагогічного колективу й готовність самого приміщення школи та її обладнання, – зазначила Лілія Михайлівна.
Нині всі державні субвенції спрямовують на опорні школи.
– Якщо дитина мусить діставатися до школи, то в цьому закладі має бути якась додана цінність. Ця школа має бути кращою, ніж та, у якій раніше навчався школяр. Тому всі інвестиції наших субвенцій першочергово мають стосуватися опорних шкіл, – каже міністрка.
Окрім того, реформа передбачає, що з часом трирічна старша профільна школа відокремиться. Деякі органи місцевого самоврядування, зокрема й Кременчук на Полтавщині, уже вирішили створювати профільні школи.
– У Кременчуці цей підхід реалізували для того, щоб у межах однієї школи діти мали можливість обирати профіль. Бо якщо є лише один клас на паралелі, 10-й, то немає профільності взагалі. Усі вивчають 22 предмети, і жодного поглиблення немає. Звичайно, впроваджуючи таку реформу, треба передбачати одну річ: що людям доводиться доїжджати до цієї школи, тому такий крок можна аргументувати лише в одному випадку: якщо в цій школі дитина отримає кращу якість освіти, – резюмує пані Гриневич.
В Україні протягом п’яти-шести років планують сформувати мережу академічних і професійних ліцеїв.
У межах освітньої реформи також розпочали оновлення стандартів професійно-технічної освіти разом з роботодавцями, щоб випускники ПТУ відразу після навчання могли вийти на сучасний ринок праці. Але тут є одна перешкода близько 60% обладнання абсолютно зношене.
– Ми розпочали розбудовувати мережу навчально-практичних центрів зі сучасним обладнанням. Для цього обираємо професійно-технічні заклади з найкращим викладацьким потенціалом, де ставимо за гостродефіцитними професіями нове сучасне обладнання. Для цього вже вклали 250 мільйонів гривень, і в країні до кінця року буде 150 таких навчально-практичних центрів. На Полтавщині п’ять таких закладів створили за кошти державного бюджету, три відкрили з роботодавцями, – розповіла міністрка освіти й науки.
Нині в Україні лише 20% випускників здобувають професійно-технічну освіту, а потреба на ринку праці саме в робочих спеціальностях.
До слова, нещодавно стартував новий проект міністерства освіти й науки України з Європейським Союзом, який передбачає 58 мільйонів євро інвестицій в українську професійно-технічну освіту. Зокрема, кошти мають виділити на оновлення стандартів професій, підвищення кваліфікації викладачів та придбання сучасного обладнання.
Пані Гриневич анонсувала чергове підвищення зарплатні для працівників освітньої галузі.
– Ми зараз готуємо реформу оплати праці педагогічних працівників. Ідеться не лише про вчителів, а й про вихователів дошкільних закладів, майстрів виробничого навчання. Нині великий дисбаланс в оплаті праці. Молодий учитель заробляє вдвічі менше за ту саму працю, ніж досвідчений вчитель. Наша реформа має вирівняти цей дисбаланс. Для тих, хто має високу зарплату, вона зросте на 10%. А в низькооплачуваних категорій зарплатня зросте на 60%. Таким чином ми зможемо втримати молодого вчителя в школі, який не має стажу та надбавок за категорії, і як наслідок ми його втрачаємо.
Реформа складна й потребує інвестицій – близько 20 мільярдів гривень. Очікують, що ініціативу можуть внести на розгляд разом з бюджетним законодавством.
– Освітня реформа є і, попри різне прочитання місцевих органів самоврядування, вона відбувається, її позитивно сприйняло суспільство. Але в неї потрібно інвестувати. За ці два роки в шкільну інфраструктуру ми інвестували 7 мільярдів гривень. Ці кошти пішли й на «Нову українську школу», й на автобуси та інші субвенції, – каже міністрка освіти й науки. Так само ми підвищували заробітну плату вчителям. Тому багато залежить від того, як поводитиметься нова влада, чи триматиме вона в пріоритеті нову систему освіти й чи інвестуватиме в неї.
За словами Лілії Гриневич, освітня реформа – результат праці великої кількості людей, і цю ініціативу потрібно захищати.
– Є дуже докладний план імплементації. Ми зараз співпрацюємо зі Світовим банком, щоб пришвидшити цю реформу й узяти тривалі дешеві кредити, щоб швидше інвестувати, тож має зберегтися ця політична пріоритетність. Саме тому я йду на вибори з «Українською стратегією» Гройсмана, бо він Прем’єр, який не на словах, а реально підтримав реформу, – зазначила очільниця Міністерства освіти й науки України.
Лілія Михайлівна сподівається, що суспільство підтримає ініціативу «Нової української школи» й не допустить зупинення впровадження цієї ініціативи.
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь