На Полтавщині загартовують телят холодом і використовують іноземний досвід

1. >
2. Бізнес >
3. На Полтавщині загартовують телят холодом і використовують іноземний досвід

Про те, що шестиденне теля треба загартовувати холодом, навіть у морози не дбати про тепло для маленьких тварин чули хіба тваринники, та й то мало хто . Вдома ми звикли, що про малечу тварин піклуються, як про дітлахів, тобто тримають в теплі. Тож про новий досвід і його переваги, інші аспекти вирощування тварин і отримання молока в сучасних умовах, читайте далі.

Агрофірма «Оржицька» – одне з господарств району, де сільське господарство не занепадає, а розвивається, хоча
загалом у селах Полтавщини тваринництво переживає застій. «Коло» побувало у селі Тарасенкове, де журналістам показали, як вирощують телят, загартовуючи їх, розповіли про нові придбання для ферми, які покращують вирощування тварин та допомагають збільшити надої.

Корови гуляють собі в сараї, кожна знає своє місце. А телята окремо в іншому приміщенні, у загорожах. У морози ці п’ятиденні малята в холодному сараї, де навіть спеціальні діри в стелі – все це з метою загартовування – таку картину ми побачили на фермі у Тарсенковому. Кажуть, тварини за такого утримання перестають хворіти.

– З минулої осені ми випробовуємо таку методику утримання телят, запозичили в Декабристах Миргородського району, – розповідає Валентин Несен, директор СТОВ агрофірма «Оржицька». – Мені там розповів чоловік, що телята не бояться морозів і взагалі холоду. Майже не хворіють тоді. Спочатку боялись, бо звикли ж, що маленькі тварини мають бути в теплі, не кажучи про дорослих. Ми ж беремо їх від корів, на шостий день бички і телички потрапляють сюди і два місяці тут утримуються. Порівняли, і дійсно: загартовані тварини краще ростуть і розвиваються. Цибенко Володимир Григорович, до якого я їздив переймати досвід, казав, що боявся: прокинувся, а мороз на вулиці 27 градусів. Ну, думає, це телята замерзли, страшно і в сарай іти. Заглянув – живі і здорові. Ті, що були в теплі – гірше ростуть, а ті, що в холоді, мають кращий імунітет.

Але не лише в цьому секрет утримання здорових тварин.

Нині в сараї 138 малят (їм до двох місяців). Далі телята потрапляють в інший корпус, тут їм уже затісно.

Ще одна особливість, про яку незвично чути: протягом двох місяців з-під телят не прибирають, тобто не вичищають.

– Теляті треба що? Щоб було сухо і була їжа, як у природі. Тому в таких малих ми не вичищаємо, лише підстилаємо сухої соломи і все. Якщо розворушити оте все, то це ж бактерії, мікроби, тварина почне хворіти.

Молоко для телят – пастеризоване (38 градусів)

Валентин Несен поділився й іншими нюансами, такими як, наприклад, шатл – спеціальна установка, котра пастеризує молоко. Її придбали майже за 300 тисяч гривень, але вона себе виправдовує, показник – здоров’я тварин.

Двічі на день теля випиває по 2,5 л молока, тобто щодня лише молока на 45-50 гривень (господарство продає молоко по 9,5 гривні за літр). Ще бички й телички мають у раціоні концентрований корм (кукурудза, соєвий шрот).

Молочне таксі, або шатл: туди заливають молоко, воно пастеризується, охолоджується до 38 градусів і дається теляті. Якщо молоко буде холоднішим, то в теляти буде пронос.

«Новонароджене теля цієї породи коштує 2 тисячі гривень. Треба три роки піклуватись про нього, щоб отримати кухоль молока». Сперму закуповують канадську, оскільки довіряють якості і впевнились у цьому.

Вирощують теличок для майбутнього молока, а от бичків тримати збитково, стверджує Валентин Володимирович.
– Порахували: бичків виростити – то в мінус. Нічого не заробили. А продали молока, перекрили той мінус, ото й усе. І знову працюємо, щоб прокидатись о 5-й ранку і йти працювати, годувати, доїти,– каже директор агрофірми.
Поряд у селах закрились ферми, а це означає, що і робочих місць не стало, без роботи села занепадають.
– Без тваринництва не буде села, зникне робота – люди залишатимуть його, – каже Валентин Володимирович.
Аби збільшити надої молока і зменшити затрати на сушіння зерна, яким годують корів, придбали спеціальну установку, за допомогою якої роблять кукурудзяну пасту для годівлі корів.

– Зерно кукурудзи не треба сушити, як от на дерть, приміром. Установка перемелює вологу кукурудзу– й отримуємо пасту, – пояснює Валентин Несен.

На фермі у селі Тарсенкове 3 тисячі голів ВРХ, дійних корів – 800. За добу на фермі надоюють близько 21 тонни молока. Відбірне коров’яче молоко з молочно-товарної ферми потрапляє на Лубенський молочний завод, де з нього виготовляють різну продукцію, також на Оржицький молокозавод (туди продають лише трохи молока).

Валентин Несен – із династії аграріїв. Його батько очолював господарство, був зоотехніком за освітою. Валентин Володимирович – агроном, керує агрофірмою кілька років, досвід запозичує як за кордоном, так і в Україні.

До теми: хто годує Україну насправді?

Автор: Ніна Король