Дев’ять речей, які в Україні кращі, ніж у Польщі – погляд полтавки

1. >
2. Суспільство >
3. Дев’ять речей, які в Україні кращі, ніж у Польщі – погляд полтавки

Полтавка Надія Руденко нині живе в Польщі, нещодавно побувала в рідній Полтаві. Їй є що сказати тим, хто говорить, що в країнах Європи все краще, ніж в Україні. Вона склала власний список на основі спостережень, розповідей поляків та поінформованості у різних сферах з газет, телебачення –  що ж в Україні ліпше, ніж у сусідній державі  

– Неочікувано, але так. Про те, що у Речі Посполитій набагато вищий за український рівень ВВП, рівень зарплат та пенсій при ідентичних цінах на споживчі товари, розвинена інфраструктура та кращі інші показники – знають усі. Про це говорять або з екранів телевізорів чи інші ЗМІ, або ж розповідають сусіди/родичі/знайомі, які вже встигли побувати у Польщі на заробітках.
За оцінками польських урядовців, нині на території країни мешкає і трудиться близько 2 млн українців (наші міністри цифру зменшують майже удвічі). Не оминула еміграція і мою родину. На своїй сторінці я теж часто розповідаю про те, що мене вразило у Польщі, але от тепер – справедливості заради – хочу написати про речі, які, на мій скромний погляд, в Україні кращі.
Я вирішила скласти список того, що мене у Польщі не влаштовує, і розмістити ці пункти в порядку зростання – від дрібниць до глобальних речей, – розповідає Надія, журналістка з Полтави.

1. Гречка.
Вірте чи ні, але знайти в Польщі смачну гречку майже неможливо. Її в основному пакують у такі пакетики, в яких треба варити, і від того вона робиться сухою та розсипчастою – і кілограм масла не поможе. Пакети пробувала розпаковувати і варити звичним способом, з морквою-цибулею і маслом – все одно гречка виходить така, хоч собаці давай. Навіть не запакована у пакети польська гречана крупа не смакує мені так, як наша українська.
П.С. Коли вперше мені про несмачну гречку розповіли колеги, я теж не повірила.

2. Світлофори.
Можете сміятися, але я вже не на жарт дратуюся, коли подорожую містом (живу у Кракові) і наближаюся до пішохідного переходу. Польща, як і більшість європейських країн, намагається «не заганяти пішохода під землю», тому підземних переходів тут практично немає. На великих і завантажених розв’язках можна стояти на світлофорі навіть 3-4 хвилини, спостерігаючи, як їде з-під носа твій пунктуальний трамвай чи автобус. Причому таймерів, які хоча б частково полегшили страждання, звільнивши від нудьги невідомості, теж немає.

3. Реклама.
Агресивної чи недоречної зовнішньої реклами я не бачила. Але знаєте, скільки хвилин йшла реклама у кінотеатрі, який ми нещодавно відвідали вперше? 25 хвилин. Двадцять п’ять. При тому, що ще й фільм тривав 2 год 45 хвилин, то кінцівка мене вже навіть не цікавила.
А щоб подивитися якусь польську передачу в інеті, мусиш теж переглянути рекламний блок бл 5 хвилин, і окрім того, передача буде перериватися на невеликі рекламні вставки. Хитрощі з програмками типу АдБлок «не канають» – потрібне відео просто не запуститься.

4. Послуги салонів краси. 
Вони дуже дорогі. Навіть враховуючи те, що зарплати тут вищі, все одно набагато менше жінок/дівчат може дозволити собі манікюр, гарну стрижку, фарбування, «салонні» брови і т. ін. Переважно прекрасні представниці виглядають у Польщі простіше, ніж українки. Можливо, це пов’язано з тим, що тут немає такого «культу краси».

Манікюр обійдеться приблизно у 70 злотих ( бл.500 гривень, у Полтаві – 100-200 грн), стрижка з фарбуванням – 120 злотих (840), у Полтаві подібна  – приблизно 350. 

Нагадаємо, полтавка зазначила, що жоден поляк менше 14 тис. у гривнях (2 тис. злотих) не отримує.

5. Проїзд у громадському транспорті.
Незважаючи на те, що рівень надання транспортних послуг у Польщі практично геніальний, я все одно вважаю, що вартість проїзду зависока. Наприклад, 20-хвилинний квиток у Кракові коштує близько 20 грн на наші гроші, 40-хвилинний – 27 грн. Постійного жителя виручає проїзний квиток, який коштує бл. 630 гривень на місяць. Але українському туристу проїзд по місту відчутно вдарить по кишені.

6. Кауція за житло.
Мається на увазі грошова застава при оренді квартири. В Україні це ще не так поширено, та й крім того, з багатьма орендодавцями можна домовитися і уникнути застави. У Польщі ж, щоб зняти житло, треба відразу готувати подвійну суму – за місяць проживання та кауцію в такому ж розмірі.

7. Повітря.
Не знаю, як так могло статися, що гарно розвинена європейська країна в зимову пору року потопає в смогові – димово-пиловій завісі з запахом гару та мазуту. Екологи кажуть, що причина – старі печі, якими користуються поляки, люди ж вважають, що винні промислові об’єкти. Але факт є фактом, що у Польщі повітря вважається одним з найбрудніших у Європі.

8. Дівчата/хлопці.
Це найбільш суб’єктивний пункт, але я вважаю, що хлопці у Польщі не такі ґречні по відношенню до дівчат, як в Україні (хоча в цілому дуже виховані). Тут важче зловити когось на сексизмі – з дівчатами так же вітаються за руку, як і з представниками чоловічої статі, але й на звільнене в транспорті місце теж можеш не розраховувати, і тягти валізу будеш, аж луснеш – поки сама не попросиш, щоб тобі допомогли.

9. Щирість.
Проживши у Польщі майже 4 місяці, я тільки з часом роздивилася, що поляки люблять носити маски (не тільки антисмогові). Усі ми добре знаємо славнозвісні натягнуті «американські посмішки», а от про те, що маски вихованості носять і європейці, говориться не так часто. Саме тому це стало для мене несподіванкою. З першого погляду поляки здаються дуже гарними, милими та відкритими людьми, але це все правила гарного тону. На справжню відкритість, щирість, реальну допомогу чи сприяння (якщо це не ваш добрий знайомий чи родич) розраховувати не поспішайте, навіть якщо здається, що людина без мила в душу лізе.

– Але найгірше те, що тебе сприймають за тими ж мірками, – каже Надія.

До теми: полтавка порівняла ціна на продукти в Україні та Польщі

Автор: Ніна Король