Cьогодні
Завод спотикання – чи буде під Полтавою сміттєпереробний комплекс: люди проти, експерти кажуть про сміттєвий колапс
17 січня 2020, 16:43 0
Мешканці Щербанівської об’єднаної територіальної громади виступили проти будівництва сміттєпереробного підприємства на своїй території.
Свою позицію люди висловили під час круглого столу, що днями відбувся в приміщенні Щербанівського будинку культури. На зібрання, ініційоване сільським головою Ігорем Проциком, прийшло близько 200 жителів ОТГ.
Максим Брехнич, депутат Щербанівської сільської ради, підготував колективне звернення до голови Полтавської облради, голови ОДА, голови Щербанівської сільради, яке підписало 110 жителів. У ньому висловлюють стурбованість ситуацією щодо можливого будівництва заводу на їхній території, пишуть, що на сьогодні інформації щодо об’єкту можливого будівництва, наслідків впливу його роботи на навколишнє середовище та санітарно-епідеміологічні показники громаді невідомі.
– Громаду схвилювало, що перед новим роком на останньому засіданні сесії обласної ради була спроба винести на голосування зміни до Схеми планування області у частині розміщення сміттєпереробного заводу на території Щербанівської сільської ради. У нас же не було ні обговорення, ні громадських слухань, ні рішення місцевої ради з цього приводу, – каже Максим Брехнич.
На думку Максима Брехнича розташовувати завод у Щербанівській громаді не логічно через високу щільність населення.
На круглому столі Ігор Процик запевнив громаду, що заводу на території Щербанівської ОТГ не буде. Нагадаємо, незадовго до цього, 3 січня, на нараді під керівництвом першого заступника голови Полтавської ОДА Дмитра Луніна, Ігор Процик запевняв, що їхня громада не буде проти заводу закритого типу, але стовідсотково не допустить появи полігону чи сміттєзвалища.
– Питання розгляду ділянки на території Щербанівської ОТГ, за межами населених пунктів було піднято навесні 2019 року, на нараді у першого заступника голови облдержадміністрації, Олега Євгеновича Пругла. Голова Щербанівської сільської ради Ігор Степанович Процик запропонував розглянути таку можливість і запевнив, що підготує громаду до цього кроку. Нами була запропонована допомога в підготовці розгляду питання. Зупинились на підготовці нами короткої інформаційної презентації про роботу подібних підприємств у країнах ЄС, що і було зроблено, – каже Ірина Особік, заступниця директора департаменту будівництва містобудування і архітектури та ЖКГ облдержадміністрації, головний архітектор області.
На думку Анатолія Вертелецького, депутата Щербанівської сільської ради, головна проблема у ситуації, що виникла, полягає у відсутності комунікацій між головою та депутатами й громадою:
– Нас, як депутатів, збентежило те, що ми не володіємо жодною інформацією щодо імовірного будівництва заводу в Щербанівській ОТГ.
Нині ж голова громади запевнив людей, що проти будівництва такого заводу:
– Як мешканець села Розсошенці, я проти сміттєзвалища та будівництва сміттєпереробного заводу. Як сільський голова, інформую, що будь-які питання, які приймаються та підписуються сільським головою – це результат рішення сесій. Жодних містобудівних документів сільській раді не надавалося, тому те, що щось приймається – це неправда. Ініціатором та замовником згідно чинного законодавства виступає замовник – це місто Полтава. На даний час у нас є Макухівка, де свого часу виділялася земля під будівництво заводу, нехай місто Полтава й вирішує це.
Також Ігор Процик на доказ своїх слів надав лист виконавчого комітету Щербанівської сільської ради направлений Департаменту будівництва, містобудування і архітектури та житлово-комунального господарства полтавської ОДА датований 17 грудням минулого року. У ньому йдеться:
– На Ваш лист № 02.3-07/5854 від 17.12.2019 року щодо перспективи розміщення підприємства переробної промисловості з утилізації та рециклювання органічних, твердих побутових та промислових відходів за межами населених пунктів на території Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, повідомляємо наступне.
Враховуючи специфіку даного об’єкту, рішення щодо даного будівництва Щербанівською сільською радою буде прийматися за результатами проведення громадських обговорень після розробки відповідної містобудівної документації. Також, просимо надати для розгляду до виконкому Щербанівської сільської ради попередній проект такого підприємства з його техніко-економічними показниками.
До слова, на сесію Щербанівської сільської ради не виносилося жодного разу питання створення заводу.
Із чого все починалося
Щербанівська ОТГ – один із варіантів у Полтавському районі, який розглядають в ОДА для будівництва сміттєпереробного заводу. У рамках Стратегії поводження з твердими побутовими відходами на Полтавщині область поділена на 5 субрегіонів: Полтавський, Пирятинський, Кременчуцький, Хорольський і Котелевський. У Полтавському субрегіоні також розглядають й інші території, зокрема Терешківську ОТГ та Ковалівську сільську раду.
Чому сміттєпереробне підприємство має бути розташованим біля міста та які вимоги до його створення
Тож, що це буде за підприємство та чому воно має бути розташоване неподалік міста.
Передбачається, що комплекс буде працювати за технологією механіко-біологічної переробки. Поняття «механічна переробка» означає відсортовування відходів за допомогою спеціального автоматизованого обладнання, а також частково деякі процеси проводитимуться вручну. Цей етап важливий для того, щоб розділити вторинну сировину (скло, метали, полімери, макулатура, тетрапак), з якої згодом формуватимуть товарні партії та відправлятимуть на переробні підприємства. А органічні відходи компостуватимуть. Механіко-біологічна переробка дозволить якісно відділяти відходи, які можна переробити знову.
– Сьогодні в Україні не існує жодного сміттєпереробного комплексу механіко-біологічного типу, де будуть відсортовувати та компостувати сміття різних видів, в тому числі листя, дрібні гілки, харчові відходи тощо. Планують такі заводи побудувати у Львові, Бахмуті, Житомирі. Найближче до будівництва – Львів. Наразі там уже півтора року триває тендерна процедура, яка повинна завершитися в найближчі місяці. Після цього укладається договір і протягом двох років комплекс мають збудувати, – говорить Микола Рябика, голова Мережі українських сортувальних ініціатив.
Вимоги до заводу
Згідно з державно-будівельними нормами завод можна будувати на земельній ділянці будь-якої форми власності. Також передбачено наступні вимоги:
– мінімум 15 кілометрів до злітно-посадкових смуг аеропорту;
– не більше 30 кілометрів від точки крайнього збору сміття до заводу;
– мінімум 3 кілометри до відкритих водойм, які використовуються для побутових цілей або масових місць відпочинку. Цю межу можна знижувати, подаючи проєктно-кошторисну документацію на розгляд Інституту громадського здоров’я імені О. М. Марзєєва НАМН України ;
– мінімум 500 метрів до житлових будинків;
– не менше 1 кілометру до межі міста.
Проєктно-кошторисна документація на будівництво заводу не розроблена, оскільки вона вартісна. Для початку треба визначити територію, форму власності, а потім замовляти проєкт та вносити зміни до містобудівної документації.
Наразі не можливо сказати і яку форму власності матиме майбутній завод – чи це буде підприємство обласного підпорядкування чи спільної форми власності: область-місто-ОТГ, чи це буде міська власність – вирішується подальшими перемовинами.
Суть проблеми
– Безумовно, у Полтавському субрегіоні найбільший поставник сировини для сміттєпереробного заводу – це місто Полтава. Це більше 500 тис кубометрів сміття на рік (за даними аналізу щодо поводження з ТПВ в Полтавській області). За умови до наповнення субрегіону ми виходимо до близько 900 тис метрів кубічних сміття на рік, – розповідає Ірина Особік. – Саме тому ми й розглядаємо найближчі території до Полтави, бо все інше буде не рентабельно.
Ідеальним місцем для будівництва такого заводу було село Кашубівка, що входить до складу Терешківської ОТГ.
– Це 72 гектари землі державної форми власності (належить Полтавському обласному управлінню лісового та мисливського господарства – прим. авт.), де знаходиться лісорозсадник. Навіть була попередня домовленість з Держлісгоспом, який готовий був передати цю ділянку землі майбутньому власнику підприємства. Витримані всі норми, але на громадських слуханнях людей збурили, їм подали інформацію в некоректний спосіб, залякуючи, що це буде Макухівка-2 і вони проголосували категорично проти будівництва заводу у своїй ОТГ, – говорить Ірина Особік.
Ірина Особік, фото – зі сторінки в соцмережі
За словами Ірини Особік, розглядалися всі території, які є навколо міста. Але території, які знаходяться на північ від траси М-03Київ-Харків, потребують додаткових і, до речі не малих, затрат.
– Наприклад, чому не Затурино? Але там треба будувати об’їзну дорогу, бо туди в нас тільки одна автотраса через вулицю Сакко. Якщо ми її завантажимо машинами для постачання туди сміття, ми розуміємо, що там буде. Крім того там два залізничних переїзди та курсують швидкісні потяги, – говорить Ірина Станіславівна. – Чому не Супрунівський промвузол? Тому що там також не витримуються норми, наприклад, немає 1 кілометру до межі міста.
Не підходить для цих цілей і село Макухівка Ковалівської сільської ради, де знаходиться сміттєзвалище, оскільки там недостатньо території для спорудження такого об’єкту. Будівлі заводу – це 4 гектари, інфраструктура біля нього (зелені насадження, дороги тощо) – це ще понад 10 гектар. Тому площа для такого підприємства повинна бути від 14 до 20 гектарів.
Теоретично підприємство можна було б розташувати на іншій території Ковалівської сільської ради уздовж траси Київ-Харків-Довжанський, але по-перше там землі сільськогосподарського призначення з проектним використанням для містобудівних потреб, по-друге там розпайована земля.
Нині у Полтавській області 640 сміттєзвалищ.
– Ми «закопуємося» у смітті з катастрофічною швидкістю. Тож, коли люди кажуть, що завод – це викиди в атмосферу, то мені здається, що вони не розуміють, реального стану проблеми. Тому що по технології сміттєпереробного заводу сміття не спалюється відкрито у багатті. У камерах спалюється спочатку сміття, потім – відходи від спалювання, а потім – попіл. Згідно з Нормативами Європейського Союзу геометрія гарячої зони повинна забезпечити перебування газів у зоні з температурою не нижче 850 °С протягом не менше 2 с («Правило 2 секунд»), при концентрації кисню не менше 6 %. Окрім цього на заводах, які прийняті як аналог, для забезпечення норм гранично допустимих викидів реалізується двостадійне очищення газів, що відходять. Ось такі технічні вимоги до процесів. Тобто там декілька етапів спалювання і на виході маємо не більше 4-6% від того, що закинули в камери згоряння , – переконує Особік.
Вартість заводу – від 40 до 106 мільйонів євро. Чим вища ступінь переробки та чим менший неутилізований відсоток сміття, тим вища ціна підприємства. Гроші для будівництва заводу під Полтавою ОДА планує позичати в Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР).
– Боротись треба за безвідходне підприємство (4-6%) рештки якого плануються до подальшого використання в якості підсипки під дорожнє покриття, або, якщо ці рештки не відповідатимуть допускам СЕС, – складування на території цього підприємства. Для цього готується спеціальна територія. І треба пам’ятати, що ці рештки, це – попіл, а не сміття , – переконана Ірина Особік.
Для прикладу, вартість заводу у Львові попередньо оцінюють у 23 млн євро, за даними порталу tvoemisto.tv. Ці гроші також позичають в ЄБРР.
Останнє слово – за громадою
– Хто б не поширював які чутки – ми не маємо права задекларувавши завод, будувати сміттєзвалище. Ми проєктуємо те, що відповідає всім чинним нормам. Можуть сказати, ви запропонуєте одне, а побудуєте інше. Не сперечаюся, але для цього є громадський контроль та контроль ЄБРР. Можна спільно контролювати всі етапи: проєктування, будівництва, експлуатації. Але громада повинна зрозуміти, що проблема зі сміттям нікуди не дівається і Макухівка на сьогодні на 140% переповнена. Це аварійне сміттєзвалище з 2004 року, – підкреслила Ірина Особік.
На сьогодні останнє слово щодо спорудження сміттєпереробного підприємства на конкретній території – за громадою. Адже все вирішується на громадських слуханнях. Як показує поки що невдала практика, єдиний вихід із ситуації – вести системну просвітницьку роботу з громадянами.
– У Львові на таку роботу з людьми пішло два роки. Але й зараз не все так однозначно, й досі є активісти, котрі виступають проти будівництва заводу, – зазначив Святослав Євтушенко, директор Львівського комунального підприємства «Зелене місто».
До теми: Полтавська влада хоче закупити сортувальну лінію для сміття: де вона буде встановлена
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь