Знання про астму розширюють можливості: Сьогодні Всесвітній день боротьби з астмою

1. >
2. Здоров'я >
3. Знання про астму розширюють можливості: Сьогодні Всесвітній день боротьби з астмою

Всесвітній день боротьби з астмою (World Asthma Day) – щорічний захід, який проводиться в перший вівторок травня під егідою Глобальної ініціативи по боротьбі з астмою (Global Initiative for Asthma, GINA) за підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), що вперше був проведений у 1998 році, і з кожним роком стає однією з найважливіших подій, присвячених астмі. У Всесвітній день боротьби з астмою в країнах по всьому світу відбудуться сотні заходів з підвищення обізнаності в першу чергу пацієнтів, їх опікунів та лікарів.

Починаючи 1 березня для святкування Всесвітнього дня боротьби з астмою 7 травня 2024 року GINA обрала тему «Освіта про астму розширює можливості». GINA наголошує на необхідності надати людям з астмою відповідні знання, щоб керувати своєю хворобою та розпізнавати, коли потрібно звертатися за медичною допомогою. Медичні працівники в свою чергу мають підвищувати свою обізнаність щодо триваючої і зростаючої захворюваності та смертності від астми, яких можна уникнути, а також опублікованих даних щодо ефективного лікування астми, щоб вони могли надати надійну інформацію та оптимальне лікування для своїх пацієнтів.

Кафедра внутрішньої медицини №3 з фтизіатрією Полтавського державного медичного університету приєднується до Всесвітніх освітніх заходів для пацієнтів з бронхіальною астмою Полтавського регіону.

Ознаки бронхіальної астми

Бронхіальна астма — це захворювання, яке характеризується хронічним запаленням дихальних шляхів та наявністю респіраторних симптомів: постійне свистіння в грудях відчуття задишки, помітне відчуття стискання чи тиску в грудях, кашель. Ці симптоми можуть змінюватися за часом та інтенсивністю і поєднуються з варіабельною обструкцією дихальних шляхів. Іншими словами, ці симптоми спричинені періодичним звуженням бронхів.

На сьогодні бронхіальна астма – захворювання невиліковне, про що мають знати і розуміти пацієнти. Та нашою метою є донести, що бронхіальна астма – це не вирок!

Життя з астмою може бути повноцінним. Контроль за симптомами - головна мета лікування астми.

Якщо у пацієнта з бронхіальною астмою немає респіраторних симптомів, це означає, що захворювання контрольоване. Отже, головною метою сучасного лікування бронхіальної астми є досягнення відсутності респіраторних симптомів або їх мінімальної виразності.

Якщо запитати пацієнтів, які страждають бронхіальною астмою, чи вони контролюють своє захворювання то 80% без сумніву відповідатимуть "ТАК!", але якщо розібратися, про що вони говорять, виявиться, що у 45% з цих пацієнтів відсутній контроль над астмою, а 35% мають лише частковий контроль.

Під контролем перебігу бронхіальної астми ми маємо на увазі чотири основні ознаки:

• наявність денних симптомів бронхіальної астми частіше ніж 2 рази на тиждень
• наявність нічних симптомів бронхіальної астми
• потреба у додатковому застосуванні лікарських препаратів для лікування симптомів
• поява симптомів або необхідність додаткового застосування ліків при фізичному навантаженні

Зважаючи на цих 80% пацієнтів, виявляється, що у 45% з них є або денні, або нічні симптоми, або їм доводиться вдихати препарати при навантаженні.

Повний контроль за бронхіальною астмою тобто повний контроль за захворюванням — це коли: у вас денні симптоми виникають не частіше 1-2 разів на тиждень і не потребують додаткового застосування препарату для їх лікування, відсутні нічні пробудження через респіраторні симптоми, ви не маєте обмежень у активності через симптоми бронхіальної астми.

Частковий контроль за бронхіальною астмою астма стає частково контрольованою, якщо відповідь на один-два питання із представлених чотирьох позитивна.

Неконтрольований перебіг бронхіальної астми Якщо цих відповідей більше 2, то захворювання має неконтрольований перебіг.
Якщо респіраторні симптоми турбують більше 3 днів незважаючи на збільшення обсягу прийому лікарських засобів, то мова йде про загострення бронхіальної астми, яке потребує консультації та лікування лікарем.

Чому контроль за бронхіальною астмою так важливий? Тому, що загострення та неконтрольований перебіг знижують функцію легень. У пульмонологів є такий вислів: «Пацієнти згорають в полум'ї загострень». Якщо порівняти функцію легень із свічкою, то кожне загострення, запалюючи полум'я, зменшує розмір цієї свічки, поки не залишиться лише гарячий залишок.

Як контролювати захворювання?

1. Не рідше одного разу на рік проходьте огляди у свого сімейного лікаря навіть коли почуваєтеся добре і немає проблем з диханням. У разі загострення чи посилення симптомів звертайтеся негайно. Відвідавши лікаря, Ви маєте отримати письмовий план дій щодо астми, щоб ви чітко знали як діяти, коли ваша астма погіршується.
2. Переконайтеся, що ви знаєте, як користуватися своїм інгалятором правильно, і використовуйте його так часто, як рекомендує лікар. Інгалятор – це засіб доставки ліків в бронхи, який є основним в лікуванні бронхіальної астми і містить профілактичні препарати («контролери»), що захищають легені та запобігають нападам астми. Вони зменшують набряк і слиз у дихальних шляхах. Ці ліки є надзвичайно безпечними, оскільки при звичайних дозах лише дуже невеликі кількості всмоктуються з легень. Зазвичай їх поєднують в одному інгаляторі з препаратом для полегшення симптомів. Контрольні ліки маєте приймати згідно письмового плану отриманого у лікаря. Наголошуємо, що за сучасними рекомендаціями широковідомий та часто використовуваний нашими пацієнтами сальбутамол не є засобом для лікування чи контролю астми, а лише засіб для невідкладної допомоги і не приймається без контролюючих ліків.
3. Мінімізуйте вплив так званих тригерів — це фактори, які можуть провокувати появу симптомів, загострення захворювання. Найчастіше тригерами виступають інфекції (частіше вірусні), алергени, аерополютанти (вихлопні гази, озон, дим, продукти горіння тощо), метеорологічні фактори, прийом деяких лікарських речовин (β-блокатори, нестероїдні протизапальні засоби). В силу пацієнта врегулювати харчування, виключивши харчові алергени, створити умови вдома, які зменшують контакт з пилом, обговорити з лікарем можливість проведення АСІТ (алерген-специфічна імунотерапія), профілактувати ГРВІ, включаючи вакцинації. І звичайно, пацієнт з бронхіальною астмою і куріння – речі несумісні.

Для оцінки контролю за захворюванням пацієнти повинні використовувати вдома невеликий прилад – пікфлуометр. Це пристрій, за допомогою якого оцінюють пікову (максимальну) швидкість видиху та її зміну протягом доби. Прилад має вигляд трубки зі шкалою, використовується пацієнтом самостійно вдома вранці (до прийому ліків) і ввечері перед сном. Під час використання потрібно максимально глибоко вдихнути, обхопити мундштук губами і максимально видихнути як можна швидше, не закриваючи отвору мундштука язиком. Тест проводять тричі і записують найкращий результат в щоденнику. Пацієнт робить це вранці і ввечері протягом 14 днів. При оцінці записів лікар звертає увагу на добові коливання пікової швидкості видиху, і якщо вона більше 20% на добу, то контроль за захворюванням не досягнуто і це вказівка на коригування лікування. Якщо ви виконуєте пікфлоуметрію і бачите, що коливання пікової швидкості видиху більше 20% на добу, це привід відвідати лікаря.
Запорукою успішного лікування бронхіальної астми є дисципліноване дотримання всіх рекомендацій, призначень лікаря, самоконтроль, освіта та самоосвіта.

Полтавський державний медичний універсиитет
Кафедра внутрішньої медицини № 3 з фтизіатрією
Яніна Авраменко, Оксана Бєлан, Анна Лавренко.

• #новини Полтавщини
• #УМСА