ДІАГНОЗ ДЛЯ МЕДРЕФОРМИ. Як полтавці бачать і відчувають на собі медичну реформу: результати опитування

Реклама
25 червня, 10:00   0
Реформа торкнулась і екстреної допомоги

Медична реформа в Україні у розпалі, незабаром (із 1 липня) заклади первинної ланки почнуть отримувати фінансування вже по-новому. Пацієнти підписують декларації з лікарями, Полтавщина серед лідерів за впровадженням новацій у медичній сфері. Що знають про медичну реформу полтавці та як її відчувають на собі, обговорювали під час круглого столу у громадській організації «Центр громадського моніторингу «Погляд».
У травні фахівці ГО «Погляд» шляхом анкетування опитали 500 респондентів, віком від 45 до 70 років.


Для дискусії запросили фахівців від медицини. Також прийшли поділитись досвідом і почути інших містяни різного віку та сфер діяльності.

– В Україні триває медична реформа, яка, без сумніву, стосується кожного українця, а тому на сьогодні є одним із головних перетворень, запроваджених у державі, – розповідає Олександр Залужний, керівник ГО «Центр громадського моніторингу «Погляд». – З’ясувалося, що переважна більшість пацієнтів Полтави знають, що в Україні відбувається медична реформа. На думку респондентів, майже всі ліки пацієнти стаціонару змушені купувати за власні кошти (майже 92% сказали про це). Така ситуація призводить до самолікування, бо люди просто не мають коштів на вартісні ліки. Також у людей відсутні надійні джерела інформації про них. Багато полтавців вважають, що основним завданням держави має бути фінансовий захист пацієнтів. І нова модель фінансування, передбачена медичною реформою, передусім повинна сприяти спрямуванню коштів на відновлення та збереження здоров’я конкретної людини
Пацієнти відзначали також, що забезпечення ліками та оснащення медичною апаратурою державних закладів охорони здоров’я Полтави зараз поки що недостатнє. Полтавці також поділилися, що виважено й усвідомлено обирають лікаря для підписання з ним декларації. Передусім враховують довіру до лікаря, його професіоналізм, досвід роботи, популярність серед пацієнтів.
Люди не вірять, що якість медичної допомоги кардинально зміниться.
Зменшення ж витрат внаслідок медичної реформи пацієнти здебільшого не очікують.
До слова, у залі з кількох десятків осіб, які прийшли на захід, лише кілька людей наразі підписали декларації.
Одна з них, пані Ольга, поділилась, що обрала лікарку за територіальним принципом – аби ближче було ходити і їздити до сімейного. З цих же міркувань обрала також педіатра дитині.
– Та про всяк випадок як альтернативу я завжди маю під рукою телефони тих лікарів, які зможуть надати допомогу у вихідні (приватних клінік), оскільки сімейний лікар та педіатр не ходять нині додому та й на вихідних якщо не «швидка допомога», то хто порятує, – розповіла Ольга Мироненко.
Однак, підписавши декларацію, жінка сподівається, як і багато полтавців та й українців загалом, звертатись до лікарів дуже рідко.
Більшість респондентів переконані, що в Україні має бути запроваджено загальнообов’язкове медичне страхування.

ЛІКУЙ ТАК, АЛЕ НЕВІДОМО, ЯК


Юрій Безрядин, заступник головного лікаря Центру екстреної медичної допомоги (служба «103») розповів присутнім, як бачать реформу медпрацівники та як вона торкнулась саме їхньої служби.

За словами Юрія Олександровича, лікарі нерідко самі не зовсім орієнтуються, як же насправді втілюватиметься реформа, не знають нюансів. Не виняток і їхня служба, яку в народі називають «швидкою допомогою».
Юрій Безрядин розповів, що медична система Семашко, яка досі діяла у нас іще з радянських часів, має багато позитиву для пацієнтів, кращі її традиції були запозичені за кордон, нині вона ніби перестала діяти в Україні, а нова ще не запрацювала на повну.
Також фахівець згадав, як був у Німеччині і чув від німців такі ж нарікання, як від українців, хіба на дороги вони не скаржились.
– Якщо ми вважаємо, що західна система буде запроваджена і все стане гаразд, то не одразу так буде, – каже лікар Безрядин. Тим паче, медреформа втілюється поволі, і не все це може бути впроваджено саме в українських реаліях. Приміром, екстрена допомога має виїздити лише на екстрені виклики, але поки що виїздить і на інші. Згідно з новаціями, ми не повинні виїжджати на високу температуру чи до тих людей, які мають високий тиск. Таких пацієнтів повинні обслуговувати сімейні лікарі, педіатри. Однак температура буває різного походження і тиск так само може бути небезпечним для пацієнта і призвести до тяжких наслідків. Тому ми поки що виїздимо, хоча вже радимо прийняти ліки, які мають бути в людей. Однак не у всіх пацієнтів є навіть ліки чи кошти на них, люди, викликаючи нас, розраховують на безкоштовне обслуговування, і вони його отримують.



Як відомо, за кордоном пацієнтів привозить бригада екстреної допомоги одразу у приймальні відділення, які обладнанні усім необхідним, мають реанімацію, там пацієнт може перебувати три доби.

– А ми привозимо пацієнта у приймальні відділення лікарень, а часто це кімната, де людина чекає годинами. Тобто немає у нас для цього обладнання і цих відділень, які ви бачите в кіно, тому не всі новації медичної реформи можна запровадити. Парамедик – теж одне з нововведень, яке не має підґрунтя під собою. Від зміни назви професії нічого не зміниться, – переконаний Юрій Безрядин.


Як додав Юрій Безрядин, медичні працівники не мають досі чітких алгоритмів дій щодо деяких новацій, але добре вже те, що до лікарів дослухаються, вони можуть радити і робити зауваження фахівцям МОЗу. Та чи дослухаються там, наразі сказати важко.
Отож, як ми почули, полтавці не зовсім розуміють суть реформи, мало поінформовані та слабо довіряють новаціям, підписують декларації з лікарями (область у п’ятірці серед інших регіонів за кількістю укладених угод), однак старшим людям важко розібратись у нововведеннях, вони скаржаться на відсутність безкоштовних ліків, а ті, що пропонує програма «Доступні ліки», підходять не всім.
– У своїх дослідженнях ми намагалися бути максимально об’єктивними, – говорить керівник ГО «Погляд» Олександр Залужний. – Ми готові надавати всебічну інформаційну підтримку у висвітленні перебігу реформи, аналізувати й визначати шляхи поліпшення якості надання медичних послуг. Конкретні ж пропозиції через одного з фундаторів ГО «Погляд» – народного депутата України Наталію Веселову будуть направлені до центральних органів законодавчої та виконавчої влади, а також надіслані органам державної влади і місцевого самоврядування, доведені до громадськості через засоби масової інформації.
Тим більше, що позитивні приклади такої роботи вже є. Соціологічні дослідження та висновки експертів центру «Погляд», присвячених новому Закону України «Про житлово-комунальні послуги», який повинен був набрати чинності 10 червня, лягли в основу багаточисленних звернень в різних містах України до органів державної та місцевої влади щодо необхідності доопрацювання цього Закону. Зокрема, депутати Київради повністю підтримали висновки фахівців ГО «Погляд». Депутати Верховної Ради були змушені визнати свої помилки і відмінити вступ у дію багатьох антинародних положень Закону про ЖКГ. Втім, боротьба за покращення Закону ще не завершена. І ГО «Погляд» продовжує роботу у цьому напрямку.
Більше про дослідження – за посиланням.

Читайте також: у Полтаві відбулись запальні танці під живу музику: «Погляд на активне довголіття». 

Здоров'я 25 червня, 10:00

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь
Вибір редакції