Ідемо на рекорд: як працює видобувна галузь на другому році війни

10 вересня 2023, 13:37 0

Як почуває себе видобувна галузь на другий рік повномасштабного вторгнення і напередодні зими? Десятки родовищ, сотні свердловин, інфраструктура компанії Укргазвидобування – і досі перебувають під окупацією або дуже близько до лінії фронту, частина працівників – у ЗСУ. При цьому за підсумками першого півріччя 2023 УГВ виконало план з видобутку і цей показник, за обережними прогнозами експертів, буде рости. А що кажуть самі працівники галузі, я мала нагоду почути від них самих і відвідати найглибшу в історії Укргазвидобування свердловину, яку ввели у експлуатацію на Полтавщині.

Назви сіл і локацій нас, журналістів, попросили не називати, це зрозуміло. Тож, десь на Полтавщині на буровій, ми, журналісти, проходимо інструктаж з техніки безпеки і вступну лекцію від начальника бурової:

– На Полтавщині видобувають близько 40 % газу країни. Це найперспективніший у плані геології регіон. Хоча родовища у основній масі дуже виснажені, але час від часу роблять переоцінки запасів, бурять нові свердловини, іде дорозвідка. На Харківщині є родовище, яке капітально підняло видобуток, на піку видобутку там було 1,5 млрд газу на рік, але це родовище мало невеликий продуктивний горизонт. На Полтавщині трохи інша картина, тут і досі експлуатуються деякі старі родовища ще з 70-х років, у них зараз друге чи третє дихання, бурять свердловини, які дають пристойні дебіти.
Можливо, тому зараз практично усі нові верстати, закуплені УГВ у 2018-2019 роках працюють на Полтавщині.

– Це оті китайські верстати, які завезли у 2018?
– Китайські верстати – це умовно кажучи. Силові установки там американська фірма Caterpillar, уся електроніка німецької Siemens, верхній привід – TESCO ітд, це я до того кажу, що з китайського там у більшості металоконструкції, а все обладнання найкращих іноземних виробників. Тобто якщо порівнювати установки від німецького Benteс і китайської Honhua, які є на озброєнні в Укрбургазі, то вони майже на одному рівні.

До розмови приєднується Микола Розлуцький, начальник відділення бурових робіт:

– Родовище, де ми знаходимось, відкрили ще у 1977, роботи тут почали у 1983. І попри все, доцільність буріння ще є. Буримо дуже швидко: проектна тривалість буріння 113 діб, ми ідемо зараз навіть трохи з випередженням, може й на 100 діб вийдемо. Комерційна швидкість: 1300 метрів на верстатомісяць.
До речі, швидко відбувається не лише буріння, а і монтаж верстату. Якщо перші верстати монтували з представниками Benteс і Honhua і терміни на це були утричі довші, то зараз те саме роблять самостійно, процес відпрацьований.

Запитую, чи були на буровій простої, пов’язані з вторгенням – звичайно, були:
– Як зараз пам’ятаю: 24 лютого о 6 ранку ми усі зідзвонились і було прийнято рішення про зупинку усіх бурових верстатів. Ми підняли у «башмак» усі колони і пішли у простой, – згадує Микола Розлуцький. – Простояли ми десь 2 місяці, відновлювались важко. Постраждала логістика: труби, хімреагенти, долота, не було у потрібній кількості дизпалива. Ми почали відновлювати роботу з тих свердловин, які були уже у випробуванні, тобто там де був швидкий газ і небагато роботи. Потім, як з’являлось дизпаливо поступово відновлювали все більше і за кілька місяців фактично повністю відновили роботу. Ми були перші, ще ніхто ніякі роботи не починав в Україні, а ми уже бурили.

«Будемо бурити як ніколи»

– По бурінню ми цього року плануємо бурити стільки, скільки ще не бурили за всю історію Бургазу. За перше півріччя з буріння вийшло 11 свердловин, які мають дебіт більше 100 тис м куб на добу. А той дебіт, який планують цього року з свердловинобуріння – такого ще не було в історії. Але це не стільки наша заслуга, скільки геологів, – додає Микола Розлуцький. – І досі відкривають родовища, їх не так багато і вони не такі великі по запасах як були у 70 роках Шебелинське і Хрестищенське, але геологи постійно працюють, удосконалюють сейсміку, а ми буримо.

Років 5 тому від буровиків можна було почути побоювання: верстатів багато – а бурити скоро буде ніде. Кажуть, нині цієї проблеми немає, жоден верстат не простоює, а темпи постійно пришвидшують, бо уже потрібно бурити на іншій точці.

До слова, що навіть війна не змінила, так це проблеми з землевласниками, які не хочуть пускати компанію добувати газ на своїх земельних наділах навіть у зиму, коли це стратегічно важливо.

Чи вистачить газу на зиму?

На питання: скільки потрібно газу, щоб вистояти зиму 2023-2024 відповідь: 16 млрд кубометрів.

– До речі, зниженню споживання сприяє ще й те, що люди, особливо по селах, переходять на твердопаливні котли. Використовують і їх, і газове опалення – така комбінація дозволяє зекономити. Адже попри те, що компанія тримає ціну на газ для населення, у людей падають заробітки, тож стараються економити, - додає Мар’ян Коблик, начальник цеху з видобутку нафти, газу і конденсату.

А ще Укргазвидобування анонсувало цифру + 1 мільярд. Мова про нове родовище, запаси якого, за попередніми оцінками, сягають близько 1 млрд куб.

Ми підходимо до Короля Данила. Це назва верстату. Наша «екскурсія» проходить через бурову, далі – у зону очистки. Свердловина буриться безамабарним методом – тобто буровий шлам збирають у ємності і вивозять на утилізацію.
Дізнаємось також, що у перші місяці, коли тільки відновлювали роботу на буровій, освітлювали лише робочу зону, а саму бурову вежу – ні, щоб вона не стала об’єктом нападу.

Піднімаємось нагору, де знаходиться кабіна бурильника. Тут можна побачити, як змінились умови праці буровиків за останні -надцять років. Якщо раніше зміна бурильника – це 12 годин на ногах, то нині робоче місце – це зручне крісло, а всі основні параметри роботи бурового верстату виводяться на монітори.

– А у тому верстаті, який потрапив під окупацію, оце все було розбито, – з обуренням додають буровики. – Вони не знали, що з цим робити, але дали автоматну чергу, частину розбили, високовольтні кабеля повитягували, навіть крісло з кабіни вирвали і забрали. Куди вони його забрали?

Далі спускаємось оглянути 4-ступеневу систему очистки бурового розчину від вибуреної породи. Кажуть, це одна з кращих систем очистки, які є нині. Але головна експертиза тут – все таки громада, на території якої ведуться видобувні роботи. Представники її періодично навідуються на бурову, оглядають територію.

Проходимо повз дизельні генератори, які виробляють електроенергію для живлення бурового верстату, якої вистачить, мабуть, щоб забезпечити електрикою невеличке місто.

– А яка ситуація з зарплатами , – питаю.
– Зарплати за цей рік збільшились. Не можемо озвучувати суми, але піднімали уже кілька разів, бо є конкуренція з приватними компаніями.

Заходимо у вагончик-їдальню. Тут панує стійкий запах цибулі – вона на кожному столику порізана в піалах. Для працівинків бурової триразове харчування безкоштовне. Плюс перекуси. До речі, так було не завжди. Раніше харчувались у їдальні власним коштом, хоча й відносно дешево.

Нас пригощають кавою і пиріжками, а розмова переходить на болючу тему. Бо хоч газовидобувна галузь належить до критичної інфраструктури, далеко не всі спеціальності підлягають бронюванню. Особливо, якщо є військова спеціальність. Ідуть на війну з бурової і добровольці, і мобілізовані.

– А загалом то у відділенні, яке я очолюю, десь 13 % людей у ЗСУ, - каже Микола Розлуцький.
А от набрати людей замість мобілізованих дуже складно: адже довідку для працевлаштування потрібно брати у військкоматі, який також потребує службовців таких спеціальностей.

Далі нам показують роботу капілярних систем. Це ефективний і недорогий спосіб підтримувати видобуток на старих свердловинах, які з часом втрачають свої виробничі показники. У середньому завдяки капілярній системі свердловина може давати додаткового видобутку від 0,5 до 4 тис куб м газу на добу.

– Ці системи у нас з'явились десь у 2018, раніше нам з ними допомагали іноземні компанії. З початком повномасштабного вторгенння ми повністю перебрали на себе їх обслуговування, переміщення. А від колег, з якими працювали раніше, отримуємо консультації і обладнання, – розповідає Мар’ян Коблик. – Система дуже класна насправді. Вимагає невеликого людського втручання: монтаж, підключення, вивід на режим і все. Подальше налаштування роботи, зняття параметрів відбувається дистанційно – з пульта в оператора. Є свердловини, на які планувались заїзди КРС (капітальний ремонт свердловин), а з залученням капілярних систем у нас виходило удвічі підняти їх видобуток і продовжити їх життя, отримуючи додатковий видобуток у добовому еквіваленті понад 60 тисяч.

Запитую фахівця: а наскільки КРС дорожче? – У рази, десятки разів.

До слова, історію про вихід закордонних підрядників повторюють часто – звісно, що іноземні компанії не ризикували своїм персоналом.
– Наші працівники набули знань і продовжують працювати самі. А іноземні компанії за потреби дистанційно онлайн консультують а наші роблять. А іноді уже й без консультацій обходимось. І я це кажу не лише у контексті капілярних систем, - каже Мар’ян Коблик.

Свердловина-рекордсменка

Останній об’єкт на сьогодні – найглибша свердловина Укргазвидобування. Її дебіт – 150 тисяч куб м на добу. Родовище, де її пробурили – молоде і всі свердловини на ньому ще розвідувальні. Завдяки цій розвідці вдалось додатково приростити по залишкових запасах понад 100 млн куб м газу.

– Особливість родовищ на Полтавщині у їх великих глибинах, – каже начальник Полтавського відділення бурових робіт Ігор Масник. – Наше полтавське відділення бурить найглибші свердловини. Дана свердловина має глибину 6600 м і ми отримали доволі хороший газ з продуктивного горизонту. Це був складний проєкт. Але нам вдалось таки пробурити її. Буріння зайняло 276 днів при проєктній тривалості 340 днів. Комерційна швидкість цієї свердловини становить 718 м на верстатомісяць, а проєктна швидкість, яка була закладена – 520.

До слова, перед цим найглибшою свердловиною вважалась та, глибина якої сягала 6535 м і яка була пробурена на цьому ж родовищі. Загалом на родовищі пробурили 5 свердловин, зараз вони у експлуатації. Першу ми пробурили ще старим верстатом, ще 4 – новими, які ми отримали у 2019 році.

– Років 6-7 тому ми мали понад 80 верстатів, зараз у нас у бурінні 42 верстати, тобто майже половина з того, що ми мали, але з них 20 – це нові верстати, а решта усі модернізовані повністю. І всі наші проєкти були вдалі з тими новими верстатами. Сподіваюсь, у майбутньому наша компанія буде ще закупляти верстати і ми будемо тільки нарощувати видобуток. Дякувати богу, свердловини є, точки є. На даний момент у нашому буровому управлінні всі станки задіяні.

За словам працівників компанії, і по бурінню, і по проходці, і по отриманому видобутку вони ідуть у плюсі і рік сподіваються закінчити з перевиконанням не тільки 2022 а й 2021 років. Можливо, мова іде навіть про рекордні за останні 15 років показники.

«Планові показники ми не обговорюємо, дискусії підлягають лише методи яким чином це зробити» - звучить як мантра. Іти на рекорд, ставати на місце іноземних експертів, приймати нестандартні рішення у нестандартних умовах – такий план.

– Чим більше запасів держва приростить у газосховищах, тим спокійніше почуватиме себе населення, і хоч за це не переживатиме узимку, – кажуть нам наостанок.

Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів.