«Ми не говоримо про гендер – говоримо про справедливість»: «Коло» визнали найбільш гендерно чутливим виданням Полтавщини

1. >
2. Суспільство >
3. «Ми не говоримо про гендер – говоримо про справедливість»: «Коло» визнали найбільш гендерно чутливим виданням Полтавщини

Гендерний форум для регіональних медіа відбувся минулої п’ятниці, 13 липня, у Харкові. У з’їзді взяли участь журналісти з Харківської, Сумської, Дніпропетровської, Донецької та Луганської областей.

Організаторка форуму, координаторка Волинського прес-клубу Богдана Стельмах оприлюднила результати дослідження, які відбулися в межах проекту «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики».

У 22 областях України провели гендерний моніторинг журналістських матеріалів, зокрема визначили міру присутності експерток і героїнь у виданнях, а також частоту вживання фемінітивів в українських медіа. За результатами дослідження, найбільш гендерно чутливим ЗМІ Полтавщини стало видання «Коло».

Окрім цього, полтавських журналісток на форумі відзначили за участь у другому Конкурсі журналістських матеріалів на гендерну тематику та презентували Порадник з гендерної чутливості українських медіа.

До програми заходу входила екскурсія до єдиного у Східній Європі музею жіночої та гендерної історії.

– Ми не переписуємо історію, а просто додаємо ті сторінки, яких у ній немає, адже ідеї гендерної рівності просуваються у суспільстві повільно, отримують дуже великий опір, – каже директорка музею Тетяна Ісаєва.

Протягом екскурсії говорили, як формуються й руйнуються гендерні стереотипи, як просуваються ідеї гендерної рівності в суспільстві тощо.

Стереотипи засіли міцно в головах багатьох людей, починаючи з того, що жінка ще з часів первісного ладу виконувала роль берегині домашнього вогнища. Усе змінила війна, саме в цей час жінки довели, що можуть виконувати будь-яку чоловічу роботу в тилу. Попри це, і сьогодні гендерні упередження систематично відтворюють у навчальній літературі, починаючи з «Абетки», де чомусь лише дівчатка й мами зображені з каструлями.

Стереотипи, що неоплачувану хатню роботу має виконувати жінка, а чоловік може їй лише «допомагати», часто зустрічаємо і в медіа, говорить докторка соціологічних наук, гендерна дослідниця Олена Стрельник у своїй лекції «Слова, що мають значення»: як медіа можуть (не)відтворювати гендерні стереотипи». І зараз у ЗМІ ще можна знайти сексистські анекдоти про жінку за кермом чи заголовки на кшталт «Блондинка спричинила ДТП».

– Направду місія журналістів та журналісток дуже важлива. Допоки ми вживаємо в повсякденні фрази «жіноча логіка», «чоловіча дружба», доти світ буде таким, яким ми його маємо, тобто не дуже справедливим, – резюмує пані Олена.

Таких стереотипів у ЗМІ – безліч: як, наприклад, «бережіть чоловіків», бо всі знають, що середня тривалість життя чоловіків менша, ніж у жінок, але не беруть до уваги, що різниця в тривалості життя зумовлена саме зовнішніми обставинами (ДТП, смерть від алкоголізму, надзвичайні ситуації тощо).

Ще одне упередження – «сама винна», коли в журналістів, які пишуть про зґвалтування, відразу з’являються запитання щодо моральності самої жертви.

Наприкінці форуму зі своєю лекцією, що мала назву «10 міфів про фемінізм: чи справді такий страшний «чорт», як його малюють», виступила Настя Мельниченко, ініціаторка акції #яНеБоюсьСказати.

У своїй промові громадська активістка розвінчувала типові упередження на кшталт таких, що всі феміністки все життя борються проти чоловіків, руйнують сім’ю, а чоловіки-профеміністи – апріорі слабодухі за характером. Загалом основним посилом заходу було те, що фемінізм в Україні – це не рух проти чоловіків, а, швидше, ратування за справедливість. Зокрема, ще один спосіб наблизитися до міжнародних організацій, зокрема Ради Європи, які вже давно працюють над подоланням гендерних стереотипів, активно долучаючи до цього медіа.

Читайте також: Полтавська гонщиця – про гендерні стереотипи, ДТП і складнощі на віражах

Автор: Наталка Сіробаб